справа № 1115/4-45/2012 р.
14 вересня 2012 рокум. Новомиргород
про застосування запобіжного заходу
у вигляді взяття під варту
Суддя Новомиргородського районного суду Кіровоградської області ЩЕНЮЧЕНКО С.В., при секретареві ГОРБУЛІНІЙ О.В., за участю прокурора НЕВМИТОГО О.Ю., старшого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області БАРАБАША В.А., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника -адвоката ОСОБА_3, розглянувши подання старшого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області БАРАБАША В.А., погоджене з прокурором Новомиргородського району Кіровоградської області, про взяття обвинуваченого ОСОБА_2 (далі -обвинувачений, ОСОБА_2.) під варту (далі -подання) та матеріали кримінальної справи № 80-1328 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 272 КК України,
У Новомиргородський районний суд згідно вимог ст. 165-2 КПК України надійшло подання старшого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області БАРАБАША В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чуйківка, Ямпільського району Сумської області, українця, громадянина України, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, з повною вищою освітою, працюючого менеджером з зовнішньо-економічної діяльності ТОВ «Шкірзавод Златопіль», раніше не судимого, що зареєстрований по АДРЕСА_1.
Органи досудового слідства обвинувачують ОСОБА_2 у тому, що він, будучи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод Златопіль»(далі -ТОВ «Шкірзавод Златопіль»), вчинив порушення безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей та тяжкі наслідки при наступних обставинах.
Відповідно до наказу директора ТОВ «Шкірзавод Златопіль»№ 25/12-К від 04.04.2012 р. та протоколу зборів засновників № 2 від 03.04.2012 р. ОСОБА_2 був призначений директором ТОВ «Шкірзавод Златопіль».
Пунктами 9.2, 11.1 та 11.3 Статуту ТОВ «Шкірзавод Златопіль»(надалі -Статут) визначено, що одноособовим виконавчим органом Товариства є Директор, який своїм рішенням може призначати своїх заступників, керівників структурних підрозділів та визначати коло їх повноважень.
Відповідно до п. 11.5 Статуту директор керує оперативно-господарською діяльністю Товариства, включаючи питання, пов'язані з укладанням договорів; без довіреності діє від імені товариства, представляє його в установах, підприємствах та організаціях як в Україні так і за кордоном; у відповідності до чинного законодавства розпоряджається майном товариства, здійснює будь-які правочини та інші юридичні акти без довіреності; у встановленому порядку приймає на роботу та звільняє з роботи працівників товариства, вирішує питання стимулювання праці, видає накази та розпорядження обов'язкові для працівників товариства; виконує інші функції, що випливають з цього статуту.
Статтею 13 закону України «Про охорону праці»закріплено положення про те, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі -акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
02 серпня 2012 року (точний час органами досудового слідства не зазначений) ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Шкірзавод Златопіль», грубо порушуючи вимоги ст. ст. 6, 8, 13, 21, 30 Закону України «Про охорону праці», пп. 36, 89 «Переліку робіт з підвищеною небезпекою», затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці № 15 від 26.01.2005 р., під час проведення ремонтних робіт на території підприємства ТОВ «Шкірзавод Златопіль», що розташоване по вул. вул. Комсомольській, 105 у м. Новомиргороді, Кіровоградської області, без відповідного дозволу та підготовки, не забезпечивши заходи безпеки, за відсутності інструктажу з охорони праці та надання засобів індивідуального захисту організував та допустив міздрильника зольно-дубильного цеху ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. н., апаратника дублення зольно-дубильного цеху ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., вистилальника шкіряно-хутряної сировини та голини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н., апаратника дублення зольно-дубильного цеху ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. н., до виконання всередині відстійника твердих відходів підприємства, на глибині більше двох метрів робіт, пов'язаних з очисткою отруйних, шкідливих та токсичних речовин (твердих відходів).
Того ж дня, 02 серпня 2012 року, в період з 9 по 10 години, під час виконання робіт на глибині більше двох метрів всередині відстійника твердих відходів підприємства, пов'язаних з очисткою отруйних, шкідливих та токсичних речовин (твердих відходів), внаслідок отруєння парами шкідливої та токсичної речовини (твердих відходів), робітники ТОВ «Шкірзавод Златопіль»міздрильник зольно-дубильного цеху ОСОБА_4, апаратник дублення зольно-дубильного цеху ОСОБА_5, вистилальник шкіряно-хутряної сировини та голини ОСОБА_6 від гострого отруєння невідомою речовиною загинули на місці виконання робіт. В той же час апаратника дублення зольно-дубильного цеху ОСОБА_7 без свідомості було доставлено до реанімаційного відділення районного територіального медичного об'єднання "Новомиргородське".
За даним фактом 03.08.2012 р. відносно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та присвоєно справі № 80-1328 (т. 2, а. с. 136-137).
За підозрою у вчинені цього злочину 03.08.2012 р. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 115 КПК України (т. 2, а. с. 139-143).
06.08.2012 р. за постановою судді Новомиргородського районного суду Кіровоградської області було продовжено строк затримання ОСОБА_2 до десяти діб, тобто до 13 серпня 2012 р.
10.08.2012 р. ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України (т. 3, а. с. 139-144).
Тоді ж, 10.08.2012 р., суддя відмовив у задоволенні подання про взяття обвинуваченого під варту та обрав відносно ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
За ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28.08.2012 р. вище вказана постанова судді була скасована, а справа - направлена на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Обвинувачений ОСОБА_2 у суді не визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого злочину і категорично заперечував проти взяття його під варту.
Старший слідчий відділу прокуратури Кіровоградської області БАРАБАШ В.А. підтримав подання повністю і пояснив, що ОСОБА_2, не маючи постійного місця проживання у м. Новомиргороді, буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини, використовуючи своє службове становище, може вплинути на свідків, підпорядкованих йому працівників ТОВ «Шкірзавод Златопіль», тобто є всі підстави вважати, що він може уникати досудового слідства та суду.
Заслухавши показання обвинуваченого ОСОБА_2, пояснення слідчого БАРАБАША В.А., думку прокурора НЕВМИТОГО О.Ю. про доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та захисника ОСОБА_3, котра проти взяття під варту категорично заперечувала за відсутністю підстав для такого рішення, вивчивши матеріали кримінальної справи та дані про особу обвинуваченого, суд вважає за потрібне задовольнити подання частково із таких міркувань.
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
Під час допиту в якості обвинуваченого 10.08.2012 р. та додаткового допиту в якості обвинуваченого 30.08.2012 р. винним за ч. 2 ст. 272 КК України себе не вважає (т. 3, а. с. 139-144; т. 4, а. с. 137-143).
За правилами ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
У даному випадку потрібно запобігти спробам ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі, забезпечити виконання процесуальних рішень у справі, де обвинувачений не визнає власну причетність до скоєння злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років.
До того ж інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.
В той же час згідно вимогам ч. 1 ст. 120 КПК України досудове слідство у кримінальних справах повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком чи постановою про передачу справи до суду для розгляду питання про застосування примусових заходів медичного характеру або до закриття чи зупинення провадження в справі. Цей строк може бути продовжено районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняним до них прокурором у разі неможливості закінчити розслідування -до трьох місяців.
Оскільки у даному випадку кримінальна справа відносно ОСОБА_2 була порушена 03.08.2012 р., строк досудового слідства закінчується 03.10.2012 р., бо до цього часу питання про продовження строку досудового слідства у цій кримінальній справі до трьох місяців у встановленому законом порядку не вирішувалося (т. 2, а. с. 136-137).
Таким чином, передбачених законом підстав для взяття обвинуваченого під варту на термін два місяці немає, бо обрання запобіжного заходу поза межами строку досудового слідства у справі неможливе.
Тому суд вважає за потрібне обмежити строк тримання під вартою до 03.10.2012 р.
Оскільки в наявності є достатні підстави вважати за потрібне забезпечити виконання процесуальних рішень у справі щодо ОСОБА_2, ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують, керуючись ст. ст. 148-150, 155, 165, 165-1, 165-2 КПК України,
постановив:
Подання старшого слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області БАРАБАША В.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 2 місяці задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту на строк до 03 жовтня 2012 р.
Негайно оголосити постанову під розписку особі, щодо якої вона винесена, та одночасно роз'яснити порядок і строки оскарження постанови.
Доручити виконання цієї постанови начальнику Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області.
Покласти контроль за виконанням даної постанови на прокурора Новомиргородського району Кіровоградської області.
На постанову безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.
Суддя С. В. Щенюченко