іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Дембовського С.Г., Швеця В.А.,
за участю прокурора Волошиної Т.Г.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 06 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1.
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2011 року засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
не судимого,
- за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки з покладенням обов'язків: повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання, а також періодично з'являтись в ці органи для реєстрації.
ОСОБА_1 засуджено за те, що він 02 серпня 2011 року близько 21 год 30 хв, в темну пору доби, будучи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись вул. Трудовою с. Снітинка Фастівського району Київської області у напрямку центра села, поблизу будинку №20 порушив пункти 2.9 а), 1.3, 1.5, 2.3 б), 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність і безпечність та в умовах дощової погоди і мокрої проїзної частини дороги не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив виїзд на праве узбіччя дороги, де допустив наїзд на дерево, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_2 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці ДТП.
Апеляційний суд Київської області, частково задовольнивши апеляцію прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, скасував зазначений вище вирок у частині звільнення ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання з випробуванням з іспитовим строком і постановив свій вирок від 18 квітня 2012 року, яким на підставі ст.75 КК України звільнив ОСОБА_1 від відбування основного покарання, призначеного вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2011 року за ч.2 ст.286 КК України, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. У решті вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі зі змінами до неї прокурор стверджує, що вирок суду апеляційної інстанції постановлений із порушенням ч.4 ст.335 КК України, оскільки суд, на думку прокурора, повинен був спочатку призначити ОСОБА_1 покарання, а потім вирішити питання про звільнення засудженого від його відбування з випробуванням із іспитовим строком. Указує на те, що визначене апеляційним судом покарання викликатиме сумнів при його виконанні. Просить вирок Апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.
На касаційну скаргу прокурора надійшло заперечення від засудженого ОСОБА_1.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, пояснення засудженого ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення скарги прокурора та просив вирок щодо нього залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Відповідно до вимог ст.395 КПК України касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень в тій частині, в якій вони були оскаржені.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, кваліфікація дій засудженого за ч. 2 ст.286 КК України, правильність призначення останньому основного та додаткового покарання місцевим судом, а також можливість виправлення засудженого зі звільненням від відбування покарання з встановленням іспитового строку у касаційній скарзі не заперечується.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам постановити законні та обґрунтовані судові рішення, по справі не встановлено.
Вирок Апеляційного суду Київської області відповідає вимогам ст.335 КПК України, є законним та обґрунтованим.
Так, суд апеляційної інстанції залишив без зміни вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2011 року в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України та в частині призначення йому основного та додаткового покарання за цим законом у виді позбавлення волі строком на 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. При цьому апеляційний суд визнав, що звільняючи засудженого на підставі ст.75 КК України від відбування основного та додаткового покарання з випробуванням з іспитовим строком, місцевий суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ст.75 КК України, оскільки за вимогами статей 75, 77 КК України виключається можливість звільнення засуджених від відбування додаткового покарання з випробуванням. Апеляційний суд Київської області на законних підставах скасував вирок міськрайонного суду в частині неправильного застосування ст.75 КК України і постановив свій вирок від 18 квітня 2012 року, яким правильно звільнив ОСОБА_1 від відбування тільки основного покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Призначене апеляційним судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Колегія суддів не вбачає підстав вважати, що визначене ОСОБА_1 апеляційним судом покарання викликатиме сумнів при його виконанні, оскільки від відбування основного покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років засуджений звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки, а додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки засудженому належить відбувати реально.
З урахуванням викладеного, підстав для задоволення касаційної скарги прокурора не встановлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України колегія суддів
ухвалила:
вирок Апеляційного суду Київської області від 18 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
М.Й. ВільгушинськийС.Г. ДембовськийВ.А. Швець