Ухвала від 18.09.2012 по справі 22-ц-3589/12

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22ц -3589 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Купавська Н.М.

Суддя-доповідач: Поляков О.З.

УХВАЛА

Іменем України

06 вересня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондаря М.С.

Суддів: Полякова О.З.

Кухаря С.В.

При секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 травня 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошової суми ,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2011 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення грошової суми.

В обґрунтування позову зазначав, що 26.04.2004 року між ним та ОСОБА_4 був укладений договір-доручення. Відповідно до умов якого йому було доручено відповідачем вести справи і представляти його інтереси у взаєминах із усіма підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, а також з органами державної влади і керування з усіх питань, пов'язаних з виходом довірителя зі складу засновників ТОВ «Магистраль-Агро»і «Грант-Сервіс», а ОСОБА_4 зобов'язався сплатити винагороду за отримані послуги. Того ж дня, 26 квітня 2004 року відповідач видав на його ім'я довіреність. Винагорода встановлювалась у розмірі 3% від загальної суми нарахованої довірителеві частки у статутному фонді ТОВ «Магістраль-Агро», частини вартості майна і прибутку, пропорційно частки у статутному фонді, частини прибутку поточного року, отриманої товариством до моменту виходу із нього та остаточного розрахунку. Загальна сума його винагороди по ТОВ «Граніт-Сервіс»буде визначена за додатковою згодою сторін після проведення загальних зборів товариства про вихід довірителя із складу засновників. Крім того, відповідач зобов'язався виплатити йому вартість консультаційних і підготовчих робіт у розмірі 1 600 грн. по кожному товариству, що оплачується протягом 5 днів після рішення загальних зборів про його вихід із складу засновників і визначення порядку виплати належних йому сум. Враховуючи, що вищезазначена угода була укладена на строк до 31 грудня 2005 року, між ними була укладена додаткова угода, якою було пролонговано договір доручення па строк до закінчення судових та слідчих дій по цивільних та кримінальних справах, пов'язаних з корпоративними правами відповідача та захисту його прав власності. По закінченню дії довіреності від 26 квітня 2004 року ОСОБА_4 були видані на ім'я ОСОБА_3 довіреності на ведення його справ та представництво його інтересів на наступні періоди. Після того, як ним було проведено значний обсяг роботи, пов'язаної із зверненням до правоохоронних органів та податкової міліції з метою захисту корпоративних прав відповідача та досягнення позитивних результатів з цього питання, ОСОБА_4 від сторони опонентів було запропоновано укласти мирову угоду.

ОСОБА_4 самостійно, не повідомивши позивача, провів переговори з ОСОБА_5, ОСОБА_6 при участі ліквідатора ОСОБА_7 про умови мирової угоди. Сторони домовились про те, що ОСОБА_4 відмовляється від продовження всіх справ, пов'язаних з товариствами, та отримує узгоджену між ними суму компенсації.

13 жовтня 2009 року ОСОБА_3 отримав від відповідача повідомлення про розірвання в односторонньому порядку договору доручення. Однак остаточного розрахунку по договору доручення відповідач не провів до теперішнього часу.

Виходячи з вищевикладеного позивач просив суд визнати його право на отримання від ОСОБА_4 несплачену винагороду за договором-дорученням від 26.04.2004 року в сумі 160312 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошову суму винагороду за договором-дорученням від 26.04.2004 року в розмірі 160312 грн., проценти за користування коштами в сумі 9777 грн., збитки від інфляції 25674 грн. та суму штрафу за прострочення розрахунків в розмірі 54352 грн.; стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ФОП ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, та постановити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи 26.04.2004 року між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір-доручення. Відповідно до умов якого позивачу було доручено відповідачем вести справи і представляти його інтереси у взаєминах із усіма підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, а також з органами державної влади і керування з усіх питань, пов'язаних з виходом довірителя зі складу засновників ТОВ «Магистраль-Агро»і «Грант-Сервіс». Того ж дня, 26 квітня 2004 року відповідач видав на його ім'я довіреність, яка була нотаріально посвідчена.

01.11.2005 року між сторонами у простій письмовій формі була укладена додаткова угода до договору -доручення від 26.04.2004 року за якою встановлювалася винагорода у розмірі 3% від загальної суми нарахованої довірителеві частки у статутному фонді ТОВ «Магістраль-Агро», частини вартості майна і прибутку, пропорційно частки у статутному фонді, частини прибутку поточного року, отриманої товариством до моменту виходу із нього та остаточного розрахунку.

Позивач вважає ,що має право на отримання від ОСОБА_4 несплачену винагороду за договором-дорученням від 26.04.2004 року в сумі 160312 грн.; стягнути з ОСОБА_4 на його користь грошову суму винагороду за договором-дорученням від 26.04.2004 року в розмірі 160312 грн., проценти за користування коштами в сумі 9777 грн., збитки від інфляції 25674 грн. та суму штрафу за прострочення розрахунків в розмірі 54352 грн.; стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 1700 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи 120 грн.

Відповідно до ст.654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи випливає із звичаїв ділового обороту.

Районний суд розглянувши справу вірно дійшов висновку, що форма укладання додаткової угоди не відповідає формі основного договору -доручення і обґрунтовано прийшов до висновку про неправомірність позовних вимог про стягнення грошових сум передбачених додатковою угодою.

Також судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у стягненні на користь позивача упущеної вигоди та збитків від інфляції, штрафних санкцій за прострочення розрахунку та процентів за користування коштами.

Згідно до ст..22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено \упущена вигода \.

На виконання умов договору -доручення та вимог ст..1009 ЦК України позивачем від ОСОБА_4 отримано 91 826 грн.\а.с.42\

Доказів порушення з боку відповідача прав ОСОБА_3 в справі не має, крім цього ним не доведене в чому полягає упущена ним вигода і заподіяння йому шкоди з боку відповідача.

Рішення суду відповідає вимогам закону і доказам по справі дана належна оцінка.

На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст.307.308,317ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 травня 2012 року по цій справі -залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
26023238
Наступний документ
26023240
Інформація про рішення:
№ рішення: 26023239
№ справи: 22-ц-3589/12
Дата рішення: 18.09.2012
Дата публікації: 19.09.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів