"20" вересня 2012 р. Справа № 2/174-1785
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий),
Вовк І.В., . Кондратова І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Тернопільської області на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року у справі № 2/174-1785 за позовом прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, Управління Державної казначейської служби України у Підволочиському районі Тернопільської області до Управління сільського господарства і продовольства Підволочиської райдержадміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства "Агротек-Сервіс", підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Української аграрної біржі, Української академії аграрних наук, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: дослідне господарство "Заповіт", дослідне господарство ім. Л. Курбаса про визнання недійсним протоколу взаєморозрахунків,
У квітні 2002 року прокурор Тернопільської області звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі головного управління Державного казначейства України, Управління Державного казначейства у Тернопільській області, відділення Державного казначейства у Підволочиському районі з позовною заявою до Управління сільського господарства і продовольства Підволочиської районної державної адміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства "Агротек-Сервіс", ТОВ підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія", Української аграрної біржі, Української академії аграрних наук, Управління Державного казначейства у м. Києві, про визнання недійсним протоколу взаєморозрахунків на суму 604 60 грн. між розпорядником коштів, який фінансується з державного бюджету та платником податків від 30.12.1999 року № 451 у зв'язку з його невідповідністю фактичним обставинам і вимогам закону на підставі ст. 48 ЦК УРСР, оскільки він укладений на підставі недостовірних даних, поданих сільськогосподарськими підприємствами Підволочиського району, ТОВ спільне українсько-німецьке підприємство "Агротек-Сервіс", ТОВ підприємством з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія", Українською аграрною біржею, зокрема, ДГ ім. Л. Курбаса та ДГ "Заповіт" не мали затрат на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення, а ТОВ спільне українсько-німецьке підприємство "Агротек-Сервіс" не поставляло сільськогосподарським підприємствам Підволочиського району товарно-матеріальних цінностей та не надавало їм послуг, що підтверджується актом Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області від 06.04.2001 року № 07-24, і тому не було підстав для проведення такого взаємозаліку.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.05.2005 року (суддя Колубаєва В.О.) протокол взаєморозрахунків від 30.12.1999 року на суму 604 600 грн. визнано недійсним з моменту його укладення і відповідно до ст. 48 ЦК УРСР за кожним з учасників взаємозаліку залишено заборгованість, яка була до проведення взаємозаліку.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.07.2005 року (судді: Юркевич М.В., Городечна М.І., Кузь В.Л.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та провадження в справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2005 року зазначену постанову апеляційного господарського суду скасовано та справу передано на розгляд апеляційного господарського суду.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року (судді Бойко С.М., Бонк Т.Б., Марко Р.І.) в порядку адміністративного судочинства рішення господарського суду Тернопільської області від 24.05.2005 року скасовано та в позові відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.03.2009 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2006 року скасовано, а адміністративну справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 року в порядку адміністративного судочинства закрито апеляційне провадження на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.05.2005 року та справу передано до суду першої інстанції для її оформлення для розгляду в апеляційному порядку апеляційним господарським судом.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 року (судді Дубник О.П., Скрипчук О.С., Процик Т.С.) рішення господарського суду Тернопільської області скасовано та в позові відмовлено.
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Тернопільської області вважає, що апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві на касаційну скаргу Українська аграрна біржа вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною, і тому просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Відзиви на касаційну скаргу від інших сторін до суду не надходили.
Заслухавши пояснення прокурора, представника Української аграрної біржі, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що за змістом протоколу взаємозаліку від 30.12.1999 № 451 взаєморозрахунків між розпорядником коштів, який фінансується з бюджету та платником податків, його сторонами є: з однієї сторони -Управління Державного казначейства в Тернопільській області, Міністерство агропромислового комплексу через Академію аграрних наук, сільськогосподарські підприємства Підволочиського району Тернопільської області, а з другої сторони ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія", ТОВ спільне українсько-німецьке підприємство "Агротек-Сервіс", Українська аграрна біржа.
У зазначеному протоколі визначено розмір заборгованостей його учасників та документи, що його підтверджують: Українська аграрна біржа перед бюджетом -110 104 317,33 грн. (довідка Міністерства фінансів України); сільськогосподарські підприємства Підволочиського району Тернопільської області перед ТОВ СП "Агротек-Сервіс" -604 600 грн. (акти взаємозвірки); ТОВ СП "Агротек-Сервіс" перед ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" перед Української аграрною біржею -9 983 297,73 грн.
Спірним протоколом визначено порядок відображення в бухгалтерському обліку кожного з учасників суми взаємозаліку, а саме Українська аграрна біржа відображає погашення кредиторської заборгованості перед бюджетом та дебіторської заборгованості від ТОВ ПІІ "Інтертехнологія"; сільськогосподарські підприємства відображають надходження фінансування з державного бюджету та погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ СП "Агротек-Сервіс"; ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" відображає погашення кредиторської заборгованості перед Українською аграрною біржею та погашення дебіторської заборгованості від ТОВ СП "Агротек-Сервіс"; ТОВ СП "Агротек-Сервіс" відображає погашення кредиторської заборгованості перед ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" та погашення дебіторської заборгованості від сільськогосподарських підприємств; міністерство агропромислового комплексу відображає суму взаємозаліку як надходження фінансування з державного бюджету та проведення фінансування сільськогосподарських підприємств; Головне управління Державного казначейства відображає суму взаємозаліку як надходження доходів до бюджету від Української аграрної біржі в рахунок відшкодування заборгованості за іноземними кредитами та проведення фінансування з державного бюджету.
Предметом даного судового розгляду є позов про визнання недійсним протоколу взаєморозрахунків між розпорядником коштів, який фінансується з державного бюджету та платником податків у зв'язку з невідповідністю вимогам закону на підставі ст. 48 ЦК УРСР.
Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції та про відмову в позові про визнання недійсним протоколу взаєморозрахунків мотивовано недоведеністю правової підстави встановленої ст. 48 ЦК УРСР для визнання спірного протоколу взаєморозрахунків недійсним.
23.09.1996 року Міністерство фінансів України та Національний банк України видали наказ № 200/84 "Про затвердження тимчасових методичних вказівок про порядок проведення взаємозаліку коштів з фінансування видатків у рахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами".
Відповідно до п. 2 цього наказу підставою для проведення взаємозаліку є протокол, що укладається між його учасниками, до якого додаються:
- довідка податкової інспекції про суму недоїмки, що склалася у платника податків по доходах Державного та місцевого бюджетів;
- акт звірки розрахунків між платником податків і платежів та розпорядником коштів Державного (місцевого) бюджету за конкретно надані послуги або належне фінансування.
Рішення щодо проведення взаємозаліку приймає Головне управління Державного казначейства України шляхом підписання протоколу взаємозаліку після його погодження з усіма учасниками взаємозаліку.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги учасниками взаємозаліку дотримані.
Протокол взаєморозрахунків (взаємозаліку) є нічим іншим як багатостороннім договором.
Згідно до ст. ст. 161, 162 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 року № 2140 "Про затвердження Порядку погашення заборгованості підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу з компенсації власних витрат, понесених на будівництво в 1998 році об'єктів соціально-культурного призначення на селі" погашення заборгованості підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу з компенсації власних витрат, понесених на будівництво в 1998 року об'єктів соціально-культурного призначення на селі здійснюється шляхом проведення її заліку в рахунок заборгованості (недоїмки) з податків і зборів (обов'язкових платежів) підприємств і організацій до державного бюджету станом на 1 січня 1999 року.
На підставі вказаної постанови та наказу № 200/84 було проведено взаємозалік заборгованості, що виникла між Українською аграрною біржею за отриманий урядовий кредит, сільськогосподарськими підприємствами, ТОВ ПІІ "Інтертехнологія" та ТОВ "Агротек-Сервіс" про що було складено протокол взаємозаліку № 451 від 30.12.1999 року по розрахунках між розпорядником коштів -Управлінням Державного казначейства в Тернопільській області, Міністерством агропромислового комплексу через Академію аграрних наук, сільськогосподарськими підприємствами Підволочиського району Тернопільської області, ТОВ підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія", ТОВ спільне українсько-німецьке підприємство "Агротек-Сервіс", Українською аграрною біржею.
Отже, висновки апеляційного господарського суду про те, що позовні вимоги про визнання недійсним протоколу взаєморозрахунків № 451 від 30.12.1999 року на підставі ст. ст. 48, 59 ЦК УРСР задоволенню не підлягають, оскільки протокол № 451 від 30.12.1999 року за формою, змістом, порядком укладення відповідає вимогам чинного законодавства, яке регулює порядок проведення взаємозаліків та складання протоколів, а саме: Закону України "Про державний бюджет України на 1999 рік" (п. 4 розд. ІІ), Тимчасових Методичних вказівок "Про порядок проведення взаємозаліку коштів з фінансуванням видатків у рахунок погашення недоїмки за належними до бюджету платежами", які затверджені Наказом Мінфіну України та Національним банком України № 200/84 від 23.09.1996 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 2140 від 25.11.1999 року "Про затвердження Порядку погашення заборгованості підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу з компенсації власних витрат, понесених на будівництво в 1998 році об'єктів соціально-культурного призначення на селі" та відповідного Порядку, ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, прийнята постанова апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції і відмову в позові відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 року -без змін.
Головуючий суддя С.Могил
Судді І.Вовк
І.Кондратова