Справа № 2-а-20106/11
Номер провадження 2-а/1109/201/2012
11 вересня 2012 року Кіровський районний суд м.Кіровограда
в складі: головуючого судді- Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання дій неправомірними та призначення, виплату грошової допомоги, -
Позивач 30.11.2011 року звернулась в суд із позовом , яким просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови їй, ОСОБА_1, у нарахуванні та виплаті грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ст. 37 Закону " Про державну службу"- неправомірними; зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати та виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у сумі 9600 грн. згідно ст. 37 Закону " Про державну службу" та стягнути понесені нею судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2011 року вона була звільнена з посади головного спеціаліста відділу з призначення пенсій в Ленінському районі Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді, за станом здоров'я на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України. На день звільнення стаж державної служби становив понад 16 років 2 місяці, загальний трудовий 36 років і 4 місяці. Статтею 37 Закону України "Про державну службу" встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Законом України "Про державну службу" передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів. Вона зверталась із заявою до відповідача про виплату такої допомоги, проте у її виплаті їй було відмовлено. Вказану відмову вважає неправомірною, враховуючи те, що пенсія оформлена їй як державному службовцю на підставі статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" .
У судове засідання позивач не з'явилась, згідно заяви яку подала просила провести розгляд справи у її відсутності, позов підтримала, просила задовольнити.
Представник відповідача в суді проти задоволення позовних вимог заперечувала, вказуючи на те, що право на виплату державному службовцю 10 посадових окладів виникає на підставі припинення службово-трудових відносин у зв'язку з виходом на пенсію. Оскільки, позивач звільнена із займаної посади на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України, тому відповідачем було відмовлено у виплаті грошової допомоги.
Заслухавши пояснення сторони відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом з»ясовано, що на підставі наказу відповідача від 08.09.2011 року №124-о ОСОБА_1 була звільнена з посади головного спеціаліста відділу з призначення пенсій в Ленінському районі Управління пенсійного фонду України в м. Кіровограді за станом здоров'я, відповідно п. 2 ст. 40 КЗпП України ( а.с. 14). При звільненні позивачу виплачено вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку у відповідності до ст. 44 КЗпП України.
Проте, грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" позивачу не виплачувалася.
Позивач зверталася до відповідача із заявою щодо виплати 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", проте листом від 12.10.2011 року № 209/Л-11 було повідомлено про відмову у виплаті такої допомоги ( а.с.18-19) .
Статтею 1 Закону України "Про державну службу" встановлено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Таким чином, статус державних службовців мають особи, які, здійснюючи професійну діяльність, займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.
Виходячи із змісту ст. 30 Закону України "Про державну службу", підставами для припинення державної служби є, зокрема, загальні підстави, передбачені Кодексом законів про працю України.
Згідно зі статтею 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45). Разом з тим, згідно із п. 2 ст. 40 КЗпП України , трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.
Відповідно до ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу", державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Виходячи із змісту вказаної норми, умовами виплати грошової допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів є наявність у особи статусу державного службовця, факт виходу на пенсію та наявність стажу державної служби не менше 10 років.
Як вбачається з копії трудової книжки позивач працювала на різних посадах, віднесених до державної служби , на час звільнення мала загальний трудовий стаж 36 років і 4 місяці; з них стажу державної служби 16 років і 2 місяці.
Згідно довідки УПФ в м. Кіровограді від 03.10.2011 року № 1641/13-Д/30 позивач перебуває з 09.09.2011 року на обліку в Ленінському управлінні Пенсійного фонду та отримує пенсію як державний службовець в сумі 1935 грн. 31 коп. ( а.с. 16).
Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12. 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", при припиненні трудового договору вихідна допомога виплачується у випадках і розмірі, передбачених як ст. 44 КЗпП, так і іншими нормами закону.
Так, зокрема, при звільненні державного службовця у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі вихідна допомога виплачується йому не за статтею 44 КЗпП, а згідно зі ст. 37 Закону "Про державну службу".
На підставі ч. 2 ст. 37 Закону України "Про державну службу", на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 17.09. 2009 року за № 396/13/155-09 та листа Міністерства юстиції України № 4709-0-26-10-21 від 27.05. 2010 року виплата грошової допомоги за ст. 37 Закону України "Про державну службу" пов'язана з двома умовами: 1) вихід на пенсію; 2) стаж державної служби не менше 10 років. Інших додаткових умов для отримання цієї грошової допомоги законом не встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку" особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії. Цією нормою закону встановлена додаткова соціальна гарантія з боку держави для певної категорії громадян, а саме: право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов. Використання особою такою додаткової гарантії не може бути підставою для позбавлення особи інших належних їй соціальних гарантій, встановлених іншими законами. У даному випадку -право на встановлену ст. 37 Закону України "Про державну службу" грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів у разі виходу такої особи на пенсію за наявності стажу державної служби 10 років. В тому числі і достроково. Звільнення у такому випадку відбувається за п. 2 ст. 40 КЗпП, при цьому працівник має право на виплату і вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП. Зазначені виплати здійснюються за місцем роботи працівника. Виплата 10 місячних посадових окладів у разі дострокового виходу на пенсію здійснюється після призначення органами Пенсійного фонду пенсії державного службовця.
З огляду на вищевказане, суд вважає безпідставними твердження відповідача про те, що у нього не було законних підстав для виплати позивачу грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, через звільнення останньої за п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі: 1) порушення умов реалізації права на державну службу (ст. 4 цього Закону); 2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 цього Закону; 3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (ст. 23 цього Закону); 4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (ст. 31 цього Закону); 5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі ( ст. 12 цього Закону); 6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону; 7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених ст.13 цього Закону.
Проаналізувавши норми ст. 36 Кодексу законів про працю України, ст. 30 Закону України "Про державну службу" суд приходить до висновку, що немає такої окремої підстави припинення трудового договору та державної служби, як вихід особи на пенсію.
Тому суд вважає, що для виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів визначальним є факт виходу державного службовця на пенсію та припинення ним трудових відносин.
Використання особою такої додаткової соціальної гарантії з боку держави, як достроковий вихід на пенсію за певних умов не може бути підставою для позбавлення її соціальних гарантій, установлених іншими законами, зокрема, права на встановлену ст. 37 Закону України "Про державну службу" грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у разі виходу на пенсію.
Підстава звільнення позивача зі служби в даному випадку, не має значення для вирішення питання щодо виплати грошової допомоги.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав жодних належних доказів, якими б підтверджувалася правомірність його відмови у виплаті позивачеві грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, згідно із частиною 13 статті 37 Закону України "Про державну службу".
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню , однак з врахуванням отримання позивачем вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Тому, враховуючи розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суд стягує із Державного бюджету України на користь позивача 28, 23 грн. судового збору.
Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання дій неправомірними та призначення, виплату грошової допомоги - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, встановленої статтею 37 Закону України «Про державну службу» у сумі 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. , з урахуванням отриманої нею вихідної допомоги.
Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 - 28, 23 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст.186 України. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанову у повному обсязі складено 12.09.2012 року.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Бершадська