Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
21.08.2012 р. 13:06 Справа № 2а-2861/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретар судового засідання Ополинський О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54015;
доДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул.Потьомкінська 24, м.Миколаїв, 54030;
проскасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії;
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 11.05.12р.;
від відповідача: Могутов А.М., довіреність №3/9/10-023 від 03.03.12р.;
Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби з вимогою скасувати рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про відмову позивачу у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби видати позивачу свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові, додаткових поясненнях та відповідній судовій практиці (а.с.4-9, 13-26, 36-74).
Крім того, на підтвердження своєї правової позиції, позивач послався на лист Міністерства Фінансів України від 19.01.12р. №31-08160-10-18/1122 (а.с.21), лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012р. №04-39/10-83 (а.с.25-26).
Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства (а.с.75).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд, -
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована 09.07.2001 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (а.с.10).
Свою діяльність позивач здійснював на підставі Свідоцтва про сплату єдиного податку №110152 від 09 вересня 2011р., термін дії до 31.12.11р. (а.с.87). В зазначеному свідоцтві було вказано один вид діяльності -«52.48.2 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».
25 січня 2012 року позивачем було подано до відповідача заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідачем було розглянуто заяву про застосування спрощеної системи оподаткування позивача та 02 лютого 2012 року за вих. №334/Б/17/131 надано рішення про відмову у задоволені заяви з посиланням на п.п.4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України та на ст.1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.97р. №637/97-ВР, (а.с.11-12).
Відповідачем також було зазначено, позивач не може бути платником єдиного податку так, як здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами»(а.с.11).
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями п.291.3 ст.291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п.п.298.1.1 п.298.1 ст.291 ПК України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу податкової служби заяву.
В п.298.3 ст.298 ПК України, визначено, що у заяві суб'єкта господарювання зазначаються обов'язкові відомості: прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи -підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків; дані документа, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи -підприємця; податкову адресу суб'єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; обрані фізичною особою-підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005; обрані суб'єктами господарювання ставки єдиного податку або зміна ставки; кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою -підприємцем у трудових відносинах; дата обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Будь -яких зауважень до форми або реквізитів заяви відповідачем не зазначено.
В той же час, відповідно до п.п.4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку, суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997р. №637/97-ВР, визначені правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними.
Приписами ст.1 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", передбачено, що дорогоцінні метали, це золото, срібло (платина і метали платинової групи та ін.) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо); дорогоцінне каміння, це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах); видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва усіма можливими способами; виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів; афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
З зазначеного вбачається, що поняття "видобуток, виробництво та реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння" і поняття "виробництво і реалізація ювелірних виробів" не є тотожними.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 (чинний до 31.12.2012 року) діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає: виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50); виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Зазначені види діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням та не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Отже не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
Діяльність у сфері торгівлі ювелірними виробами відноситься до підкласів згідно з КВЕД ДК 009:2005, а саме: підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами"; підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту", який включає в себе роздрібну торгівлю ювелірними виробами; підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення", який включає в себе оптову торгівлю ювелірними виробами.
Обмеження на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності поширюється на суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням як сировиною, а не з готовою продукцією споживчого призначення, а саме: видобуток (підкласи 13.20.0, 14.50.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); виробництво (підклас 27.41.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005); торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, у тому числі органогенного утворення (підкласи 51.52.4, 51.56.0 згідно з КВЕД ДК 009:2005).
Зазначені висновки знаходять своє підтвердження також і в позиції державних органів (лист Міністерства Фінансів України від 19.01.12р. №31-08160-10-18/1122 (а.с.21), лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012р. №04-39/10-83 (а.с.25-26).
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття рішення №3138/Н/17-209 від 02.02.2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку.
Приймаючи до уваги безпідставне посилання відповідача на приписи п.п.4 п.п.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України при прийняті рішення №334/Б/17/131 від 02.02.2012 року про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку позивачу, суд з урахуванням приписів ст.11 КАС України, дійшов висновку про протиправність рішення відповідача та про необхідність скасування рішення відповідача про відмову фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва платника єдиного податку на 2012 рік на зазначений вид діяльності.
Відповідно до п.299.5 ст.299 ПК України, свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання відповідної заяви.
В Рішенні Конституційного Суду України №3-рп/2003р. від 30.01.03р. зазначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідно до ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується, крім інших, на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно положень ст.56.21 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно -правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно -правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.11, 87, 90, 94, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби №334/Б/17/131 від 02.02.2012 року про відмову Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 у видачі свідоцтва платника єдиного податку.
3. Зобов'язати ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби видати Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 32грн. 82коп.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Зіньковський О.А.
Вступну та резолютивну частини постанови
складено в нарадчій кімнаті і проголошено
в присутності представників сторін 21.08.12р.
Повний текст постанови складено та підписано 22.08.12р.