Справа № 1570/2778/2012
10 вересня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Токмілової Л.М.
судді Катаєвої Е.В.
судді Стеценко О.О.
при секретарі судового засідання Ігнатенко М.Ю.
за участю сторін:
представника позивача -ОСОБА_1
представник відповідача та третьої особи -не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про скасування наказу ГДІ на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року, -
03 травня 2012 року до суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, в якому просить суд скасувати наказ ГДІ на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 30.11.2011 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області було проведено планову перевірку додержання ліцензіатом Ліцензійних умов. Перевіркою виявлено порушення пп. 2.1, 2.3.1, 2.3.10, 2.3.17 Ліцензійних умов. 20 грудня 2011 року ГДІ на автомобільному транспорті прийнято наказ № 278, згідно якого анульовано ліцензію серії АВ № 405764 від 22.03.2008 року. Також, 28 березня 2012 року ГДІ на автомобільному транспорті прийнято наказ № 117 згідно якого поновлено дію наказу Головавтотрансінспекції від 20.12.2011 року № 278 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 405764 від 22.03.2008 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, виданої ФОП ОСОБА_2 Представник позивача вважала, що даний наказ є протиправним, оскільки, він суперечить діючому законодавству. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати наказ ГДІ на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року. Крім того, представник позивача повідомила суд про те, що 18.01.2012 року позивачем згідно положень ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" подано скаргу на рішення ліцензійної комісії ГДІ на автомобільному транспорті до Експертно-апеляційної ради Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва. Згідно витягу з протоколу № 03-12 від 19 липня 2012 року засідання Експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, скаргу ФОП ОСОБА_2 щодо підстав прийняття ГДІ на автомобільному транспорті наказу № 278 від 20.12.2011 року в частині анулювання ліцензії серії АВ № 405764 від 22.03.2008 року з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами задоволено.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві (а.с. 3-4).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Про місце, час та дату судового розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 65).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою, яка наявна в матеріалах справи.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_2 зареєстровано Ізмаїльською районною державною адміністрацією Одеської області, як фізичну особу -підприємця 27.12.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця № 2 535 0000 0000 001605 (а.с. 7).
Позивач надає послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом № 2344, а саме: внутрішні перевезення пасажирів автобусами, на підставі ліцензії від 21 березня 2008 року серії АВ № 405764 (а.с. 8).
Судом встановлено, що 30.11.2011 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області було проведено планову перевірку додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», за результатами даної перевірки складено акт № 125/16 від 30.11.2011 року (а.с. 11-12).
Перевіркою виявлено порушення пп. 2.1, 2.3.1, 2.3.10, 2.3.17 Ліцензійних умов, а саме:
- ліцензіатом не сплачені фінансові санкції по постанові ТУ ГДІ в Одеській області № 084748 від 01.07.2009 року та ліцензіатом не надано документальне підтвердження про оскарження вищенаведеної постанови;
- ліцензіат здійснює спеціальні регулярні пасажирські перевезення за маршрутом «Одеса Новощепний ряд, 5 - Ізмаїл п. Леніна, 23»але паспорт маршруту не відповідає вимогам та не погоджений з організатором перевезень на відповідній території;
- ліцензіат використовує автобуси MERCEDES-BENZ 614 DПЕ НОМЕР_1 та MERCEDES-BENZ 614 DПЕ НОМЕР_2, які переобладнані з транспортних засобів іншого призначення без протоколу випробувань на відповідність вимогам правил Європейської економічної комісії № 43, 36 чи 52, № 80, який має бути оформлений в лабораторії акредитованої Національним агентством з акредитації;
- ліцензіат не забезпечує водіїв примірником паспорту маршруту з позначкою «В»який має бути оформлений належним чином, тобто погоджений з організатором перевезень на відповідній території;
- ліцензіат не організував проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги потерпілим від ДТП.
За наслідками перевірки відповідачем 30 листопада 2011 р. складено розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним трап сортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт»№ 177, згідно якого позивача зобов'язано здійснити заходи по забезпеченню виконання Ліцензійних умов» (а. с. 13).
14 грудня 2011 року співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області було проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатом Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», за результатами даної перевірки складено акт № 144/16 від 14.12.2011 року (а.с. 14-15). Даною перевіркою було виявлено порушення вимог пп. 2.1, 2.3.1, 2.3.10, 2.3.17 Ліцензійних умов, а саме не усунуто ліцензіатом порушень, які були встановлені перевіркою від 30 листопада 2011 року.
20 грудня 2011 року ГДІ на автомобільному транспорті прийнято наказ № 278, відповідно до якого анульована ліцензія серії АВ № 405764 від 22.03.2008 року на підставі вищезазначених перевірок (а.с. 10).
28 березня 2012 року ГДІ на автомобільному транспорті прийнято наказ № 117 згідно якого скасовано дію наказу Головавтотрансінспекції від 07.02.2012 року № 20 про призупинення дії наказу від 20.12.2011 року № 278 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 405764 від 22.03.2008 року на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, виданої ФОП ОСОБА_2 та поновлено дію наказу Головавтотрансінспекції від 20.12.2011 року № 278 в частині анулювання ліцензії серії АВ № 405764 від 22.03.2008 на право провадження господарської діяльності з надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами, виданої ФОП ОСОБА_2 (а.с.5).
Позивачем згідно положень ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" 18.01.2012 року було подано скаргу на рішення ліцензійної комісії ГДІ на автомобільному транспорті, оформлене наказом «Про винесення рішення про анулювання ліцензії»№ 278 від 20.12.2011 року до Експертно-апеляційної ради Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.
Згідно витягу з протоколу № 03-12 від 19 липня 2012 року засідання Експертно-апеляційної ради при Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, скаргу ФОП ОСОБА_2 щодо підстав прийняття ГДІ на автомобільному транспорті наказу № 278 від 20.12.2011 року в частині анулювання ліцензії серії АВ № 405764 від 22.03.2008 року з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами задоволено (а.с. 59-61).
Суд вважає, що наказ № 117 від 28 березня 2012 року підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Закон України № 2344 «Про автомобільний транспорт»є нормативним актом, який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах (ст. 29 Закону № 2344).
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.
Відповідно до ст. 21 вказаного Закону, рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття, крім рішень про анулювання ліцензій, прийнятих згідно з поданою заявою ліцензіата про анулювання ліцензії та в разі смерті ліцензіата (фізичної особи - підприємця), які набирають чинності з дня їх прийняття. Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Положеннями ст. 7 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" передбачено, що Експертно-апеляційна рада є колегіальним органом, створеним при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності експертно-апеляційна рада керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. До компетенції експертно-апеляційної ради належать розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування.
Враховуючи ті обставини, що позивач подав скаргу на рішення ліцензійної комісії ГДІ на автомобільному транспорті, оформлене наказом «Про винесення рішення про анулювання ліцензії»№ 278 від 20.12.2011 року до Експертно-апеляційної ради Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, суд вважає, що наказ № 117 від 28.03.2012 року Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є безпідставним та підлягає скасуванню, оскільки, відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" поновлено дію наказу ГДІ на автомобільному транспорті наказу № 278 від 20.12.2011 року до прийняття відповідного рішення Експертно-апеляційною радою.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході розгляду справи представником позивача до суду надані належні докази, які у своїй сукупності свідчать про правомірність позовних вимог, та в ході розгляду справи представник позивача довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 10 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 128, 158 -163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про скасування наказу ГДІ на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року -задовольнити повністю.
Скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови виготовлено та підписано колегією суддів 14 вересня 2012 року.
Головуючий суддя Л.М.Токмілова
Суддя Е.В.Катаєва
Суддя О.О.Стеценко
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про скасування наказу ГДІ на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року -задовольнити повністю.
Скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 117 від 28.03.2012 року.
14 вересня 2012 року.