"12" вересня 2012 р. Справа № 5023/2061/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі - Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача -Кренець О.С. ( за дов. від 31.05.2012 р. № 03/2/398),
відповідача -Фастова Н.В. (за дов. від 27.06.2012 р. № 47),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2345 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.12 у справі № 5023/2061/12
за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", м. Київ
до Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України , м. Харків
про визнання недійсним рішення
Позивач ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, відповідно до якої просив суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.02.2012 р. № 12-К по справі № 2/20-158-11 та покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2012 р. (суддя Пономаренко Т.О.) в позові відмовлено повністю.
Позивач не погодився з прийнятим у справі рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного рішення, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2012 р. № 5023/2061/12 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2012 р. по справі № 5023/2061/12 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, у зв'язку з чим просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
В судовому засіданні 29.08.2012 р. представник позивача (заявника апеляційної скарги) підтримав вимоги скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.
Представник відповідача в судовому засіданні 29.08.2012 р. пояснив, що з апеляційною скаргою не погоджується, вважає її необґрунтованою та просить відмовити в її задоволенні.
29.08.2012 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 12:00 год. 12.09.2012 р.
12.09.2012 р. судове засідання продовжено після перерви за участю тих самих представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, ПАТ "Ві Ей Бі Банк" здійснює банківські операції, визначені ч.1, п.п.5-11 ч.2 ст.47 Закону України "Про банки та банківську діяльність", на підставі банківської ліцензії № 35, виданої Національним банком України 25.05.2010р. Таким чином, здійснюючи господарську діяльність на ринку фінансових послуг, у розумінні ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ПАТ "Ві Ей Бі Банк" є суб'єктом господарювання.
Співробітниками Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України проводилось дослідження ринку фінансових послуг, в ході якого виявлена рекламна інформація, розміщена 14 липня 2011 року у газеті "Sемен неделя" (м. Харків) наступного змісту: "Кредит готівкою № 1. 0% на 3 роки" із зазначенням адреси відділень ПАТ "Ві Ей Бі Банк" в м. Харкові, номер телефону, Інтернет - адреса та інформація маленькими літерами наступного змісту: "Дзвінки зі стаціонарних телефонів по Україні безкоштовні. Всі види банківських послуг. Ліцензія НБУ № 35 від 03.12.2001. Під "0%" слід розуміти 0,01 % річних" .(а.с.39-40).
Реклама розміщувалась на підставі договору від 01.04.2011р. № 01/04 про пріоритетне рекламно-інформаційне обслуговування в пресі, укладеного ПАТ "Ві Ей Бі Банк" із закритим акціонерним товариством "Агенство "Інфокон"(вул. Хрещатик, 46, м. Київ) та додатку № 5 до нього. Про виконання умов вищезазначеного договору свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0731/36 від 31.07.2011р., рахунок-фактура № 06-070 від 16.06.2011р. та платіжне доручення № 1078818 від 23.08.2011р. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт №0731/36 від 31.07.2011р. розміщення реклами відбулось у червні-липні 2011р.
За висновками співробітників територіального відділення Антимонопольного комітету України реклама містила ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, що стало підставою для з'ясування дійсних обставин щодо вчинення зазначеного порушення законодавства.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 21 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
На вимогу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.10.2011р. № 02-26/2-2881 ПАТ "Ві Ей Бі Банк" надало інформацію листом від 20.10.2011р. № 17-11740 щодо отримання кредиту, про який йдеться в рекламі, споживачам необхідно ще укласти договір страхування життя за тарифом 3,3% від суми кредиту, а також сплачувати щомісячну комісію на управління кредитом, яка складає 3 % (а.с.105-107). Таким чином, вартість отримання та обслуговування кредиту за перший рік користування кредитом з урахуванням витрат на страхування життя фактично складає 39,31 % (0,01%+3 %*12+3,3%).
Рішенням адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.02.2012 р. № 12-к у справі № 2/20-158-11 прийнято рішення, яким визнано, що ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», розмістивши в інформаційно- рекламній газеті "Sемен неделя" рекламну інформацію «Кредит готівкою № 1. 0% на 3 роки", що не відповідає дійсним умовам отримання кредиту, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення суб'єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб'єкта господарювання. Крім того, на ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»за вказане порушення накладений штраф у розмірі 68 000 грн.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржувати рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідно до статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Отже, стаття 59 вказаного Закону містить вичерпний перелік підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним рішень органів АМК України.
Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції щодо наявності у діях позивача факту порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», зважаючи на таке.
Відповідно до п.1.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Національного банку України від 10.05.2007р. № 168, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.07.2007р. за № 541/13808, ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням та погашенням кредиту (у тому числі наданого у формі кредитної лінії, овердрафту за картковим рахунком тощо) і мають бути оплачені споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або кредитного договору про надання споживчого кредиту.
Пунктом 1.3 зазначених Правил передбачений обов'язок банків забезпечувати виконання цих Правил у разі поширення інформації про послуги з надання кредитів споживачам.
Реклама є одним зі способів поширення інформації про кредитний продукт.
Згідно ст.15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" під поширенням інформації, що вводить в оману, розуміється повідомлення суб'єктом господарювання через іншу особу невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів, що можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають.
Таким чином, здобуття позивачем неправомірних переваг на ринку завдяки поширенню ним неправдивої інформації про ціни на товари, що реалізуються, є недобросовісними та нечесними у відношенні як до його конкурентів, так і до покупців товару.
Також відповідно до статті 1 Закону України "Про рекламу" недобросовісна реклама -це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.
Пунктом 1 статті 7 цього Закону передбачено, що основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.
Відповідно до п.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції "не є обов'язковим з'ясування настання наслідків".
Пунктом 3 вказаної постанови передбачено, що усунення суб'єктом господарювання наслідків відповідного порушення на час вирішення спору господарським судом саме по собі не є підставою для звільнення його судом від відповідальності (якщо провадження у справі про порушення названого законодавства не закрито Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням у встановленому законом порядку).
Згідно з абзацом другим ст.21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"штраф накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом першої інстанції, дії ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»є порушенням, передбаченим ст. 15 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Враховуючи вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що відповідач мав всі підстави для винесення оспорюваного рішення № 12-к від 16.02.2012 року по справі №2/20-158-11. Зазначене рішення винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставним та необґрунтованим твердження заявника апеляційної скарги про відсутність належних та допустимих доказів впливу або можливості впливу дій позивача, пов'язаних з використанням свого знаку для послуги «Кредит готівкою № 1»на наміри певних осіб укласти кредитні договори.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії додатку № 5 до договору від 01.04.2011 р. № 01/04, укладеного позивачем з ТОВ «Інфокон», в газеті "Sемен неделя" недобросовісна реклама публікувалась в двох випусках. Враховуючи, що реклама призначена сформувати або підтримати інтерес щодо товарів (кредитного продукту), значне підвищення протягом липня-вересня 2011 р. кількості укладених договорів свідчить саме про можливість впливу такої реклами на осіб, які з нею ознайомились. Крім того, результати анкетування, проведеного в співробітниками територіального відділення АМК України підтвердили наявність впливу реклами на наміри потенційних споживачів щодо придбання товарів (кредитного продукту) позивача.
Крім того, як вже зазначалося вище, відповідно до п. 14 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011 р. № 15 для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як недобросовісної конкуренції «не є обов'язковим з'ясування настання наслідків».
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2012 р. у справі № 5023/2061/12 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шутенко І.А.