73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
17 вересня 2012 р. Справа № 5024/1191/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест", м. Херсон
до Херсонської державної морської Академії, м. Херсон
про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку у сумі 187 123 грн.56 коп.
за участі представників:
від позивача: Бойко М. М., ліквідатор, Бойко Д. М., представник, дов. № б/н від 28.08.2012р., Бойко М. М., представник, дов. №б/н від 06.09.2012р., Подрез О. О., представник
від відповідача: Тригуб С. М., представник, дов. №15 від 20.08.2012р., Слєпченко О. О., дов. №б/н від 13.08.2012р.
Товариство з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест" (позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонської морської академії (відповідач) про стягнення збитків у сумі 187123 грн.56 коп. у вигляді неотриманого прибутку.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що керівництвом ХДМА було виявлено низку недоліків щодо дотримання виконання технології робіт позивачем та порушення строків їх здачі, про що листами було повідомлено позивача. Також відповідач зазначає, що на даний час позивач до усунення недоліків не приступив. Крім того відповідач посилається на ті обставини, що однією з причин щодо заборони здійснювати ремонтні роботи даху стали несприятливі метеорологічні умови. На думку відповідача ним не було порушено умови договору та в його діях відсутня протиправна поведінка та вина, як того вимагає ч. 2 ст. 224 ГК України та ч. 1 ст. 1166 ЦК України, в зв'язку з чим відсутній склад правопорушення.
Справу розглянуто з перервами, що оголошувались в судових засіданнях 28.08.2012р. до 06.09.2012р., 06.09.2012р. до 12.09.2012р., 12.09.2012р. до 14.09.2012р., 14.09.2012р. до 17.09.2012р.
Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Згідно рішення тендерного комітету Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" 22 серпня 2011р. між Вищим навчальним закладом "Херсонський державний морський інститут" та товариством з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест" укладено договір №410-П-8/7 про закупівлю робіт з капітального ремонту об'єктів Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" за державні кошти. Додатковою угодою № 1 від 3 жовтня 2011р. (додаток 4) до договору були внесені зміни стосовно назви сторони у договорі. А саме, у зв'язку із утворенням Херсонської державної морської академії, згідно із розпорядженням КМУ № 540 від 15.06.2011р., яка є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут" сторони домовились змінити назву сторони на Херсонську державну морську академію.
За своєю сутністю договір №410-П-8/7 від 22 серпня 2011 року є договором підряду, відповідно до якого Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) зобов'язався у 2011 році виконати роботи по "Капітальному ремонту об'єктів Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут в м. Херсоні", згідно договірної ціни та календарного плану виконання робіт, які є невід'ємною частиною договору. Договором №410-П-8/7 від 22.08.2011р. встановлено договірну ціну виконання робіт, яка вказана у п.3.1. даного договору у сумі 9997284 гривень, в тому числі прибуток підрядника 545520 гривень.
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядчик зобов'язаний збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядчика, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до ст. 844 ЦК України ціна у договорі може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядчиком, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Судом встановлено, що позивачем за договором виконано підрядних робіт на загальну суму 6662826 грн. 97коп., що встановлено рішенням господарського суду Херсонської області у справі № 5024/2417/2011 від.16.05.12 та підтверджуються актами виконаних робіт № 1,2,3,4. Календарним планом виконання робіт до договору № 410-П-8/7 від 22 серпня 2011 року передбачені терміни виконання позивачем робіт на об'єктах відповідача до 31.12.2011р. Позивач у 2011 році виконав частину робіт за договором № 410-П-8/7 від 22 серпня 2011 року на суму 6 662 826 грн. 97 коп. Позивач, вважаючи, що невиконанням підрядних робіт у повному обсязі за договором № 410-П-8/7 від 22.08.11 ( позивачем не виконано робіт на суму 3 334 457 грн.03 коп., що складає різницю між договірною ціною та вартістю виконаних робіт за рішенням господарського суду у справі № 5024/2417/2011) йому причинені збитки у сумі 187 123 грн.56 коп. У зв'язку з цим він звернувся до суду з позовом про стягнення суми збитків.
Відповідно до ст. 32 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто упущеною вигодою є ті витрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права чи протиправного посягання. Відповідно до частини 2 статі 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам., вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний доход (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони. Суб'єкт - боржник, об'єктивна сторона -правовідношення по зобов'язанням, об'єкт -правопорушення, суб'єктивна сторона -вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Важливим елементом об'єктивної сторони правопорушення є причинний зв'язок між збитками, які виникли у кредитора та протиправними діями боржника, які виражені у порушені ним взятих на себе зобов'язань.
При цьому, неодержаними доходами є така втрата кредитором очікуваного збільшення (приросту) у майні, які ґрунтуються на точних даних, безспірно підтверджуються можливістю одержання ним грошових сум або інших цінностей, як би зобов'язання було виконано боржником. Тобто, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право було порушено ( упущена вигода).
Під час визначення неодержаних доходів враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання і здійсненні з цією метою приготовування.
Позивач визначив розмір збитків у сумі 187 123 грн. 56 коп. як різницю прибутку закладеної у погодженій сторонами договірній ціні та фактично отриманого прибутку за актами виконаних робіт № 1,2,3.4 за листопад 2011 року. ( т.1 арк.65)
Між тим, суд встановив, що товариство з додатковою відповідальністю "Тавріяінвест" зверталося до господарського суду з позовом до Херсонської державної морської академії про стягнення 213 935 грн.03 коп., яка склалася як різниця між роботами відображеними у актах виконаних робіт за договором № 410-11 та фактично виконаною роботою, що була встановлена в ході проведення судової експертизи у межах господарської справи №5025/2417/2011. За вищезгаданою позовною заявою порушено господарську справу № 5024/1192/2012. За рішенням у справі №5024/1192/2012 від 06.09.12 позов задоволено. Таким чином, оскільки роботи за справою № 5024/1192/2012 виконувались також на умовах договору № 410-П, при розрахунку суми збитків позивач не зменшив суму неотриманого прибутку на суму отриманого прибутку за цими роботами, загальна вартість яких складає суму 213 935 грн.
При таких обставинах, суд дійшов до висновку, що позивачем суму неотриманого прибутку, яка заявлена до стягнення завищено. Позивач не надав належний розрахунок суми збитків у вигляді неотриманого прибутку, який відображав би реальну суму, що відповідає дійсності, тому у ході розгляді справи позивачем недоведена суми збитків. Позивач зазначає, що причиною збитків є протиправність дій та бездіяльності відповідача, що полягала у наступних діях.
Позивач пояснив, що частину робіт передбачених договором підряду позивач, як виконавець, не зміг виконати з вини відповідача, як замовника робіт.
Такими причинами невиконання виконавцем частини робіт на суму 3 334 457 грн. 03 коп. позивач визначає:
1. Заявлена замовником заборона виконувати подальші роботи виконавцю, що підтверджує листами № 01-24/3209 від 01.12.11,, № 273 від 24.10.11, № 287 від 01.11.11, № 01-22/01 від 03.11.11 ( т.1 арк.54-57);
2. Непередача замовником будівельних майданчиків по всіх об'єктах ремонту виконавцю;
3. Порушення замовником встановлених законодавством правил проведення технагляду та авторського нагляду за будівництвом. Позивач пояснив, що відповідачем листом № 01-24/3209 від 20.10.2011 року безпідставно було заборонено йому виконувати роботи передбачені договором № 410-П-8/7 від 22 серпня 2011 року на об'єктах відповідача. На думку позивача, зазначена заборона у виконанні робіт є противоправною. Єдиною умовою щодо можливості замовника призупинити роботи є умова п. 6.2 (підпункт 6.2.3), якою передбачено право замовника: "При виявленні відхилень Замовник віддає Підряднику розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях приймає рішення про призупинення робіт". На думку позивача, зазначена заборона є протиправною в зв'язку з тим, що, по-перше, відповідач фактично зупинив (тим самим зробив неможливим їх подальше виконання у передбачений договором строк) виконання робіт шляхом їх заборони, а не призупинив на певний термін (як це передбачено договором);
Позивач пояснив, що підставою для призупинення робіт можуть бути серйозні порушення якості робіт (виходячи з тлумачення договору підряду п 6.1.6 та п. 6 ст. 882 Цивільного кодексу України); Позивач наголошує, що серйозних порушень якості робіт допущено не було (зазначене встановлено також рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 5024/2417/2011 ). Із огляду на наведені доводи суд погоджується, що зазначені вище листи підтверджують факт заборони проводити подальші роботи. Зокрема, відповідач у листі № 01-24/3209 від 20.10.2011 року мотивує свою заборону провадити подальші роботи порушенням термінів здачі робіт, а також сумнівної якості робіт, тобто зазначене свідчить, що підрядчик неналежним чином виконував договірні зобов'язання, бо доводячи протиправну поведінку замовника (відповідача у справі), позивач не спростував мотивування відповідача, яке ним викладено у листі № 01-24/3209 від 20.10.2011р.
Таким чином, у відповідача були підстави для пред'явлення зауважень до виконання договірних умов, що ставить під сумнів виникнення права у позивача на заявлення позову про стягнення збитків у вигляді неотриманого прибутку через незаконність дій відповідача та не може доводити, що дії відповідача, які містять претензії до якості цих робіт та терміни роботи, (безпідставність яких не доведена позивачем) призвели до спричинення позивачеві збитків.
Крім того, якщо заборона виконувати подальші роботи, яка мала місце з боку відповідача суперечила умовам договору, то у позивача було повне право поставити до відома відповідача про незаконність його заборони та проводити подальші роботи на умовах договору, чого він не зробив або вчинити інші заходи реагування у відповідності до чинного законодавства, чого не було зроблено. Із наведеного витікає, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що позивач вжив будь-яких заходів для одержання цих доходів.
Таким чином суд дійшов до висновку, що у спричинені збитків позивачеві мали місце і певні порушення з боку самого позивача при виконанні договору № 410-П.
Позивач стверджує, що непередача замовником будівельної площадки підрядчику на об'єктах: "Навчальний корпус № 2 - ремонт приміщення музею; Навчальний корпус № 4 - ремонт камбузу 1-2 поверху; Хліборізка 1-49, м'ясний цех 1-32, овочевий склад 1-35, Душові 1-7, 1-4, Склад бакалійної продукції 1-23, Приміщення для слюсарів 1-8, побутове приміщення 1-25, овочевий цех 1-34, зала приймання їжі № З (2-14), коридор мучного цеху 2-13, мучний цех 2-17. Ремонт санвузлів. Ремонт реабілітаційного центру", спричинило йому збитки, що заявлені до стягнення. Однак, позивач не довів, яку саме суму неотриманого прибутку він мав отримати за кожним непереданим об'єктом. Також позивач не надав доказів чи не виконувались роботи на цих об'єктах, які не відображені у актах виконаних робіт № 1,2,3,4 та вартість яких стягнута за рішенням у господарській справі № 5024/1192/2012р. Позивач також доводив, що відповідач у ході виконання робіт позивачем всупереч діючому законодавству (Постанова КМУ №903 від 11.07.2007р.) поклав виконання обов'язків на осіб, які не мають право здійснювати функції технагляду та авторського нагляду. Позивач пояснив, що наказом академії № 280 від 17.10.2011р. було утворено комісії по прийманню робіт з числа працівників академії. Позивач пояснив, що в ході переписки замовник підтверджував, що фактично на вказані комісії покладено функції технагляду, а саме останні: проводили перевірки відповідності виконаних робіт проектним рішенням; проводили огляд та оцінку результатів виконаних робіт ; вели облік обсягів прийнятих і оплачених робіт, а також робіт виконаних з недоліками; оформляли акти робіт виконаних з недоліками.
Позивач зазначив, що відповідач підтверджує, що рішення про прийняття та оплату робіт ухвалювалось не технаглядом а комісіями, які відповідно до ст. 11 Закону України "Про архітектурну діяльність" не мали на це повноважень.
Зазначені доводи суд також не приймає до уваги як доказ спричинення збитків позивачеві через протиправні дії відповідача щодо порушень у прийманні виконаних робіт та технагляду та авторського нагляду за будівництвом, оскільки зазначені дії відповідача не пов'язані з невиконанням позивачем підрядних робіт у повному обсязі, які передбачались за умовами договору № 410-П-8/7, тому не можуть бути причиною утворення збитків позивача через невиконання робіт у повному обсязі на умовах договору № 410-П
На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не довів факт спричинення йому збитків у сумі 187 123 грн. 56 коп. з вини відповідача.
Керуючись ст. ст .82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 20.09.2012р.
Суддя Л.М. Немченко