Справа № 1109/6111/12
Номер провадження 2/1109/2822/12
17 вересня 2012 року Кіровський райсуд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бурко Р.В.
при секретарі - Луговської В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки з прострочення сплати аліментів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 та просила стягнути на свою користь з відповідача пеню за несвоєчасну сплату аліментів за період з травня 2006 року по жовтень 2009 року в розмірі 138392,68 грн.
На обґрунтування у позові вказано, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.06.2006 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.05.2006 року до її повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо і дитина залишилась на утримання позивача.
На підставі рішення суду було видано виконавчий лист, який на даний час знаходиться на виконанні в Кіровському відділі ДВС Кіровоградського МУЮ.
На протязі усього часу відповідач не сплачував аліменти, а тому, згідно розрахунку старшого державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Чубара Л.В. №25238 від 30.05.2012 року заборгованість по аліментам відповідача станом на 16.10.2009 року за період травня 2006 року - жовтень 2009 року становить 14237, 30 грн.
Вказувала, що сума пені за несвоєчасну сплату аліментів за період з травня 2006 року по жовтень 2009 року становить 138392,68 грн. (14237, 30 грн. :100% Х 972дні = 138392,68 грн.).
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, просили зменшити розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, зазначали, що в зв'язку з тим, що відповідач тривалий час не мав постійного заробітку утворилась заборгованість по сплаті аліментів. Крім того, відповідач вказував, що його мати ОСОБА_5 була людиною похилого віку і тяжко хворіла, тому потребувала особливого догляду та постійного лікування, що значно погіршило його матеріальне становище, ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона померла. На даний час відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, яка є інвалідом дитинства І групи, у зв»язку з чим потребує постійного лікування. В наданих до суду письмових запереченнях просили застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки в один рік.
Представник відповідача надала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила зменшити розмір заборгованості по аліментам та розстрочити її сплату, витребувати виконавчі провадження та визнати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження незаконною.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17.07.2012 року в задоволенні клопотання представника відповідача про прийняття зустрічної позовної заяви та об'єднання її в одне провадження з первісним позовом відмовлено.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.06.2006 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.05.2006 року до її повноліття 26.10.2010 року. Після розірвання шлюбу сторони проживають окремо і дитина залишилась на утримання позивача.
По рішенню суду видано виконавчий лист, який знаходиться на виконанні Кіровського районного відділу ДВС Кіровоградського МУЮ.
Визначенні рішенням суду аліменти відповідач своєчасно не сплачував.
Відповідно до ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення розміру заборгованості. Якщо боржник у цей період та на час визначення заборгованості не працював, така заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості. У разі спору розмір заборгованості визначається судом.
Згідно зі ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у п. 22 роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов'язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.
Матеріалами справи підтверджується, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів відповідач не своєчасно або не в повному розмірі сплачував аліменти на утримання дочки, внаслідок чого утворилась заборгованість по аліментам.
Зокрема, станом 16.10.2009 року заборгованість по аліментам становила за період травня 2006 року - жовтень 2009 року становить 14237, 30 грн. Відповідач був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти.
Право одержувача аліментів на стягнення неустойки, передбачене ст. 196 СК України, не пов'язується з обов'язковим попередженням боржника про наявність заборгованості по аліментам та наданням йому строку для її погашення.
Згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та повинні сплачуватися щомісячно, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення. Пеня за один місяць прострочення сплати аліментів становить 1% від добутку простроченої суми аліментного платежу за місяць та загальної кількості днів прострочення. Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів є сумою пені, нарахованої за кожен місяць періоду, у якому було допущено прострочення сплати аліментів.
Суд, враховує, що відповідачем позов частково визнаний, таким чином наявність вини особи у виникненні заборгованості по аліментам додаткового доказування не потребує.
При визначенні розміру пені, судом враховується, що дохід відповідача є мінливим, нестабільним, має на утриманні дружину ОСОБА_6, яка є інвалідом дитинства І групи та потребує постійного лікування.
На підстав викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки з прострочення сплати аліментів, як то передбачено ч. 2 ст. 196 СК України до 15 000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судові витрати по справі.
При вирішенні справи суд керується ст. ст. 195, 196 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки з прострочення сплати аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 15 000 грн. пені, що пов'язано з виникненням заборгованості по сплаті аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Повне рішення суду виготовлене 18.09.2012 року.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Р. В. Бурко