Справа № 1906/1320/2012
провадження № 2/1906/461/2012
іменем України
"13" вересня 2012 р. Збаразький районний суд
Тернопільської області в складі :
головуючого судді Олещука Б.Т.
при секретарі Демчук О.М.
з участю сторін та представника позивача адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договорів дарування на житловий будинок та земельну ділянку недійсними,-
встановив:
До суду звернулася ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку №12 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 та договору дарування земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,10 га, що розташована за вищевказаною адресою, укладених 22 червня 2012 року між нею та відповідачем.
Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона є людина похилого віку, часто хворіє і потребує стороннього догляду. Відповідач зобов'язався її утримувати довічно, але сказав, що необхідно укласти договір в нотаріуса. Позивачка погано себе почувала, погіршився її стан здоров'я, а саме сильні головні болі, запаморочення, порушення пам'яті, біль в ділянці серця, а тому при укладенні вищевказаних договорів дарування вона помилилася щодо обставин, котрі мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав і обов'язків сторін у зв'язку із чим просить визнати недійсними зазначені договори та скасувати державну реєстрацію права власності на житловий будинок.
В судовому засіданні позивачка, ОСОБА_2 позовні вимоги уточнила і просила визнати недійсними договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, договори дарування земельних ділянок площею 0,10 га та площею 0,0118 га, які розташовані по АДРЕСА_1 укладені 22 червня 2012 року між сторонами та скасувати їх державну реєстрацію, посилаючись на ті ж обставини.
Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав і не заперечивши щодо задоволення позову просив визнати спірні договори дарування недійсними на визнати за позивачем право власності на зазначені житловий будинок та земельні ділянки.
Заслухавши сторони, представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 22 червня 212 року між сторонами укладено договори дарування, згідно яких ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_3 належні їй на праві власності житловий будинок №12 з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею, 0,10 га та земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0118 га, розташовані за вищевказаною адресою. На підставі цих договорів здійснено державну реєстрацію права власності на зазначене майно за відповідачем, що сторонами не оспорюється і стверджується матеріалами справи (а.с.5, 60-62).
ОСОБА_2 є особою похилого віку (81 рік) постійно хворіє і потребує стороннього догляду. В час укладення договорів позивачка погано себе почувала, погіршився її стан здоров'я: сильні головні болі, запаморочення, порушення пам'яті, біль в ділянці серця, а тому при укладенні вищевказаних договорів дарування вона помилилася щодо обставин, котрі мають істотне значення, а саме щодо природи правочину, прав і обов'язків сторін, що сторонами не оспорюється і стверджується матеріалами справи (а.с.10-13).
Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України якщо особа вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги визнав і не заперечив щодо задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує законних прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому позовні вимоги слід задовольнити визнавши недійсними договори дарування житлового будинку та земельних ділянок, які розташовані по АДРЕСА_1, укладені між сторонами 22 червня 2012 року та скасувавши державну реєстрацію права власності на зазначене майно за відповідачем.
На підставі наведеного, ст.ст.215, 216, 229 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 15, 57, 60, 61, 174, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 укладений 22 червня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2024.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, кадастровий №6122410100020050106, розташованої по АДРЕСА_1, укладений 22 червня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2027.
Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0118 га, кадастровий №6122410100020050107, розташованої по АДРЕСА_1 Тернопільської області, укладений 22 червня 2012 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Збаразького районного нотаріального округу Тернопільської області ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2030.
Скасувати рішення прийняте 06 липня 2012 року про державну реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.
Скасувати державну реєстрацію 07 липня 2012 року в Поземельній книзі за реєстровим №6122410110002005010613/1 права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га, кадастровий №6122410100020050106, розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.
Скасувати державну реєстрацію 07 липня 2012 року в Поземельній книзі за реєстровим №6122410110002005010713/1 права власності на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,0118 га, кадастровий №6122410100020050107, розташовану по АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.
Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Б. Олещук