Справа №22ц-4000/ 07
Головуючий у 1 інстанції Мартинов Є.О.
Категорія 44
Доповідач -Воробйова Н.С.
15січня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - Воробйової Н.С. суддів - Оношко Г.М. Березовенко Р.В., при секретарі - Болілій Н.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2007 року у справі про відмову у задоволенні клопотання ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08 березня 2007 року, -
встановила:
У серпні 2007 року ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" звернулося до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08 березня 2007 року та стягнення з ЗАТ „Пенто Пак" 230608, 00 євро, з процентами у розмірі 7, 25 % від суми 65 237, 30 євро, починаючи із 26.03.2004 року, а також від суми 165 370, 70 євро, починаючи з 15.07.2004 року.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 16.10.2007 року у задоволені клопотання ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08.03.2007 року відмовлено. В апеляційній скарзі Стягувач просить скасувати ухвалу з підстав невідповідності її нормам матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у наданні дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08.03.2007 року, суд першої інстанції виходив з того, що склад арбітражного суду, що розглянув спір, не відповідає арбітражній угоді між сторонами.
Зокрема, Контрактом на поставку обладнання між ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" та ЗАТ „Пенто Пак" від 30.10.2003 року встановлено, що при неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, вони підлягають розгляду в арбітражному суді м. Гамбурга.
Однак, спір між сторонами було розглянуто не арбітражним судом м. Гамбурга, а Арбітражним судом Торгової палати м. Гамбурга, тобто іншим судовим органом, ніж той, що вказаний в арбітражній угоді.
Відповідно до п.п. „d" n.lct.VНью-Йоркської Конвенції 1958 року у визнані та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, якщо тільки ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де проводиться визнання та приведення до виконання рішення суду доказів того, що склад арбітражного органу чи арбітражний процес не відповідає угоді сторін.
Оскільки мало місце порушення істотних умов арбітражної угоди суд відмовив у визнанні та наданні дозволу для примусового виконання судового рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга.
Проте, такий висновок суду не можна вважати безспірним. Порядок визнання та приведення до виконання рішень іноземних судів регулюється Нью-Йоркською Конвенцією 1958 року.
Згідно ст. П Конвенції кожна із держав, яка ратифікувала цю конвенцію, під арбітражною угодою визнає письмову угоду, згідно якої сторони зобов"язуються передати в арбітраж всі або будь-які спори, які виникли або можуть виникати між ними у зв"язку з будь-яким конкретним договором або іншим правовідношенням, об"єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду.
Чинною судовою практикою України передбачено, що оскільки рішення арбітражного суду підлягає виконанню на території України за місцем проживання ( перебування) боржника, компетентний суд України при вирішені питання про визнання та виконання зазначеного рішення повинен застосовувати чинне матеріальне та процесуальне право України.
Законом України „Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що арбітражна угода вважається укладеною в письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або використанням інших засобів електрозв"язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою та відзивом на позов, в яких одна із сторін стверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує ( ст. 73акону).
З матеріалів справи, зокрема, Протоколу Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 20.10.2005 року видно, що сторони (Стягувач( позивач)-Боржник (відповідач) обговорили перелік необхідних документів для арбітражного процесу, визнали свою участь в угоді щодо того, що спори, які, неможливо вирішити, повинні вирішуватися арбітражним судом, Позивач звернувся до Арбітражного суду Торгової палати Гамбург і Відповідач погодився на слухання справи ( а.с. 32).
При цьому сторони погодилися, що повинен застосовуватися Регламент Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга, що Арбітражний суд був сформований належним чином відповідно до угоди щодо арбітражного суду і
Регламенту, що склад Арбітражного суду був узгоджений, що вимоги, зазначені у скарзі, підпадають під дію угоди про арбітраж ( ас. 32).
З матеріалів справи вбачається, що уповноважені на представництво у суді від ЗАТ „Пенто Пак" отримали оригінали позовної заяви та надали від імені Відповідача до Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга відзив на дану позовну заяву ( а.с. 138, 145).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на відсутність згоди сторін на розгляд справи Арбітражним судом Торгової палати м. Гамбурга.
Висновок суду про те, що у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення слід відмовити з підстав, передбачених п.п. „d" n.lct.VНью-Йоркської Конвенції 1958 року спростовується матеріалами справи та не відповідає нормам міжнародного права та чинного законодавства України, що регламентує порядок примусового виконання рішення іноземних судів в Україні.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції від 16.10.2007 року не може бути залишена без змін та підлягає скасуванню. У справі слід ухвалити нову ухвалу.
Згідно ст. 393 ЦПК України Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов"язковість яких надана Верховною радою України.
У даному випадку порядок визнання та приведення до виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08.03.2007 року регулюється Нью-Йоркською Конвенцією 1958 року.
Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду відповідає вимогам ст. 494 ЦПК України.
Рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08.03.2007 року пред'явлено до примусового виконання в Україні у передбачені ст. 391 ЦПК України строки.
Відповідно до п.8 ст. 395 ЦПК України, якщо в рішенні іноземного суду стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановления ухвали.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що клопотання ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08.03.2007 року підлягає до задоволення.
Керуючись п.п. „d" n.lct.VНью-Йоркської Конвенції 1958 року , ст. ст. 395, 307, 312 ЦПК України, колегія
Ухвалила :
Апеляційну скаргу ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" задовольнити.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду від 16 жовтня 2007 року скасувати та ухвалити нову ухвалу.
Надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду Торгової палати м. Гамбурга від 08.03.2007 року про стягнення із ЗАТ „ Пенто Пак" 230608 євро з процентами в розмірі 7, 25 % від суми 65237 євро, починаючи з 26.03.2004 року та від суми 165370, 70 євро, починаючи з 15.07.2004 року.
Стягнути із ЗАТ „Пенто Пак" на користь ТОВ „ІТРАКО Інтернешнл Трейдінг енд Колсантінг ГмбХ" 1 706 499, 2 грн. ( за курсом Нац.банку, встановленим з 14.01.2008 р. - 100 євро = 740 грн.), з процентами у розмірі 7, 25% від суми 482753, 8 грн., починаючи з 26.03.2004 року та від суми 1 223 743, 18 грн., починаючи з 15.07.2004 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.