Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.,
розглянула в судовому засіданні 16 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2011 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, вдову, яка має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше неодноразово судиму, останній раз: вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;
за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та призначено їй покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року та остаточно визначено покарання у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2011 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінено. Призначено покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в сумі 510 грн.
На підставі ст. 71 КК України вважати ОСОБА_1 також засуджену вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі. Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, призначені покарання постановлено виконувати самостійно. В решті вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1, 15 червня 2011 року о 16 годині 25 хвилин, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Простор», розташованого в торгівельному центрі «Міріада» по вул. Калиновій, 9-а в м. Дніпропетровську, де реалізуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, упевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, викрала майно, яке належить ТОВ «Стиль Д» на суму 109 грн. 17 коп., чим спричинила магазину «Простор» збиток на зазначену суму. Однак, з незалежних від її волі причин, не змогла довести сві
· й злочинний намір до кінця та розпорядитися викраденим майном, оскільки була затримана працівниками охорони вказаного магазину.У касац
· ійній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, посилається на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. Просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий апеляційний розгляд.
Заслухавши доповідача, думку прокурора Підвербної Г.Я., яка підтримала касаційну скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Кваліфікація дії засудженої ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України та доведеність її вини в касаційній скарзі не оскаржується.
Доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.
При призначенні покарання судом не враховано що ОСОБА_1 була засуджена вироком Жовтневого районно
· го суду м. Дніпропетровська від 27 травня 2011 року за вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.Відповідно до вимог ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим під час іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за сукупністю вироків , керуючись ст. 71 КК України. Відповідно до вимог ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд повинен до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України засуджена вчинила в період іспитового строку, а тому суд при призначенні покарання ОСОБА_1 повинен був керуватись ст. 71 КК України, яка передбачає, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
· Зазначені порушення відповідно до вимог ст. 398 КПК України є підставою скасування ухвали апеляційного суду у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а відтак касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
·
· З уваги на викладене, ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити доводи скарги, дати їм належну оцінку.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 грудня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
Судді:
_________________ ________________ _________________
М.М. Лагнюк Т.І. Франтовська С.І. Кравченко