Ухвала
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого - судді Єлфімова О.В.,
суддів Сахна Р.І., Шибко Л.В.,
за участю прокурора Деруна А.І.,
засудженої ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, захисника засудженої - адвоката ОСОБА_6, засудженої ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2012 року.
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 6 грудня 2011 року
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянку України,
раніше не судиму,
виправдано за ч. 2 ст. 368 КК України.
Вироком Апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2012 року вирок місцевого суду скасовано. Постановлено свій вирок, яким ОСОБА_5 визнано винною за ч. 2 ст. 368 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування і на державній службі строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
У відповідності до вимог ст. ст. 81, 93 КПК України вирішено питання судових витрат і долю речових доказів по справі.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_5, як Товкачівський сільський голова Прилуцького району Чернігівської області, маючи 4 категорію 7 ранг державного службовця, здійснюючи функції представника влади та будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, яка займає відповідальне становище, в лютому 2011 року одержала хабар за виконання в інтересах ОСОБА_7 дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаний з вимаганням хабара, за таких обставин.
У лютому 2011 року, ОСОБА_7 звернувся до Товкачівського
сільського голови ОСОБА_5 з питання надання в оренду земельної ділянки площею 0,50 га. в межах с. Товкачівка, Прилуцького району, для ведення тепличного господарства. ОСОБА_5 запропонувала ОСОБА_7 оглянути земельну ділянку по АДРЕСА_1, яка могла б бути виділена йому в оренду, як фізичній особі для промислового виробництва. При наступній зустрічі, ОСОБА_5 переконала ОСОБА_7 земельну ділянку в оренду не брати, посилаючись на велику суму річної орендної плати та запропонувала оформити землю у власність, для чого потрібно було оформити на двох осіб дві земельні ділянки площею по 0,25 га. кожна для будівництва та обслуговування житлового будинку, отримати державні акти на земельні ділянки, подарувати другу ділянку одній особі, провести зміну цільового призначення загальної земельної ділянки, оформити відповідні документи, а потім розпоряджатися земельною ділянкою, як власнику, на що ОСОБА_7 погодився.
17 лютого 2011 року, при зустрічі в Товкачівській сільській раді,
ОСОБА_5 прийняла від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 письмові заяви про надання дозволу на розробку проектів землеустрою, щодо відведення кожному земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, після чого передала дві заяви секретарю для реєстрації. Того ж дня, залишившись на одинці із ОСОБА_7 у службовому кабінеті, ОСОБА_5 використовуючи надану голові сільської ради владу та службові повноваження, зокрема по скликанню та формуванню порядку денного сесії, підписанню рішень сільської ради, бажаючи отримати незаконну винагороду матеріального характеру, з метою одержання хабара шляхом вимагання, повідомила, що за винесення заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розгляд сесії Товкачівської сільської ради та їх позитивне вирішення щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок по 0,25 га. кожна, з послідуючою передачею їх у власність ОСОБА_7, їй необхідно дати грошову винагороду в сумі 30 000 гривень, а за витрати на виготовлення усіх відповідних документів, підтверджуючих право власності ОСОБА_7 на дві земельні ділянки із послідуючою зміною цільового призначення земельних ділянок, оформленням яких вона буде займатися особисто, їй необхідно сплатити 10 000 грн.
25 лютого 2011 року відбулася, п'ята сесія шостого скликання
Товкачівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області під
головуванням ОСОБА_5, яка розглянула вищезазначені заяви ОСОБА_7 і ОСОБА_8 та прийняла рішення про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку зазначеним особам.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання хабара,
поєднаний з його вимаганням, 25 лютого 2011 року, близько 16 годин 30 хвилин, ОСОБА_5, перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому в приміщенні Товкачівської сільської ради, за адресою АДРЕСА_1, передала ОСОБА_7 підписані нею та засвідчені печаткою сільської ради два рішення п'ятої сесії шостого скликання Товкачівської сільської ради від 25 лютого 2011 року «Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», згідно яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, по 0,25 га. кожному, після чого одержала за це від ОСОБА_7, згідно попередньої домовленості - хабар у вигляді грошових коштів в сумі 30 000 грн., а також 10 000 грн. на витрати по оформленню відповідних документів.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості, а також істотним порушенням вимог кримінального закону. Вважає, що застосування судом до засудженої ст. 75 КК України є безпідставним і належним чином не вмотивованим. Крім того, посилається на те, що суд, не застосував ст. 54 КК України.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування постановленого по справі вироку, оскільки судом не з'ясовані обставини, які б могли істотно вплинути на правильність прийняття рішення. При цьому зазначає, що досудове та судове слідство проведено із численними порушеннями норм КПК України, а вирок побудований на суперечливих показаннях ОСОБА_7 Крім того, посилається на порушенням вимог закону під час проведення оперативно - розшукових заходів щодо ОСОБА_5
У касаційній скарзі засуджена просить вирок апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, односторонність та неповноту досудового та судового слідства. Зазначає, що слідчі дії по справі були проведені із порушенням кримінально-процесуального закону, що потягло необґрунтоване її засудження. Стверджує, що досудове слідство проведено із застосуванням недозволених методів його ведення, внаслідок чого вона вимушена була себе оговорити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи, а також заперечував проти касаційних скарг засудженої та її захисника, засудженої та її захисника, які підтримали свої касаційні скарги та заперечували проти касаційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги прокурора, засудженої та її захисника задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_5 у вчинені злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, зокрема, ґрунтується на даних, що містяться у відповідних документах, які визначають службове становище й коло повноважень ОСОБА_5, з яких убачається, що з 31 жовтня 2010 року вона обіймала посаду Товкачівського сільського голови Прилуцького району Чернігівської області, тобто на час інкримінованих їй діянь була службовою особою, яка займає відповідальне становище, представником влади та будучи службовою особою органу місцевого самоврядування за винесення заяв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розгляд сесії Товкачівської сільської ради та їх позитивне вирішення щодо надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок по 0,25 га. кожна, з послідуючою передачею їх у власність ОСОБА_7, вимагала та 25 лютого 2011 року отримала від ОСОБА_7 хабар в сумі 30 000 гривень.
Твердження в касаційних скаргах про те, що ОСОБА_5 не одержувала хабар, а суд неправильно встановив фактичні обставини справи, та невірно оцінив зібрані у справі докази, є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи.
Так, під час досудового слідства при допитах як обвинуваченої, ОСОБА_5 давала послідовні детальні пояснення про те, що на початку 2011 року до неї звернувся ОСОБА_7 з приводу виділення та оформлення земельної ділянки, після чого, за винагороду, вона погодилася та взялася допомагати у виділенні та оформленні земельних ділянок. 25 лютого 2011 року, відбулася чергова сесія сільської ради на якій одноголосно було прийнято рішення про надання дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення на кожного по земельній ділянці. В цей же день вказані рішення були роздруковані, підписані нею, передані ОСОБА_7, після чого ОСОБА_7 поклав 40 000 гривень у шафу, на яку вона вказала. Одразу ж після цього, її було затримано працівниками міліції.
Наведені показання ОСОБА_5 суд обґрунтовано визнав достовірними, оскільки вони об'єктивно підтверджуються сукупністю інших доказів, зібраних у справі.
Так, свідок ОСОБА_7 показав, що він підбирав собі земельну ділянку для ведення бізнесу. На початку 2011 року, він познайомився із Товкачівським сільським головою - ОСОБА_5, яка запропонувала йому земельну ділянку, проте за її оформлення вимагала у нього гроші. Оскільки у інший спосіб отримати вказану земельну ділянку йому було не можливо, він погодився. 25 лютого 2011 року після засідання сесія сільської ради на якій одноголосно було прийнято рішення про надання дозволу йому та ОСОБА_8 на розробку проекту землеустрою щодо відведення на кожного по земельній ділянці у службовому кабінеті ОСОБА_5 він отримав від неї підписані рішення і поклав 40 000 гривень у шафу, на яку вона вказала.
З показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що він на прохання ОСОБА_7 написав заяву про відведення йому земельної ділянки у Товкачівській сільській раді, яку йому допомагала писати ОСОБА_5
З показань свідка ОСОБА_9 вбачається, що він працює на посаді начальника Управління держкомзему у Прилуцькому районі Чернігівської області. На початку 2011 року до нього зверталися незнайомий чоловік та Товкачівський сільський голова - ОСОБА_5, яка цікавилася оформленням вказаному чоловіку земельної ділянки на території Товкачівської сільської ради.
Свідок ОСОБА_10, показала, що вона працює секретарем Товкачівської сільській ради. 25 лютого 2011 відбулася чергова сесія сільської ради на якій розглядалися різноманітні питання, в тому числі й питання щодо виділення земельних ділянок ОСОБА_8 та ОСОБА_7, яких представляла на сесії ОСОБА_5
Аналогічні показання дали свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, - депутати Товкачівської сільської ради.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, - працівники
міліції, показали, що до міліції звернувся громадянин ОСОБА_7 з заявою
про те, що голова Товкачівської сільської ради ОСОБА_5 вимагає в нього
хабар за сприяння у вирішенні земельного питання. Отримавши повідомлення,
вони в силу своїх службових обов'язків, займалися перевіркою. Були помічені
гроші і в присутності понятих передані ОСОБА_7 Прибувши на місце,
після того, як хабародавець передав гроші, вони увійшли до приміщення
Товкачівської сільради і в службовому кабінеті голови сільради виявили
помічені гроші. При цьому було виявлено, що руки голови сільради ОСОБА_5 світилися, що вказує на те, що остання брала гроші до рук. Були
оформлені відповідні документи і зафіксований факт виявлення грошей.
Крім того, відповідно до протоколу огляду місця події, від 25.02.2011 року, в службовому кабінеті Товкачівського сільського голови працівниками УДСБЕЗ
УМВС України в Чернігівській області виявлено та вилучено у ОСОБА_5
80 грошових купюр, номіналом по 500 грн. кожна, на загальну суму 40 ООО грн.
та два рішення 5 сесії 6 скликання Товкачівської сільської ради від 25 лютого
2011 року, про надання дозволу ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розробку
проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та
обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
Згідно висновку хіміко - криміналістичної експертизи № 415(x), -
на ватних тампонах зі змивами з грошових купюр та зі змивами з лівої руки
ОСОБА_5, виявлено нашарування люмінесцентних спеціальних хімічних
речовин (люмінофорів), які за сукупністю фізико-хімічних властивостей мають
спільну родову належність з речовиною із контрольного зразку.
Зазначені показання свідків в деталях співпадають й з даними, отриманими при виїмці та огляді документів (т. 1 а.с. 48-51, 53-55, 61-64, 65-70, 150-152, 156-157).
Наведені докази об'єктивно підтверджують той факт, що підсудний
ОСОБА_5, обіймаючи посаду голови Товкачівської сільської ради створила умови при яких свідок ОСОБА_7 був поставлений перед фактом, що вирішення його земельного питання можливо лише за умови давання хабара останній, тому вимушений був звернутися до правоохоронних органів за захистом своїх прав.
За таких обставин доводи касаційних скарг захисника та засудженої про непричетність ОСОБА_5 до вчинення злочину є неспроможними.
Що стосується доводів прокурора, наведених у касаційній скарзі, про невідповідність призначеного судом засудженій ОСОБА_5 покарання ступеню тяжкості злочину та її особі внаслідок його м'якості, а також про те, що звільнення ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням не відповідає ступеню тяжкості вчиненого засудженою злочину та її особі, то вони є непереконливими.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з вимогами ст. 75 КК України якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
Призначений ОСОБА_5 розмір та вид покарання, а також звільнення судом засудженої від його відбування з випробуванням, відповідає вимогам ст. 65 КК України .
Обґрунтовуючи висновок щодо виду і міри покарання ОСОБА_5 та призначаючи її покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування і на державній службі строком на 1 рік і звільняючи її від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу засудженої, яка вперше притягувалася до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, її стан здоров'я, сімейний стан, позитивні характеристики, те що вона неодноразово відзначалася районною адміністрацією. Обтяжуючих покарання обставин ні органами досудового слідства, ні судом не встановлено.
За таких обставин суд зробив правильний висновок про можливість звільнення засудженого ОСОБА_5 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.
Підстав вважати призначене ОСОБА_5 покарання несправедливим внаслідок його м'якості, про що йдеться у касаційній скарзі прокурора, немає. Обране покарання і рішення суду про звільнення засудженої від відбування покарання з випробуванням слід визнати таким, яке є необхідним для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст. 54 КК України особа, засуджена за тяжкий чи особливо тяжкий злочин, яка має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Питання про доцільність призначення такого додаткового покарання віднесено на розсуд суду і не є обов'язковим. Тому доводи у касаційній скарзі про те, що суд порушив вимоги закону у зв'язку з тим, що не позбавив ОСОБА_5 7 рангу державного службовця, є необґрунтованими.
Істотних порушень кримінального чи кримінально-процесуального закону, які могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, при перевірці справи в касаційному порядку не встановлено.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора, захисника, засудженої - без задоволення.
Судді:
Єлфімов О.В. Сахно Р.І. Шибко Л.В.