"17" вересня 2012 р. Справа № 30пд/5014/626/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПопікової О.В.
суддівКролевець О.А. Саранюка В.І.
за участю представників:
від позивача:не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)
від відповідача:Жидков Л.В. -за дов. від 07.10.2009р. № 10
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська"
на рішення господарського суду Луганської області від 28.05.2012р.
та на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р.
у справі№ 30пд/5014/626/2012 господарського суду Луганської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська"
доВідкритого акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська"
пророзірвання договору,
У відповідності до розпорядження заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.09.2012р. № 03.07-05/690 для розгляду справи № 30пд/5014/626/2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді Кролевець О.А., Саранюк В.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" (далі -позивач, ТОВ "Шахта "Білоріченська") звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" (далі -відповідач, ВАТ "ГЗФ "Білоріченська") про розірвання договору від 14.05.2008р. № 14/05-08.
Рішенням господарського суду Луганської області від 28.05.2012р. (суддя Василенко Т.А.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. (головуючий суддя Бойченко К.І, судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А.), в позові відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції обґрунтовані приписами статей 651, 652 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України, з огляду на те, що позивачем не доведено факт невиконання відповідачем договору від 14.05.2008р. № 14/05-08, наявності шкоди, пов'язаної з порушенням умов договору відповідачем, а також наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання договору при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при його укладенні.
Не погодившись з рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів статей 651, 652 Цивільного кодексу України. При цьому, скаржник наголошує на тому, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт порушення відповідачем умов договору від 14.05.2008р. № 14/05-08 та наявності всіх умов, необхідних згідно статті 652 Цивільного кодексу України для розірвання спірного договору.
Від ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач заперечив проти вимог скаржника та просив оскаржувані судові рішення залишити без змін з мотивів, у них викладених.
Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 14.05.2008р. між Державним відкритим акціонерним товариством "Шахта "Білоріченська" Дочірнього підприємства Державної холдингової компанії "Луганськвугілля" (транспорт), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська", та Відкритим акціонерним товариством "Групова збагачувальна фабрика "Білоріченська" (підприємство) укладено договір № 14/05-08 на подачу та прибирання залізничних вагонів по ВАТ "ГЗФ "Білоріченська" (далі -договір). Вказаний договір підписано з протоколом розбіжностей. Строк дії договору встановлений з 01.05.2008р. по 31.12.2012р.
У відповідності до умов договору, враховуючи протокол розбіжностей та додаткові угоди про внесення змін до нього, предметом його регулювання є взаємовідносини між транспортом та підприємством, пов'язані з наданням послуг з подачі та прибирання залізничних вагонів, маневровими роботами, оплатою за користування залізничним вагонами.
Згідно пункту 3.1. договору транспорт зобов'язується здійснювати власними силами по своїх коліях подачу та прибирання вагонів, які прибувають на станцію Збірна Донецької залізниці на адресу підприємства на протязі однієї години з моменту приймання вагонів транспортом, та вагонів, які відправляються підприємством на загальну сітку залізниць через станцію Збірна Донецької залізниці на протязі однієї години з моменту здавання вагонів транспорту на фронтах завантаження-вивантаження підприємства.
В свою чергу відповідно до пунктів 3.3., 3.5. договору підприємство прийняло на себе зобов'язання здійснювати попередню оплату наданих транспортом послуг. Попередня оплата здійснюється шляхом 100 % перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок транспорту. Розмір попередньої плати визначається середньодобовим планом перевезень на поточний місяць та середньодобовим обсягом подавання вагонів попереднього місяця. Сторони домовились перераховувати мінімальну суму кредитного сальдо з розрахунку трьохдобового запасу за надані транспортні послуги та плати за користування вагонами. Крім того, згідно пункту 3.7. договору підприємство зобов'язалось щомісячно, не пізніше 25 числа, надавати транспорту графік запланованих обсягів перевезень на наступний місяць, з подекадним повідомленням про заплановані обсяги відвантаженої продукції.
Предмет позову у даній справі становить вимога про розірвання договору від 14.05.2008р. № 14/05-08, з огляду на порушення відповідачем зобов'язань, передбачених умовами пунктів 3.5., 3.7. вказаного договору.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору (пункт 1 статті 611 Цивільного кодексу України).
За приписами частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З наведеного вбачається, що суди при розгляді позовів про розірвання договорів з підстав, наведених в частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, повинні встановити факт порушення відповідачем умов договору, та чи призвело таке порушення до завдання шкоди позивачу, внаслідок якої він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору.
Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що на день звернення позивача з позовом заборгованість у відповідача з оплати передбачених договором № 14/05-08 платежів відсутня. Крім того, як з'ясовано місцевим судом, відповідачем на виконання умов спірного договору (пункту 3.5.) на протязі лютого-березня 2012 року здійснювалось перерахування грошових коштів в якості передоплати за договором № 14/05-08, частина цих коштів була повернута позивачем відповідачу.
Також, на підставі наявних в матеріалах справи доказів судом першої інстанції встановлено, що на виконання пункту 3.7. спірного договору відповідачем надавались позивачу плани перевезень на лютий, березень, квітень 2012 року, що підтверджується відповідними відмітками про отримання.
Отже, із встановлених місцевим господарським судом обставин не вбачається, що відповідачем здійснено істотне порушення умов договору від 14.05.2008р. № 14/05-08, що в свою чергу призвело до завдання шкоди позивачу, внаслідок якої він значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні вказаного договору, у зв'язку з чим підстави для розірвання спірного договору відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України відсутні.
Крім того, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи було встановлено, що позивачем не доведено наявності істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору від 14.05.2008р. № 14/05-08, а також наявності одночасно чотирьох умов, з якими закон пов'язує можливість розірвання договору при істотній зміні вказаних обставин на підставі статті 652 Цивільного кодексу України.
Кожна сторона, згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з обґрунтованими та законними висновками місцевого та апеляційного господарських судів про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову і фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.
При цьому, перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим та апеляційним судами в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта "Білоріченська" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 28.05.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.07.2012р. у справі № 30пд/5014/626/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Попікова
Судді: О.А. Кролевець
В.І. Саранюк