іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі
головуючого Вільгушинського М.Й.,
суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,
за участю прокурора Підвербної Г.Я.
розглянула в судовому засіданні 23 серпня 2012 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року.
25 травня 2009 року Генеральною прокуратурою України було прийнято рішення, передбачене ч. 2 ст. 97 КПК України, по заяві ОСОБА_1 про злочин відносно старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_2, та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за відсутністю складу злочину.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 5 вересня 2011 року скаргу ОСОБА_1 про зобов'язання Генерального прокурора України вчинити дії, передбачені ч. 2 ст. 97 КПК України, залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року постанова Печерського районного суду м. Києва від 5 вересня 2011 року залишена без зміни.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої та апеляційної інстанції є незаконними, необґрунтованими та такими, що винесені з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, просить їх скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Також зазначає, що судове слідство по справі проведено поверхнево, судом апеляційної інстанції при розгляді справи не були враховані всі обставини, які мали значення для її вирішення, а справа розглянута формально.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора Підвербної Г.Я., яка просила залишити касаційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 55 Конституції України, ч. 2 ст. 2, п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ положення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України в аспекті конституційного звернення і конституційного подання та в системному зв'язку з положеннями ч. 2 ст. 55 Конституції України, ч. 3 ст. 110, ч. 5 ст. 234, ч. 2 ст. 236 Кримінально-процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 2, п. 2 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти так, що скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати й вирішувати в кримінальному судочинстві в порядку, визначеному процесуальним законом.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулася до Генеральної прокуратури України з заявою, в якій просила порушити кримінальну справу щодо старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
25 травня 2009 року Генеральною прокуратурою України було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо прокурора відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_2 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, за відсутністю в її діях складу злочину та зазначено, що за результатами перевірки заяви ОСОБА_1 жодних фактичних даних, які б свідчили про внесення прокурором ОСОБА_2 завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів не встановлено.
Листом № 05/2/2-13020-06 від 27 травня 2009 року ОСОБА_1 було повідомлено, що за її заявою проведено перевірку в порядку ст. 97 КПК України та винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила зобов'язати Генерального прокурора України вчинити дії, передбачені ст. 97 КПК України, тобто прийняти одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 97 КПК України, за її заявою.
Скарга ОСОБА_1 була прийнята судом до розгляду і розглянута в порядку визначеному кримінально-процесуальним законом. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 5 вересня 2011 року скаргу ОСОБА_1 про зобов'язання Генерального прокурора України вчинити дії, передбачені ч. 2 ст. 97 КПК України, а саме, прийняти рішення по її заяві про злочин відносно старшого прокурора відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_2 залишено без задоволення, та зазначено, що Генеральною прокуратурою України за заявою ОСОБА_1 було прийнято процесуальне рішення рішення, відповідно до вимог ст. 97 КПК України.
Апеляційним судом при перевірці матеріалів справи в апеляційному порядку прийнято правильне рішення. Свої висновки, з якими погоджується колегія суддів, із цього питання ним належним чином вмотивовані.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 5 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 30 листопада 2011 року залишити без зміни.
Судді:
_________________ ________________ _________________
М.Й. Вільгушинський Т.І. Франтовська І.Г. Тельнікова