Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
головуючого-суддіБританчука В.В.,
суддів Матієк Т.В., Широян Т.А.,
за участю прокурора Шевчнко О.О.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 14 серпня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2006 року за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки,
засуджено за:
- ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;
- ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 18 травня 2006 року та остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
ОСОБА_5 виправдано за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 313 та ч. 1 ст. 317 КК України за відсутності в його діях складу злочинів.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Як установив суд, 24 січня 2008 року о 15:05 ОСОБА_5, будучи особою, раніше засудженою за злочин, передбачений ст. 309 КК України, в ході проведення оперативної закупки за адресою АДРЕСА_1 незаконно збув за 15 грн ОСОБА_6 0,8 мл особливо небезпечної психотропної речовини - кустарно виготовленого препарату з ефедрину, кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 0,094 г.
Того ж дня під час проведення обшуку в зазначеному будинку у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено 5,1 мл указаної речовини, кількість якої в перерахунку на суху речовину становить 0,622 г, а також 5,15 г особливо небезпечної наркотичної речовини марихуани, яку ОСОБА_5, будучи особою, котра раніше вчинила злочин, передбачений ст. 307 КК України, незаконно повторно зберігав без мети збуту.
Крім того, в ході проведення обшуку було виявлено та вилучено 50 патронів калібру 5,6 мм, що є боєприпасами, які ОСОБА_5 зберігав по АДРЕСА_1 без передбаченого законом дозволу.
У касаційній скарзі, як убачається з її змісту, засуджений порушує питання про скасування судових рішень та про направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з недоведеністю його винуватості у збуті психотропних речовин. Стверджує, що досудове та судове слідство проведено не об'єктивно, з порушенням вимог кримінально - процесуального закону, а ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню на таких підставах.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, відповідають установленим судом фактичним обставинам справи. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають. При розгляді доводів, викладених у скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Твердження засудженого про те, що обшук проводився у помешканні, яке не є місцем його проживання, спростовується показаннями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стосовно того, що ОСОБА_5 з грудня 2007 року орендував кімнату за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 64, 66). Саме там під час обшуку працівники міліції виявили та вилучили психотропну речовину та боєприпаси. Факту свого тимчасового проживання за вказаною адресою не заперечував і сам засуджений.
Згідно з висновком судово - хімічної експертизи на двох грошових купюрах, вилучених у ОСОБА_5, на ватних тампонах зі змивами з його долонь, а також усередині кишені його спортивних штанів виявлено спеціальну хімічну речовину, застосовану під час оперативної закупки для маркування грошових купюр.
Таким чином твердження засудженого про те, що він не продавав психотропної речовини, суд обґрунтовано визнав безпідставними.
Так само необгрунтованими є і посилання в касаційній скарзі на порушення закону під час проведення оперативної закупки.
Як убачається з матеріалів справи, закупку вказаної вище речовини у ОСОБА_5 було проведено відповідно до постанови про її проведення від 18 січня 2008 року та з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону.
Посилання засудженого на порушення його прав у зв'язку з неможливістю допитати в судовому засіданні закупника та свідків також є безпідставними.
Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що закупник ОСОБА_6 на час розгляду справи в суді помер (т. 2, а.с. 157), а свідок ОСОБА_7 виїхала за межі України. За таких обставин їх показання було оголошено судом у порядку ст. 306 КПК України.
Оскільки зазначені докази повною мірою узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи, суд обґрунтовано визнав їх допустимими і поклав в основу вироку. З такими висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний суд, ухвала якого відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено. Тому касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2010 року щодо нього - без зміни.
В.В. Британчук Т.В. Матієк Т.А. Широян