Постанова від 13.09.2012 по справі 5011-48/3429-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5011-48/3429-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника військового прокурора Київського гарнізону

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 р.

у справі№5011-48/3429-2012

господарського судум. Києва

за позовомВійськового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Київського квартирно -експлуатаційного управління

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаГоспіталю "Печерський" Печерського району міста Києва Печерська районна у місті Києві державна адміністрація

простягнення 516 608, 70 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники

від прокуратури:Яговдік С.М. -прокурор ГПУ

від позивачів:1) Тодерян В.М. дов. №220/752/д від 16.11.11;

2) Тодерян В.М. дов. №303/25-674 від 07.03.12

від відповідача: Найєр М.Ю. головний лікар

від третьої особи:Кулик Т.О. дов. №1714/в-17 від 12.07.2011,

Палієнко О.А. дов. №2467/а-17 від 01.11.2011

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.04.2012 року (суддя Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 року у справі №5011-48/3429-2012 (судді Зубець Л.П., Мартюк А.І., Остапенко О.М.) в задоволенні позову військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно -експлуатаційного управління відмовлено повністю.

У касаційній скарзі Заступник військового прокурора Київського гарнізону просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.12 року у справі №5011-48/3429-2012, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст.19, 22, 121 Конституції України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 4-3, 4-7, 32, 82 ГПК України, оскільки факт прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №1010 від 27.10.2010 року (якою було внесено зміни до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року та встановлено розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна державним і комунальним закладам охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, 1 гривню) не може відмінити погоджені сторонами договірні зобов'язання щодо розміру орендної плати згідно з Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи та прокуратури, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

23.04.2003р. між Головним військовим клінічним госпіталем Міністерства оборони України, як орендодавцем, та Госпіталем "Печерський", як орендарем, було укладено договір №3/70/КЕВ оренди нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18 (далі -Договір), за умовами якого (розділи 1-3) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлове приміщення будівлі №54/1, площею 1564,3 кв. м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 18, що знаходиться на балансі орендодавця та обліковується в Київському квартирно-експлуатаційному управлінні, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 3 410 750, 00 грн. Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передачі майна. Орендна плата визначається на підставі конкурсу та Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 2 842, 29 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди -квітень 2003 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень-квітень 2003 року. Орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок (орендодавця, балансоутримувача) в територіальному органі Державного казначейства щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї з сторін у разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до п.5.10 Договору понад орендну плату за нерухоме майно орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні комунальні та загальноексплуатаційні витрати на його утримання.

Згідно з п.11.3 Договору плата за надані комунальні послуги, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. За прострочення платежів по орендній платі, за надані комунальні послуги та невиконання вимог п.5.3 понад три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 3% від вартості орендованого майна.

Сторони погодили, що Договір діє з 23.04.2003р. строком на 10 років до 23.04.2013р. (п.10.1 Договору).

23.04.2003р. сторони Договору склали та підписали акт прийому-передачі нежитлових приміщень в оренду (том справи 1, аркуш справи 20).

В подальшому між сторонам було укладено додатковий договір №53/07/КЕВ до Договору оренди №3/70/КЕВ від 23.04.2003р., в якому на виконання вимог ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 „Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" внесено зміни до п.3.1 договору та скориговано розмір орендної плати, визначений в ньому, а саме: встановлено, що за базовий та перший місяць оренди січень 2007р. орендна плата становитиме 20 964,90 грн. (том справи 1, аркуші справи 21-24).

У зв'язку з переходом права власності на орендоване майно від Головного військово-медичного клінічного ордена Червоної Зірки центру „Головного військового клінічного госпіталю" до Київського квартирно -експлуатаційного управління між останнім та Госпіталем "Печерський" було укладено додатковий договір №16д/ККЕУ від 12.05.2009р., за яким Київське квартирно -експлуатаційне управління набуло права виступати орендодавцем за Договором оренди №3/70/КЕВ від 23.04.2003р. (том справи 1, аркуші справи 25-27).

З огляду на те, що госпіталь "Печерський" з грудня 2010 по листопад 2011 не виконував свої зобов'язання щодо сплати орендної плати та інших передбачених договором №3/70/КЕВ від 23.04.2003р. платежів, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 516 608, 70 грн., Військовий прокурор Київського гарнізону звернувся до господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Київського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення з Госпіталю „Печерський" Печерського району міста Києва заборгованості за договором №3/70/КЕВ від 23.04.2003р. оренди нерухомого військового майна, розташованого в Київському гарнізоні по вул. Госпітальній, 18 у м. Києві, а саме: 516 608,70 грн. заборгованості з орендної плати, 25 607,48 грн. пені та 2 501,24 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.04.2012р., т. 1, а. с. 126).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що: по-перше, постановою Кабінету Міністрів України №1010 від 27.10.2010 року встановлено обов'язок застосовувати для проведення розрахунків за оренду нерухомого майна державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, ставку в розмірі 1 гривня на рік без вказівки на те, що зменшення орендної ставки застосовується лише після внесення відповідних змін до договору оренди; по-друге, згідно з листом РВ ФДМУ по м. Києву № 30-04/1747 від 22.02.2012, останнє не заперечує проти укладення договору про внесення змін до договору оренди між позивачем -2 і відповідачем і встановлення орендної плати у розмірі 1 грн. на рік; по-третє, відповідач є комунальним закладом охорони здоров'я, який фінансується з місцевого бюджету.

Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Так, господарськими судами не встановлено обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, не надано оцінки всім наявним у справі доказам та доводам прокурора і позивача.

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з грудня 2010 по листопад 2011, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати у розмірі, передбаченому договором оренди №3/70/КЕВ від 23.04.2003р. (з врахуванням змін внесених додатковим договором №53/07/КЕВ); інфляційних втрат і пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати виникли на підставі договору оренди від 23.04.2003р. №3/70/КЕВ, згідно з умовами якого орендна плата визначається на підставі конкурсу та Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 2 842, 29 грн. (додаток №5). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди -квітень 2003р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень -квітень 2003 року.

Господарськими судами також встановлено, що додатковим договором №53/07/КЕВ до договору оренди №3/70/КЕВ від 23.04.2003 року на виконання вимог ст. 118 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 №1846 "Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна " до п. 3.1 договору оренди внесено зміни щодо розміру орендної плати, яка (з врахуванням змін) становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди січень 2007 р. 20964,90 грн.; орендна плата за наступні місяці визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на індекси інфляції за наступні місяці.

Відповідно до п. 2 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 ( в редакції, що діяла у спірний період) розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем; у разі коли орендодавцем нерухомого майна (будинку, споруди, приміщення) є державне підприємство, установа, організація, розмір орендної плати погоджується з органом, визначеним в абзаці другому статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; якщо майно орендується бюджетними організаціями, орендна плата вноситься за рахунок коштів, передбачених кошторисами на їх утримання; у разі визначення орендаря на конкурсних засадах орендна плата, розрахована за цією Методикою, застосовується як стартова, а її розмір може бути збільшено за результатами такого визначення.

Господарськими судами встановлено, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1010 "Про внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна" (згідно з п. 10 якої розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна державними та комунальними закладами охорони здоров'я, які утримуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, становить 1 гривню) відповідач не сплачував орендну плату за користування об'єктом оренди з грудня 2010 року без внесення відповідних змін до договору оренди нерухомого військового майна.

Висновки господарських судів про відсутність у позивача підстав для нарахування відповідачу орендної плати у спірний період згідно з умовами договору оренди після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1010, незважаючи на невнесення сторонами відповідних змін до договору оренди щодо розміру орендної плати, не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін; розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Умовами договору оренди від 23.04.2003р. №3/70/КЕВ (п.3.4) також передбачено необхідність перегляду розміру орендної плати на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Однак, господарські суди, пославшись в обґрунтування висновків про зобов'язання позивача застосовувати орендну ставку в розмірі 1 гривня на рік без внесення відповідних змін до договору оренди на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву №30-04/1747 від 22.02.2012, не взяли до уваги, що в цьому листі Регіональне відділення ФДМУ по м. Києву не заперечує саме проти укладення договору про внесення змін до договору оренди щодо розміру орендної плати (а.с.105, т.1).

Відповідно до п. 9.2 договору спори, які виникають за цим договором, або у зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Згідно з п. 1, 2 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін; у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що після внесення змін до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна постановою Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 року №1010 сторонами не було внесено відповідних змін до договору оренди №3/70/КЕВ від 23.04.2003р. щодо розміру орендної плати.

Слід зазначити, з огляду на те, що орендна плата за оренду державного майна є регульованою ціною, законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до господарського суду з позовом про внесення змін до договору оренди № 3/70/КЕВ від 23.04.2003р. щодо розміру орендної плати.

Таким чином, господарські суди, обмежившись посиланням на відсутність у позивача підстав нараховувати та вимагати сплати орендної плати за користування об'єктом оренди після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 27.10.2010 №1010, не встановили обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, зокрема не встановили розмір заборгованості відповідача з орендної плати у спірний період (з грудня 2010 по листопад 2011 року), виходячи з погодженого сторонами в договорі оренди розміру орендної плати, не перевірили та не надали оцінки розрахунку заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних втрат.

Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника військового прокурора Київського гарнізону на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 р. у справі №5011-48/3429-2012 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2012 р. та рішення господарського суду м. Києва від 26.04.2012 у справі №5011-48/3429-2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

ГоловуючийК. Грейц

Судді:С. Бакуліна О. Глос

Попередній документ
26084907
Наступний документ
26084909
Інформація про рішення:
№ рішення: 26084908
№ справи: 5011-48/3429-2012
Дата рішення: 13.09.2012
Дата публікації: 24.09.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: