03.09.12 Справа № 5021/1159/12.
за позовом публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми,
до відповідача комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, м. Суми,
про стягнення 4 080 676 грн. 69 коп.,
Суддя Жерьобкіна Є.А.
Представники:
Від позивача - Кендюшенко А.О. (довіреність № 10-19/17-Д/265 від 03.11.2011року);
Від відповідача - Литвиненко Н.О. (довіреність № 01/4 від 03.01.2012року);
При секретарі судового засідання Тимченко О.О.,
Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 4 080 676 грн. 69 коп. відповідно до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005року, в тому числі 3 691 293 грн. 97 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 14 380 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 312 502 грн. 88 коп. пені, 62 499 грн. 22 коп. 3 % річних.
Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.
30.08.2012року відповідач подав клопотання № 22/3900 від 29.08.2012року, в якому просить суд зменшити розмір пені на 95 % та відстрочити оплату заборгованості по договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005року до 1 січня 2013 року.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії від 30.06.2005року № 13К, позивач зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а останній, в свою чергу, оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами договору.
Згідно з п. п. 2.2.3, 2.2.4 договору, відповідач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 до договору "Порядок розрахунків", здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної елеткроенергії".
Відповідно до додатку № 4 до договору, розрахунковим періодом вважається період з 1 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений споживачем в таких співвідношеннях: до 11 числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим 10 % від фактичної спожитої електроенергії; до 21 числа - 40 % від фактично спожитої електроенергії; до 31(30) числа - 50 % від фактично спожитої електроенергії.
Як вбачається з матеріалів справи, за спожиту згідно з актами про обсяги переданої відповідачу електричної енергії з 1 березня 2012 року до 1 червня 2012 року, відповідачу були вставлені до сплати відповідні рахунки (а.с. 49-54)
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати спожитої електроенергії, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3 691 293 грн. 97 коп. за спожиту активну електричну енергію протягом березня-травня 2012 року, а також заборгованість в сумі 14 380 грн. 62 коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за березень - квітень 2012 року.
Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що факт надання відповідачеві послуг з постачання електричної енергії підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема актами про обсяги переданої споживачу електричної енергії, виставленими рахунками, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач не розрахувався своєчасно та в повному обсязі за надані послуги, у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем складає 3 691 293 грн. 97 коп. по активній електричній енергії за період березень - травень 2012 року, 14 380 грн. 62 коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за березень - квітень 2012 року.
Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 691 293 грн. 97 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 14 380 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4.2.1. договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 до договору, відповідач сплачує позивачу пеню з розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною шостою статті 232 ГК України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 312 502 грн. 88 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 312 502 грн. 88 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Згідно з поданим розрахунком, розмір 3 % річних складає 62 499 грн. 22 коп.
Розрахунок 3% річних складено відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги стосовно стягнення 62 499 грн. 22 коп. 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до клопотання № 22/3900 від 29.08.2012року, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 95 % від заявленої суми.
В обгрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що КП "Міськводоканал" Сумської міської ради забезпечує питною водою та водовідведенням підприємства, організації, установи та населення м. Суми. Близько 90 відсотків послуг надається населенню м. Суми, які несвоєчасно здійснюють розрахунки за спожиті послуги. Сума пені, яку просить стягнути позивач в позовній заяві є результатом неналежної оплати населенням вартості спожитих послуг з водопостачання та водовідведення і невідповідності фактичної вартості комунальних послуг затвердженим тарифам, що призводить до непокриття виробничих витрат та збитковості підприємства. Застосування штрафних санкцій (пені) негативно вплине на встановлений порядок розрахунку між підприємствами, збільшиться заборгованість по інших грошових зобов'язаннях підприємства, в тому числі і по оплаті рахунків позивача за надані послуги з енергопостачання.
Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")
Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому, здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.
Враховуючи зазначену норму, зменшення пені на підставі фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання.
Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Підставою для проведення розрахунків між сторонами за надані послуги є договір та акти про обсяги переданої електричної енергії, а відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Зазначені відповідачем обставини, з урахуванням викладеного, не є обставинами для зменшення пені на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України, тому у задоволенні відповідного клопотання відповідача суд відмовляє.
Відповідач також просить суд відстрочити оплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005року по активній електричній енергії в сумі 3 691 293 грн. 97 коп., за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в сумі 14 380 грн. 62 коп., по пені в сумі 312 502 грн. 88 коп., 3% річних в сумі 62 499 грн. 22 коп. до 1 січня 2013 року посилаючись на те, що несвоєчасне проведення оплати послуг за спожиту електроенергію КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, у період з березня 2012 р. по червень 2012 р., спричинено незалежними від волі підприємства "Міськводоканал" обставинами - невідповідністю фактичної вартості комунальних послуг на водопостачання та водовідведення затвердженим тарифам. Як наслідок, в умовах постійного росту ціни на електричну енергію, це призводить до збитковості та неспроможності КП "Міськводоканал" Сумської міської ради своєчасно здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку. Встановлення тарифів на комунальні послуги, нижчих за розмір економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво, без відповідного відшкодування не допускається. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012року № 517 передбачено надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Перерахування субвенції, здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 липня 2012р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості. Одночасна сплата суми заборгованості позивачу призведе до порушення прав відповідача на отримання субвенції визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 та проведення за її рахунок погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за спожиті енергоносії в період з березня по червень 2012р.
В судовому засіданні 03.09.2012року представник позивача заперечував проти відстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
В даному випадку господарський суд вважає зазначені відповідачем обставини обгрунтованими і такими, що свідчать про можливість надання останньому відстрочки виконання судового рішення, у зв'язку з чим господарський суд задовольняє клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення по справі № 5021/1159/12 до 1 січня 2013 року.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене умовами укладеного між сторонами договору, право позивача щодо стягнення 3% річних передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 3 691 293 грн. 97 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 14 380 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 312 502 грн. 88 коп. пені, 62499 грн. 22 коп. 3 % річних, з відстрочкою виконання судового рішення до 01 січня 2013 року.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, (вул. Білопільське шосе, 9, м. Суми, код 03352455) на користь публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" (вул. Д.Коротченка, 7, м. Суми, код 23293513) 3 691 293 грн. 97 коп. заборгованості по активній електричній енергії, 14 380 грн. 62 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 312 502 грн. 88 коп. пені, 62499 грн. 22 коп. 3 % річних, 64 380 грн. 00 коп. судового збору, відстрочивши виконання судового рішення до 1 січня 2013 року.
Повне рішення складено 03.09.2012 року
Суддя Є.А. Жерьобкіна