Справа № 0614/1356/2012
провадження 2/0614/463/2012
07 вересня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Ярмоленка В.В.
при секретарі Петренко М.А.
розглянувши на відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні своє власністю шляхом примусового виселення із займаного приміщення, -
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що в будинку, що є її приватною власністю, без реєстрації та її згоди проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які зловживаючи спиртними напоями занедбали будинок. З посиланням на норми ст.ст. 319,391 ЦК України просить усунути перешкоди у розпорядженні її власністю шляхом виселення відповідачів з будинку.
Представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги в судовому засіданні підтримав у повному обсязі, просив задовольнити відповідно до обставин, зазначених у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання двічі не з'являлися, про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, причини нез'явлення судові не повідомлені, заяви про відкладення слухання справи до суду не надходило.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення на підставі доказів, наявних у справі.
Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягу про державну реєстрацію прав від 23.01.2012 року ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1.
За цією ж адресою проживають, але не зареєстровані ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5. Даний факт підтверджується довідкою виконавчого комітету Йосипівської сільської ради №695 від 09.04.2012 року.
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України. Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст. 379, 382 ЦК України). Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідачі фактично проживаючи в будинку, не набули права користування ним. Також ними не надано суду документально підтверджених правових підстав проживання в ньому, як-то договір найму жилого приміщення, угода про порядок вселення в будинок, тощо, чим не виконали вимоги ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.
Таким чином, вважається доведеним той факт, що відповідачі у спірному будинку проживають без правових підстав, а тому в них відсутнє право на спірне житло.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 60 ЦПК України, ст. 317,391 ЦК України, -
Усунути перешкоди в розпорядженні ОСОБА_1 її власністю: житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 з будинку.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 107 грн. 30 коп. сплаченого нею судового збору по 26,83 грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте Малинським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В. В. Ярмоленко