ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-35/8670-2012 12.09.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк
України"
до Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр"
про стягнення 53 365 195,03 грн.
За зустрічним
позовом Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр"
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк
України"
про визнання недійсним договору
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача
за первісним позовом: Ряба В.В. -предст. за довір.;
від відповідача
за первісним позовом: Капуста А.С. -предст. за довір.;
У судовому засіданні 12.09.2012, на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Відкритого акціонерного товариства "ГРІНКО-Центр" про стягнення 53 365 195,03 грн., з яких: 33 750 000,00 грн. -прострочена заборгованість за кредитом, 13 978 777,69 грн. -нараховані проценти за користування кредитом, 114375,00 грн. -нарахована плата за управління кредитом, 2 688 281,25 грн. -пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 1 016 526,64 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 5 509,17 грн. -пеня за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом, 944 628,62 грн. - проценти річні у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту, 323 436,99 грн. -проценти річні у зв'язку із несвоєчасною процентів за користування кредитом, 1 070,91 грн. -проценти річні у зв'язку із несвоєчасною сплатою плати за управління кредитом, 542 588,76 грн. -втрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом та стягнення судового збору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2012 порушено провадження у справі №5011-35/8670-2012, розгляд справи призначений на 15.08.2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.08.2012.
У судовому засіданні 27.08.2012, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 29.08.2012.
23.08.2012 Приватне акціонерне товариство "Рециклінг-Центр" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним кредитного договору №18106К25/2153 від 14.07.2006.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2012 зустрічна позовна заява Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" прийнята до розгляду разом з первісним позовом, розгляд справи призначений на 29.08.2012.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.08.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.09.2012.
12.09.2012 через відділ діловодства господарського суду міста Києві від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
У судовому засіданні 12.09.2012 представник відповідача за зустрічним позовом подав відзив на позов, в якому просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача за первісним позовом про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, суд відхилив його як безпідставне та необґрунтоване.
Також, як вбачається з наданих суду документів, відповідач за первісним позовом Відкрите акціонерне товариство "Грінко Центр" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Рециклінг-Центр".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -
14.07.2006 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі -позивач, Банк) та Відкритим акціонерним товариством "ГРІНКО-Центр" (далі -відповідач, Позичальник) було укладено Кредитний договір № 18106К25/2153 із змінами і доповненнями внесеними додатковими договорами №18106К25-1/2153 від 23.01.2007, №18106К25-2/2153 від 31.01.2007, №18106К25-3/2153 від 10.05.2007, №18106К25-4/2153 від 23.08.2007, №18106К25-5/2153 від 26.12.2007, №18106К2.5-6/2153 від 24.01.2008, №18106К25-7/2153 від 31.10.2008, №18106К25-8/2153 від 06.01.2009, №18106К25-9/2153 від 27.02.2009, №18106К25-10/2153 від 31.03.2009, №18106К25-11/2153 від 30.04.2009, №18106К25-12/2153 від 30.06.2009, №18106К25-13/2153 від 30.07.2009, №18106К25-14/2153 від 30.09.2009, №18106К25-15/2153 від 30.10.2009, №18106К25-17/2153 від 28.01.2010, №18106К25-18/2153 від 25.02.2010, №18106К25-19/2153 від 30.03.2010, №18106К25-20/2153 від 15.04.2010, №18106К25-21/2153 від 28.12.2010, №18106К25-22/2153 від 01.02.2011, №18106К25-23/2153 від 31.03.2011, № 18106К25-24/2153 від 27.05.2011 (далі разом - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору Банк надає Позичальникові кредит на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання у розмірі 35 000 000,00 грн. із кінцевим терміном погашення кредиту 14.07.2011 та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі облікової ставки НБУ + 11,50% річних, але не менше 20,00 річних починаючи з дати підписання договору до 31.12.2007, 20,00% річних починаючи з 01.01.2008 до 28.02.2010 та 15,5 % річних починаючи з 01.03.2010 у валюті кредиту (п.п. 3.2., 3.5 Кредитного договору).
Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов'язався погасити Кредит у валюті Кредиту у строк, зазначений у п. 3.2 Кредитного договору згідно з Графіком погашення Кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника, сплатити Банку проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 Кредитного договору, у валюті Кредиту (пп. 3.5.1. п. 3.5 Кредитного договору), а також сплачувати Банку інші платежі за Кредитним договором, у тому числі сплачувати плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 Кредитного договору та у строки, зазначені у п. 3.8 Кредитного договору (п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кредитного договору).
Позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав грошові кошти у розмірі 35 000 000,00 грн. відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору відповідач за первісним позовом не повернув кредит у встановлений строк, не сплатив нараховані за користування кредитом проценти та не сплатив плату за управління кредитом, що призвело до виникнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 33 750 000,00 грн. за тілом кредиту, 13 978 777,69 грн. за процентами та 114 375,00 грн. по платі за управління кредитом.
У зв'язку із невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Банк надіслав на адресу Позичальника вимоги про усунення порушення зобов'язань № 158-0/7219 від 05.09.2011, № 158-04/2447 від 23.03.2012 з вимогою здійснити погашення заборгованості за Кредитним договором, однак станом на дату звернення позивача з позовом до суду зазначені вимоги відповідачем виконана не була.
Приватне акціонерне товариство "Рециклінг-Центр" звернулось до господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним кредитного договору №18106К25/2153 від 14.07.2006..
В обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що Кредитний договір були підписані виконуючим обов'язки Голови правління позивача за зустрічним позовом з перевищенням повноважень, наданих Статутом товариства без отримання згоди і схвалення вказаного договору загальними зборами позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як пояснив позивач за первісним позовом, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного повернення суми кредиту за Кредитним договором у розмірі 33 750 000,00 грн., зобов'язання по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 13 978 777,69 грн. та зобов'язання по сплаті плати за управління кредитом 114 375,00 грн..
Доказів сплати заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом та плати за управління кредитом відповідач за первісним позовом не надав.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як передбачено п. 7.2 ст. 7 Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань згідно з пп.пп. 3.4.1 п. 3.4, пп.пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку пеню у валюті Кредиту. У разі невиконання зобов'язань згідно з п. 4.1 ст. 4 Кредитного договору Позичальник сплачує Банку пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 2 688 281,25 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 1 016 526,64 грн., пеню за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом у розмірі 5 509,17 грн., проценти річні у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту у розмірі 944 628,62 грн., проценти річні у зв'язку із несвоєчасною процентів за користування кредитом у розмірі 323 436,99 грн., проценти річні у зв'язку із несвоєчасною сплатою плати за управління кредитом у розмірі 1 070,91 грн., а також втрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту, процентів за користування кредитом, плати за управління кредитом у розмірі 542 588,76 грн.
Перевіривши правильність здійснених позивачем за первісним позовом розрахунків пені, процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх відповідність вимогам законодавства, умовам договору, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню згідно наданих розрахунків.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В ході розгляду справи відповідач за первісним позовом не надав доказів повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та внесення плати за управління кредитом у встановлені договором строки та обсягах і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.
З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представниками сторін пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню у загальній сумі 53 365 195,03 грн.
З огляду на задоволення позову, судові витрати за первісним позовом відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.
Щодо позовних вимог за зустрічним позовом, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з такого.
Як передбачено статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як передбачено ч.1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Підпунктом г) п. 11.3. Статуту ВАТ "Грінко-Центр" визначено, що виключної компетенції Наглядової ради віднесено питання щодо надання згоди на укладення товариством угодо, договорів та контрактів, розмір яких перевищує 1 000 000,00 грн.
Згідно із протоколом № 15 засідання Наглядової ради ВАТ "Грінко-центр" Наглядова рада надала згоду на отримання кредиту у ВАТ "Укрексімбанк" у сумі 35 000 000,00 грн. та доручила в.о. голови правління Г.В. Проценко підписати з ВАТ "Укрексімбанк" всі необхідні документи.
Враховуючи наведене, судом відхиляються посилання позивача за зустрічним позовом на те, що Кредитний договір був підписаний особою, яка не мала належних повноважень.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Всупереч зазначеним вимогам позивач за зустрічним позовом не надав доказів недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Між тим, судом встановлено, що спірний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, передбаченим статтею 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
За таких обставин позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" про визнання недійсним кредитного договору №18106К25/2153 від 14.07.2006 задоволенню не підлягають.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 94-А, ідентифікаційний код 32490946) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 127, ідентифікаційний код 21650966) 33 750 000,00 грн. (тридцять три мільйони сімсот п'ятдесят тисяч гривень) -заборгованості за кредитом, 13 978 777,69 грн. (тринадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят вісім тисяч сімсот сімдесят сім гривень 69 коп.) -процентів за користування кредитом, 114 375,00 грн. (сто чотирнадцять тисяч триста сімдесят п'ять гривень) -плати за управління кредитом, 2 688 281,25 грн. (два мільйони шістсот вісімдесят вісім гривень двісті вісімдесят одну гривню 25 коп.) -пені за несвоєчасне повернення кредиту, 1 016 526,64 грн. (один мільйон шістнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість гривень 64 коп.) -пені за несвоєчасну сплату процентів, 5 509,17 грн. (п'ять тисяч п'ятсот дев'ять гривень 17 коп.) -пені за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом, 944 628,62 грн. (дев'ятсот сорок чотири тисячі шістсот двадцять вісім гривень 62 коп.) -процентів річних за несвоєчасне повернення кредиту, 323 436,99 грн.(триста двадцять три тисячі чотириста тридцять шість гривень 99 коп.) -процентів річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 1 070,91 грн. (одну тисячу сімдесят гривень 91 коп.) -процентів річних за несвоєчасну сплату плати за управління кредитом, 542 588,76 грн. (п'ятсот сорок дві тисячі п'ятсот вісімдесят вісім гривень 76 коп.) -інфляційних втрат, 64380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень) -судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 17.09.2012
Суддя М.Є. Літвінова