83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.07.12 р. Справа № 5006/41/3/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді: Колесник Р.М.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м.Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", м.Донецьк
про стягнення заборгованості за договором оренди у розмірі 152 956,40 гривень
Представники сторін:
Від позивача: Бойко М.М.
Від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м.Київ (далі -позивач) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", м.Донецьк (далі -відповідач) про стягнення грошових коштів за договором оренди, а саме: сума заборгованості в розмірі 121 240,09гривень, сума штрафу в розмірі 24 248,01 гривень, сума пені в розмірі 9 369,28 гривень, сума 3% річних в розмірі 3 316,68 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором оренди підйомної техніки №2-220910 від 20.09.2010р.
20.06.2012р. позивачем надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 117 240,09 гривень, суму штрафу в розмірі 23 448,01 гривень, суму пені в розмірі 9 060,31 гривень, суму 3% річних в розмірі 3 207,99 гривень.
Як зазначається у Постанові Пленуму ВХСУ від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», а саме у п. 3.11. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Враховуючи викладене заява судом розглянута та прийнята, як заява про зменшення розміру позовних вимог.
02.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м. Київ, про зменшення розміру орендної плати та визнання факту відсутності заборгованості ТОВ "Уником - сервіс" перед ТОВ "Пекканіска" за договором оренди підйомної техніки №2-220910 від 20.09.2010р. Ухвалою суду від 02.07.2012р. повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", м. Донецьк без розгляду.
Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені в позовній заяві з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання свого представника не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться у матеріалах справи.
Крім того, відповідач 10.07.2012р. надав до канцелярії суду клопотання б/н датоване 09.07.2012р. за підписом директора підприємства, в якому останній просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, оскільки керівник товариства з 09.07.21012р. знаходиться на лікарняному та не може прийняти участь у судовому засіданні, а інший представник товариства 10.07.2012р. зайнятий у іншому судовому засіданні.
Судом відхиляється дане клопотання відповідача про відкладання розгляду справи, оскільки суду не було представлено доказів наведених у клопотанні підстав, тоді як особиста явка задіяного в іншому процесі представника взагалі не є обов'язковою, і відповідач як юридична особа в порядку ст.28 Господарського процесуального кодексу України не позбавлений можливості забезпечити представництво своїх інтересів будь-якою іншою особою на підставі довіреності. Крім того, клопотання про відкладення за підписом директора датоване 09.07.2012р., хоча в останньому йдеться мова про те, що керівник товариства з 09.07.2012р. знаходиться на лікарняному та не може прийняти участь у судовому засіданні. Наразі доказів неможливості заміни представника суду також надано не було, з огляду на, що відхилення клопотання цілком узгоджується із позицією, приведеною в п.3.9.2. Постанови Пленуму ВХСУ №18 від 26.12.2011р. Дійсно, встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права.
При цьому суд бере до уваги, що, представник відповідача 27.06.2012р. був ознайомлений з матеріалами справи, та мав достатньо часу для підготовлення відзиву на позовну заяву. Однак, 02.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м. Київ, про зменшення розміру орендної плати та визнання факту відсутності заборгованості ТОВ "Уником - сервіс"перед ТОВ "Пекканіска" за договором оренди підйомної техніки №2-220910 від 20.09.2010р. А 10.07.2012р. відповідач звернувся до суду з необґрунтованим клопотанням про відкладення розгляду справи. Зазначені дії відповідача судом розцінені як ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, зловживання відповідачем своїми процесуальними правами.
Пунктом 3.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, такі наслідки: стягнення штрафу з винної сторони в доход державного бюджету України (пункт 5 статті 83 ГПК); винесення у встановленому порядку окремих ухвал (стаття 90 ГПК).
Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку (п. 3.14 зазначеної Постанови).
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд:
20.09.2010р. між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) був укладений договір оренди підйомної техніки №2-220910, відповідно до умов п. 2.1.1. якого орендодавець зобов'язується здійснити передачу Підйомної техніки Орендарю на своєму складі для завантаження на транспорт Орендаря або на будівельному майданчику у випадку доставки Підйомної техніки Орендодавцем.
П. 2.1.4. передбачено, що Орендодавець зобов'язаний щомісячно, до 10-го числа кожного місяця, складати та направляти Орендарю для підписання Акти Виконаних Робіт по всім одиницям техніки що знаходяться в оренді.
Відповідно до п. 2.2.1 договору орендар зобов'язується своєчасно проводити оплату Підйомної техніки (згідно з ст. 3 цього договору) та вартість транспортування на об'єкт та/або з об'єкту (у разі доставки Підйомної техніки Орендодавцем).
Нарахування та оплата орендної плати за користування кожною одиницею Підйомної техніки, переданої в оренду за цим договором, здійснюється помісячно, виходячи із фактичної кількості календарних днів у місяці протягом яких Підйомна техніка знаходилась у користуванні Орендаря за виключенням неділь. Якщо орендар використовує Підйомну техніку також у неділі - орендна плата нараховується за всі календарні дні. Орендна плата за користування кожною одиницею Підйомної техніки протягом одного календарного дня визначається сторонами в Акті приймання-передачі Підйомної техніки (п. 4.3. даного договору) та нараховується з дня передачі Орендодавцем Підйомної техніки Орендареві, за вищезгаданим Актом приймання-передачі Підйомної техніки. Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно до 10-го (десятого) числа місяця, що слідує за місяцем в якому було надано послуги з оренди Підйомної техніки (п.п. 3.1., 3.2., 3.3. договору).
Даний договір укладений строком на один рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань, взятих на себе за цим договором. Якщо жодна із сторін не заявила про намір розірвати цей договір, дія договору продовжується на наступний рік (п.7.1. договору).
В матеріалах справи наявні акти надання послуг (здачі-приймання робіт) за договором оренди № 2-220910 від 20.09.2010р. на загальну суму 445 024,28 гривень, а саме: №777 від 10.10.2010р., № 785 від 20.10.2010р., № 786 від 20.10.2010р., № 787 від 31.10.2010р., №859 від 07.11.2010р., №894 від 22.11.2010р., №895 від 26.11.2010р., №897 від 30.11.2010р., №893 від 30.11.2010р., №962 від 30.11.2010р., №869 від 30.11.2010р., № 966 від 05.12.2010р., №1024 від 18.12.2010р., №1025 від 18.12.2010р., № 1000 від 22.12.2010р., № 1026 від 31.12.2010р., №29 від 16.01.2011р., №30 від 25.01.2011р., №31 від 28.01.2011р., №32 від 31.01.2011р., №133 від 28.02.2011р., №217 від 31.03.2011р., №251 від 18.04.2011р., №269 від 30.04.2011р., №311 від 07.05.2011р., №315 від 11.05.2011р., що підписані сторонами без заперечень та скріплені печатками підприємств.
Крім того, суд звертає увагу на те, що за змістом договору, а саме п. 4.3. договору, підставою для нарахування орендної плати є Акти приймання-передачі Підйомної техніки. Водночас позивачем до матеріалів справи на підтвердження в якості виникнення у відповідача обов'язку з внесення орендної плати надано Акти наданих послуг, тобто документ, який не передбачений договором. Але враховуючи той факт, що зазначені акти про надання послуг фактично містять ті ж самі факти, що могли б містити і акти приймання-передачі Підйомної техніки, бо в них зазначено найменування майна, вартість оренди, є посилання на договір, то суд розцінює зазначені акти у якості достатнього, належного та допустимого доказу користування майном.
Як встановлено судом, відповідачем були здійснені часткові оплати за оренду майна згідно рахунків на оплату за період з 21.09.2010р. по 21.06.2011р., виписаних на підставі договору №2-220910 від 20.09.2010р., на загальну суму 327 784,19 гривень, що підтверджується матеріалами справи.
Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист від 18.04.2012р. з проханням погасити заборгованість по орендній платі. Докази направлення даного листа наявні в матеріалах справи.
Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 117 240,09 гривень.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача щодо стягнення заборгованість з орендної плати в розмірі 117 240,09 гривень такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, метою звернення позивача до суду є захист своїх порушених прав шляхом спонукання відповідача до примусового виконання грошових зобов'язань за договором оренди, що відповідає способам захисту порушених прав, визначеним ст.16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір оренди підйомної техніки №2-220910 від 20.09.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідачем не у повному обсягу були виконані грошові зобов'язання із сплати орендної плати -жодних доказів іншого всупереч вимог ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не представлено, внаслідок чого суд приходить до висновку, що стягувана заборгованість у розмірі 117 240,09 гривень обґрунтовано заявлена позивачем для примусового стягнення з відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме в розмірі 117 240,09 гривень.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 9 060,31 гривень та штраф в розмірі 23 448,01 гривень.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
П. 5.3. договору передбачено, що у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки, зазначені у ст. 3 даного договору, орендодавець вправі вимагати дострокового розірвання цього договору, а орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу, а також штраф у розмірі 20% від суми несплаченого або несвоєчасно сплаченого платежу.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9 060,31 гривень та штрафу у розмірі 23 448,01 гривень підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 3 207,99 гривень за період з 11.06.2011р. по 07.05.2012р.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок заявлених до стягнення сум перевірено судом, та встановлено, що до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 3199,21 гривень.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска", м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс", м.Донецьк, задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уником-Сервіс" (83086, м. Донецьк, вул. Горького, б.26, кв.2, код ЄДРПОУ 35887912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пекканіска" (04209, м. Київ, вул. Богатирська, б. 11, код ЄДРПОУ 35411500) заборгованість в розмірі 117240,09 гривень, штраф в розмірі 23 448,01 гривень, пеню в розмірі 9 060,31 гривень та 3% річних в розмірі 3 199,21 гривень, судовий збір в сумі 3163,48 гривень.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 10.07.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 16.07.2012 року.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Колесник Р.М.