Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/2493/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Павелко І.Л.
Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу Доповідач Мурашко С. І.
Іменем України
12.09.2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого -судді Мурашко С.І.
суддів -Бубличенко В.П., Сукач Т.О.
при секретарі -Савченко Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 липня 2012 року
У травні 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором в розмірі 69324,52 грн.
Рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06.07.2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кредитну заборгованість в сумі 69324 грн. 52 коп. та судові витрати в розмірі по 346 грн. 62 коп., з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить ухвалити нове рішення яким відмовити ПАТ «Державний ощадний банк України»в задоволенні позову.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу на рішення суду не подавала.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції не врахував жодних доводів відповідача, в рішенні немає посилання на норму закону на відношення до заперечень та позиції відповідача. Формальний підхід не відповідає вимогам, щодо справ в сфері кредитних правовідносин, зокрема рішенню Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі 31-26/2011. Держава забезпечує особливий захист споживача кредитних послуг, як більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах. Прострочений борг є незначним і становить близько 4 відсотків від суми кредиту. Вирішивши питання про дострокове стягнення боргу суд першої інстанції не звернув уваги, що за таких обставин кредитний договір фактично припиняється, а позивач такої вимоги не заявляв.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялись належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник ПАТ «Державний ощадний банк України»за довіреністю Леус О.І. заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила відмовити в її задоволенні.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, у відповідності до ст..303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04.04.2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України»та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №195, відповідно до якого останній отримав кредит в суму 19800 доларів США, на 84 місяці, з відсотковою ставкою 12% річних, з кінцевим терміном погашення 04 квітня 2014 року.
Погашення кредиту та відсотків здійснюється щомісячними ануїтетними платежами в сумі 349,52 долара США, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань, з першим платежем до 04 травня 2007 року, а в подальшому не пізніше 4 числа, наступного за звітним, та погашенням кредиту та відсотків не пізніше 04 квітня 2014 року.
Відповідно до додаткової угоди №1 суму ануїтетного платежу змінено до 364 доларів США, щомісячно, починаючи з листопада 2009 року.
04.04.2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ПАТ «Державний ощадний банк України»укладено тристоронній договір поруки №205, відповідно до якого ОСОБА_3 бере на себе зобов'язання відповідати перед кредитором по кредитному договору №195 від 04.04.2007 року.
Також, для забезпечення виконання умов кредитного договору 04.04.2007 року укладено договір застави автомобіля.
Відповідно до п.3.2.3 кредитного договору банк має право у разі порушення позичальником умов договору або договору застави достроково стягнути кредит на суму нарахованих відсотків та інших платежів, що підлягають сплаті.
Відповідно до п.3.2.7 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, нарахованих відсотків та комісійних винагород у випадку невиконання позичальником зобов'язань до сплати страхових платежів за договором страхування транспортного засобу.
За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитом комісійних винагород позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,5 % від суми платежу, за кожний день прострочення, що передбачено п.4.1.1 договору.
ОСОБА_2 припинив сплачувати кошти за кредитним договором і станом на 23.04.2012 року заборгованість становить 69324 грн. 52 коп., з яких: основний борг -7733,63 долара США, що в еквіваленті 61758,45 грн.; прострочений борг -847,35 доларів США, що в еквіваленті 6766,68 грн.; відсотки -64,22 долара США, що в еквіваленті 512,80 грн.; пеня за прострочений борг та відсотки -286,58 грн.
Відповідно до п.3.3.4 кредитного договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Заборонено односторонню відмову від виконання зобов'язання, що відповідає вимогам ст..ст.525,526 цього ж Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, що визначено ст..625 ЦК України.
Відповідно до ст..554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Суд першої інстанції з додержанням норм процесуального законодавства повно і об'єктивно з'ясував всі обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх доводів і заперечень, правильно оцінив досліджені докази, сприяв здійсненню прав осіб, які беруть участь у справі, розглянув спір в межах заявлених вимог і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суперечать матеріалам справи, не дають підстав вважати, що судом було порушено або неправильно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Керуючись ст.ст. 209, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Кіровського районного суду м.Кіровограда від 06 липня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: