"20" вересня 2012 р. Справа № 4/5014/204/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Данилова Т.Б.
судді: Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012р.
у справі господарського суду№4/5014/204/2012 Луганської області
за позовомдержавного підприємства "Придніпровська залізниця"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза-2004"
про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 17 955,00грн. пр. Федусова Р.М. -дов. №43 від 01.01.12р. не з'явився
Розпорядженням №03.08-05/853 від 18.09.2012р. змінено склад колегії суддів у справі №4/5014/204/2012, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.,утворено колегію суддів у складі: головуючий суддя Данилова Т.Б., судді Бакуліна С.В., Мачульський Г.М.
У січні 2012 року державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ровеньківська нафтобаза-2004" про стягнення з відповідача на користь позивача 17 955,00грн. штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній №53423216 маси вантажу, відправленого у вагоні №64154958.
Позовні вимоги були обґрунтовані ст.ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, та копіями залізничної накладної №53423216, комерційного акту №АА039715/395/569 від 21.07.2011р., акту загальної форми №3405 від 21.07.2011р., технічного паспорту ваг №1 станції Чаплино, телеграм №1626 від 21.07.2011р., №191 від 22.07.2011р.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.03.2012р. (суддя Старкова Г.М.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012р. (судді Шевкова Т.А., Бойченко К.І., Чернота Л.Ф.) відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено правомірність нарахування відповідачу штрафу у розмірі 17 955,00грн., згідно ст.ст.118,122 Статуту залізниць, за невірне зазначення маси вантажу в залізничній накладній, оскільки вагон проходив контрольне переважування на станції відправлення Довжанська Донецької залізниці.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "Ровеньківська нафтобаза-2004" за залізничною накладною №53423216 у вагоні №64154958 зі станції Довжанська Донецької залізниці на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці на адресу Бердянського морського торгового порту відвантажило антрацит, визначивши у вказаному вагоні масу нетто 69 000кг.
Із даних залізничної накладної вбачається, що навантаження вагону здійснювалось засобами відправника (відповідача у справі), правильність внесених до накладної відомостей підтвердив своїм підписом представник вантажовідправника, у відповідності до п.2.3 Правил оформлення перевізних документів.
Згідно із ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти правильність відомостей внесених до накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
При перевірці маси вантажу на побіжній станції Чаплино Придніпровської залізниці та одночасному зважуванні на 150-тонних вагонних вагах виявлено, що маса вантажу у вагоні №64154958 на 8 500кг менше ніж зазначено у накладній, що зафіксовано у акті загальної форми №3405 від 21.07.2011р.
Станцією Чаплино Придніпровської залізниці складено комерційний акт №АА039715/395/569 від 21.07.2011р., згідно даних якого завантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів на 40-50см, без скосів та заглиблень, вантаж маркований вапном, маркування не порушено, двері, люки закриті, течі вантажу не має.
Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ст.37 Статуту залізниць України, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Відповідно п.2.1 розд.2 Правил оформлення перевізних документів відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Статтею 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній.
Згідно із ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст.118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
Акт загальної форми №3405 від 21.07.2011р. та комерційний акт №АА039715/395/569 від 21.07.2011р. свідчать про контрольне переважування вантажу у спірному вагоні №64154958 на проміжній станції Чаплино.
Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що спірний вагон №64154958 18.07.2011р. знаходився в ремонті, акту про технічний стан вагону, або акту загальної форми, які б свідчили про причини затримки вагону у зв'язку з технічними несправностями, позивачем не пред'явлено.
Відповідно до листа №76 від 01.02.2012р. станції відправлення Довжанська, 18.07.2011р. вагон №64154958 був визнаний технічно несправним й після виходу з ремонту станцією здійснено контрольну перевірку вагону з вантажем на 150- тонних вагонних вагах станції Довжанська та виявлено, що різниця у вазі не перевищувала гранично допустимі значення.
В підтвердження наведеного станцією Довжанська Донецької залізниці надано витяг із Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (ф.ГУ-78) по станції Довжанська Донецької залізниці, якій містить відомості про контрольне переважування 18.07.2011р. вагону №64154958, запис в даній книзі розпочатий 21.06.2011р.
Також, в листі №114 від 23.02.2012р станція Довжанська зазначила, що причиною затримки спірного вагону є те, що з 15.07.2011р. по 18.07.2011р. знаходження вагону "в накоплении полновесного состава"; 18.07.2011р. визнання вагону технічно несправним, знаходження в ремонті та вибуття даного вагону 19.07.2011р.
За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що спірний вагон проходив контрольне переважування по станції відправлення Довжанська Донецької залізниці, акт загальної форми №3405 від 21.07.2011р. та комерційний акт №АА039715/395/569 від 21.07.2011р. станції Чаплине не містять відомостей про фактичний стан вагону, тому такі докази не визнані судами як належні докази підтвердження факту неправильного зазначення відправником у залізничній накладній №53423216 маси вантажу та правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного підприємства "Придніпровська залізниця", оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного підприємства "Придніпровська залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2012р. у справі №4/5014/204/2012 господарського суду Луганської області залишити без змін.
Головуючий Т. Данилова
Судді С. Бакуліна
Г. Мачульський