Справа № 0538/6230/2012
10 серпня 2012 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Адамової Т.С.,
при секретарі Хайтуловій Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом, третя особа: ЖБК «Орджонікідзевський-139»-
11 липня 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом, третя особа: ЖБК «Орджонікідзевський-139», посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його дід ОСОБА_2, 1944 року народження, який постійно по день своєї смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1. На день смерті діда залишилось спадкове майно у вигляді кооперативної квартири за вказаною адресою. Він є єдиним спадкоємцем за законом після смерті діда, оскільки його матір та дочка померлого ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а крім нього інші спадкоємці відсутні. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини, але оскільки при житті його дідом не було оформлено право власності на вказану кооперативну квартиру, тому у нього виникли перешкоди в оформленні спадкових прав. Просив про задоволення позову.
У судове засідання позивач не з'явився, надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Шульженко А.С., діюча на підставі довіреності, у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у відсутність представника Маріупольської міської ради, проти задоволення позову не заперечувала, поклала розгляд справи на розсуд суду.
Представник третьої особи ЖБК «Орджонікідзевський-139»у судове засідання не з'явився, за невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 29 вересня 1989 року Відділом РАЦС Орджонікідзевського райвиконкому міста Маріуполя, актовий запис №1120, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2, в графі «батьки»зазначено: батько -ОСОБА_5, мати -ОСОБА_3 (а.с.6).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, про що 09 грудня 2002 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області зроблений актовий запис №1674 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.5).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що 13 січня 2012 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області зроблений актовий запис №66 та видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.4).
Згідно ордеру на жиле приміщення №004315 від 10 вересня 1988 року, ОСОБА_2 була виділена квартира АДРЕСА_1 (нині Маріуполі), на підставі списку ЖБК «Орджонікідзевський-139»(а.с.7).
Згідно повідомлення голови ТОВ «Жилье-Гарант»квартира АДРЕСА_1 належала члену кооперативу ОСОБА_2, який проживав та був зареєстрований в ній з 05 жовтня 1988 року по день смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3. Вартість вказаної квартири, що станом на 1988 рік, складала 4689,42 рублів, повністю виплачена ОСОБА_2, перший внесок яким був внесений в сумі 1875,77 рублів. (а.с.8-9).
За даними Четвертої маріупольської державної нотаріальної контори після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2, 1944 року народження, є спадкова справа №253/2012, яка заведена за заявою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 Свідоцтво про право на спадщину не видано, інших заяв про прийняття спадщини або відмову від спадщини у спадковій справі не має. Родинний зв'язок ОСОБА_1 з спадкодавцем підтверджено.
Відповідно до ст.4 Заключних і перехідних положень Цивільного Кодексу України (далі за текстом ЦК України), який набрав чинності 01.01.2004 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно із ст.128 Цивільного Кодексу Української РСР (від 18 липня 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
Статтею 15 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 року №697-XII, що діяв на момент спірних правовідносин, передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Відповідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За ст.384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування»№ 7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно п.5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи»№ 9 від 18 вересня 1987 року член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд, продавати, заповідати, обмінювати, в тому числі на інше жиле приміщення у будинку державного або громадського житлового фонду чи іншого ЖБК, на жилий будинок (частину будинку), що належить громадянину на праві власності і вчиняти відносно неї інші угоди, що не заборонені законом.
Відповідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року у разі смерті члена житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, вона включається до складу спадкового майна.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Осіб, які б мали право на обов'язкову долю у спадщині, відповідно до ст.1241 ЦК Україні, судом не встановлено.
З огляду на вказане суд вважає, що право власності на квартиру в порядку спадкування у позивача виникло правомірно з дотриманням вимог цивільного законодавства України, він, як спадкоємець, прийняв спадщину після смерті діда, але не може отримати свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру, то слід захистити його права та в судовому порядку визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на вказану квартиру, а визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.128 Цивільного Кодексу Української РСР (від 18 липня 1963 року), ст. 15 Закону України «Про власність»від 07.02.1991 року №697-XII, ст.ст. 328, 384, 392, 1241, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст.10,11, 60, ч. 4 ст.174, ч.2 ст.197, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради про визнання права власності на кооперативну квартиру в порядку спадкування за законом, третя особа: ЖБК «Орджонікідзевський-139»-задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1, після смерті його діда -ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3.
Рішення суду може бути оскаржено особами, які брали участь у розгляді справи в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя_________________________Т.С.Адамова