Ухвала
іменем україни
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Британчука В.В.,
суддів: Марчук Н.О., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Шевченко О.О.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянула в судовому засіданні 21 серпня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, такого, що
не має судимостей,
засуджено за ч. 1 ст. 14, ч. 3 ст. 27, пунктами 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він протягом червня-липня 2008 року, умисно, на ґрунті неприязних відносин, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, організував приготування до замовленого ним убивства ОСОБА_7 - близького знайомого своєї колишньої співмешканки, проте свій злочинний намір вбити потерпілого не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки вбивство було припинено працівниками правоохоронних органів на стадії його приготування.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 через істотне порушення кримінально-процесуального закону, неповноту та необ'єктивність досудового та судового слідства й закрити провадження по справі на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. Свої вимоги мотивує тим, що обвинувачення ґрунтується на недопустимих доказах, здобутих під час проведення оперативно-розшукових заходів, і на суперечливих показаннях потерпілого та свідків. Крім того, вказує на порушення права ОСОБА_1 на захист як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та направлення справи щодо ОСОБА_1 на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. Свої доводи обґрунтовує неправомірними, на її погляд, діями працівників міліції, які фактично носили провокаційний характер, покладенням в основу вироку суперечливих доказів і показань свідків. Крім того, вказує на невідповідність вироку апеляційного суду вимогам кримінально-процесуального закону та судовій практиці Європейського суду.
Захисник ОСОБА_4 у касаційній скарзі та доповненнях до неї просить скасувати вирок апеляційного суду та закрити провадження по справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України. При цьому покликається на допущені порушення кримінально-процесуального закону при прийнятті від ОСОБА_5 заяви про злочин, при проведенні оперативно-розшукових заходів. Вказує також на неправильне оформлення застосування оперативно-технічних засобів, що призвело до неправомірного визнання допустимим доказом аудіо-відеозаписів. Крім того, посилається на порушення прав ОСОБА_1 на захист і недотримання під час судового розгляду справи принципу змагальності та диспозитивності.
Засуджений у касаційній скарзі та доповненнях вказав аналогічні до доводів захисників підстави, через які не погодився з постановленим щодо нього судовим рішенням і просив його скасувати та закрити провадження по справі. Крім того, зазначив про невідповідність вироку суду вимогам ст.ст. 323, 334 КПК України, оскільки в ньому зібрані докази належним чином не оцінені, доводи сторони захисту - не спростовані.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримання поданих скарг із уточненням прохання про скасування вироку апеляційного суду та направлення справи на новий судовий розгляд, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення скарг, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, які містили касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, керуючись законом. Законним є вирок, постановлений за умови правильного застосування кримінального закону і дотримання при провадженні у справі кримінально-процесуального закону.
Згідно зі ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного з засуджених, із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази. Формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи з зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак. У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочинів, а потім докази в обґрунтування цих висновків.
Крім того, суд у вироку має зазначити джерело доказу, фактичні дані, що стосуються доказуваної обставини, а також зазначити, які обставини даними доказами спростовуються або підтверджуються. Остаточну оцінку доказам суд дає з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності й достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути викладені в точних і категоричних судженнях, які б виключали сумніви в їх достовірності.
Однак, як убачається з вироку, судом не дотримані вимоги кримінально-процесуального закону щодо аналізу та оцінки доказів.
У вироку щодо ОСОБА_1 суд перерахував докази, коротко розкрив зміст лише їх частини, не зазначаючи, які обставини ними підтверджуються або спростовуються.
Судом не була дана оцінка показанням потерпілого, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, даним у судовому засіданні, які суттєво відрізняються від їх показань під час досудового слідства.
Крім того, у судовому засіданні не було допитано підсудного, у вироку не наведено його показань під час досудового слідства, які суд поклав в основу свого рішення.
Тобто суд в обгрунтування своїх висновків щодо винності засудженого не проаналізував докази в справі та фактично не дав їм ніякої оцінки.
Під час судового розгляду залишилися недослідженими обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та застосування кримінального закону.
ОСОБА_1 себе виним не визнавав і вказував, що вбивство ОСОБА_7 не замовляв. Такі показання засудженого, без наведення грунтовних мотивів на їх спростування, судом відкинуті.
При цьому судом не перевірені та не спростовані доводи ОСОБА_1 та сторонни захисту про відсутність умислу на вчинення злочину, наявність алібі у засудженого та причин у подружжя ОСОБА_5 для обмовлення ОСОБА_1
Також суд не оцінив з позиції допустимості такий доказ обвинувачення, як явка з повинною ОСОБА_1, від якої ще на досудовому слідстві засуджений відмовився з наведенням відповідних мотивів.
Крім того, беручи за доказ обвинувачення аудіо-відеозаписи, зроблені під час оперативно-розшукових заходів, суд не перевірив його допустимість, виходячи з вимог ч. 2 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» про обов'язкове складання протоколу застосування оперативно-технічних засобів та використання саме його як джерела доказів у кримінальному судочинстві.
Таким чином, висновок апеляційного суду про винуватість ОСОБА_1 у підготуванні замовного вбивства за попередньою змовою групою осіб не можна визнати належно обгрунтованим, а постановлений вирок - законним.
У зв'язку з цим він підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 398, а справа щодо ОСОБА_1 - направленню на новий судовий розгляд.
Інші доводи, які наведені у касаційних скаргах захисників і засудженого, суду слід перевірити при новому розгляді справи, а також вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного і об'єктивного розгляду обставин справи, докази дослідити відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, дати їм належну оцінку та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Запобіжний захід колегія суддів залишає ОСОБА_1 без зміни - у вигляді тримання під вартою, виходячи з конкретних обставин справи та особливої тяжкості пред'явленого йому обвинувачення.
Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційні скарги захисників ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Херсонської області від 11 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити у вигляді тримання під вартою.
В.В. Британчук Н.О. Марчук Л.В. Шибко