03.09.12 Справа № 5021/1065/12.
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод», м. Суми,
до відповідача публічного акціонерного товариства «Центролит», м. Суми,
про стягнення 2060126 грн. 17 коп.,
Суддя Жерьобкіна Є.А.
Представники:
Від позивача -предст. Кіріченко Р.М. (довіреність від 20.03.2012року);
Від відповідача - не з'явився;
При секретарі судового засідання Тимченко О.О.,
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 2060126 грн. 17 коп. попередньої оплати, яка була перерахована в рахунок оплати товару за договорами поставки № 19-11-3 від 11.01.2011року та № 19-11-03 від 19.12.2011року, в зв'язку з невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
Згідно з заявою від 28.08.2012року позивачем подано додаткові докази в обгрунтування позовних вимог, а саме підписаний сторонами та скріплений печатками товариств акт звірки взаємних розрахунків станом на 13.07.2012року, завірені належним чином копії платіжних доручень та видаткових накладних.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву в обґрунтування своєї позиції не подав, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15).
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно зі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до умов укладених між сторонами договорів поставки № 19-11-3 від 11.01.2011року та № 19-11-03 від 19.12.2011року, відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача товар, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість.
Згідно з п. 4.2 договору № 19-11-3 від 11.01.2011року та п. 4.4. договору № 19-11-03 від 19.12.2011року, партія товару виготовляється відповідачем протягом 30 календарних днів після отримання від покупця 75 % передплати на виготовлення партії товару. Протягом 3-х календарних днів з моменту виготовлення серійної партії товару відповідач направляє про це повідомлення позивачу.
Відповідно до пункту 7 договорів, розрахунок за товар здійснюється в безготівковому порядку на підставі рахунків відповідача. Форма розрахунку передбачає: 1 етап - передплата у розмірі 75 % від замовленої партії товару протягом 5-ти банківських днів з дня отримання від відповідача рахунку на оплату; 2 етап - ті, що залишилися 25% вартості замовленої партії товару оплачуються протягом 5-ти календарних днів з дня направлення повідомлення від відповідача позивачу про готовність партії товару до відвантаження.
Зобов'язання відповідача щодо поставки товару вважаються виконаними в момент переходу права власності на товар від відповідача до позивача на складі відповідача. (пункт 8.2. договору).
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжними дорученнями позивачем на рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 3594646 грн. 26 коп. в якості передплати за товар за період з січня 2012 року по березень 2012року. (а.с. 35-103). Станом на 01.01.2012року борг відповідача перед позивачем становив 273 646 грн. 84 коп. (попередня оплата товару), про підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 110-111).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договір поставки не поставив позивачу товар в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у
строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що факт отримання відповідачем грошових коштів в сумі 2060126 грн. 17 коп. в якості попередньої оплати за товар підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копіями платіжних доручень, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання щодо поставки товару на зазначену суму, у зв'язку з чим, в силу вимог ст. 693 Цивільного кодексу України, 2 060 126 грн. 17 коп. підлягають поверненню позивачу.
Факт визнання відповідачем боргу перед позивачем в сумі 2 060 126 грн. 17 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки взаємних розрахунків станом на 13.07.2012року. (а. с. 110-111).
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару на заявлену до стягнення суму, а також те, що право позивача вимагати повернення суми попередньої оплати передбачене ст. 693 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 2 060 126 грн. 17 коп.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Центролит» (вул. Брянська, 1, м. Суми, код 002178725) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сумський машинобудівний завод» (вул. Машинобудівників, 4, м. Суми, код 34933255) грошові кошти в сумі 2060126 грн. 17 коп., судовий збір в сумі 41 202 грн. 53 коп.
Повне рішення складено 03.09.2012 року
Суддя Є.А. Жерьобкіна