1
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.,
суддів Орлової С.О., Швеця В.А.,
за участю прокурора Кравченко Є.С.,
захисника ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні 14 червня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року.
Зазначеним вироком
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Ухвалою апеляційного суду вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за те, що 29 серпня 2010 року близько 1-ї год. він, знаходячись у будинку АДРЕСА_1, під час сварки з дружиною нецензурно висловлювався на її адресу, стискаючи їй руки, виштовхував із будинку та закривав перед нею двері. Намагаючись повернутися в будинок, ОСОБА_3 притримала двері руками і поставила між ними ліву ногу. В цей час ОСОБА_2 ударив дверима по нозі потерпілої, від чого вона відчула сильний біль і забрала ногу. Після цього на прохання потерпілої ОСОБА_2 впустив її в будинок, де вона взяла свою сумку, мобільний телефон і попрямувала до виходу. ОСОБА_2 у цей час став виривати з її рук мобільний телефон, стискаючи при цьому руки потерпілої. Внаслідок цих дій ОСОБА_3 отримала синці на руках, а також синець і садно на лівій стопі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2, посилаючись на істотні порушення вимог кримінально-процесуального права, просить судові рішення у справі скасувати, а справу закрити на підставі ст. 6 КПК України. Засуджений зазначає, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 22 КПК України не вжив усіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, не встановив суб'єктивної сторони цього злочину, не надав оцінки показанням потерпілої, які є суперечливими, та не врахував показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Крім того, скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанції, належним чином не мотивував своєї ухвали, чим порушив вимоги ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав, що скарга не підлягає задоволенню, захисника, котрий просив скасувати вирок і ухвалу, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Відповідно до вимог статей 367 - 369 КПК України посилання на однобічність або неповноту дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи є предметом перевірки судом апеляційної інстанції, який за результатами перевірки на підставі ст. 366 КПК України має право на скасування вироку суду на вказаних підставах.
Доводи ОСОБА_2 в касаційній скарзі стосовно відсутності в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, були предметом перевірки в суді апеляційної інстанції за доводами апеляції засудженого. Їх обґрунтовано було визнано такими, що не відповідають матеріалам справи.
Апеляційний суд, розглядаючи справу щодо ОСОБА_2, дотримався вимог ст. 377 КПК України, належним чином проаналізував усі доводи, що містились у поданій на вирок місцевого суду апеляції засудженого, на кожний із них дав вичерпну відповідь і обґрунтовано залишив вирок без зміни.
При цьому в ухвалі апеляційного суду надано оцінку показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 стосовно об'єктивності показань потерпілої ОСОБА_3, з якою колегія суддів погодилася.
Наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи не містять вказівки на порушення судом апеляційної інстанції при розгляді справи норм кримінально-процесуального закону, які ставили би під сумнів обґрунтованість прийнятого у справі рішення.
Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України.
Покарання ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, оскільки суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, який уперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, займається підприємницькою діяльністю.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли би перешкодити суду повно й усебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований, справедливий вирок та ухвали при перевірці справи в касаційному порядку, не виявлено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Залізничного районного суду міста Львова від 25 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.
Судді:
______________ _________________ _______________
С.О. Орлова М.Ф. Пойда В.А. Швець