04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
08.08.2012 № 5011-64/1736-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Федорчука Р.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Лобаня О.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги
публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»
на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року
у справі №5011-64/1736-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом відкритого акціонерного товариства «Залкар Банк»
до публічного акціонерного товариства «Український професійний банк»
про стягнення заборгованості в сумі 262 061,90 доларів США, -
встановив:
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі
№5011-64/1736-2012 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ПАТ «Український професійний банк» на користь ВАТ «Залкар Банк» заборгованість в сумі 256 000,00 доларів США, 5 933,60 доларів США відсотків за користування коштами та 128,30 доларів США пені. Присуджено до стягнення з ПАТ «Український професійний банк» на користь ВАТ «Залкар Банк» судовий збір в сумі 41 877,00 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі №5011-64/1736-2012 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року у справі №5011-64/1736-2012 прийнято апеляційну скаргу ПАТ «Український професійний банк» та призначено її до розгляду на 23.07.2012 року.
18.07.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а рішення господарського суду міста Києві від 25.05.2012 року у справі №5011-64/1736-2012 залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи
№5011-64/1736-2012 на 08.08.2012 року.
Представник позивача у судових засіданнях 23.07.2012 року та 08.08.2012 року надавав пояснення, якими заперечував проти доводів викладених відповідачем в скарзі і просив апеляційну скаргу ПАТ «Український професійний банк» залишити без задоволення; представник відповідача в судові засідання 23.07.2012 року та 08.08.2012 року не з'являвся, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 08.08.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення заборгованості в сумі 262 061,90 доларів США з ПАТ «Український професійний банк» на користь ВАТ «Залкар Банк» у зв'язку з наступним.
Як підтверджується матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 14.02.2002 року між ВАТ «Український професійний банк» (правонаступником якого є ПАТ «Український професійний банк») (далі - банк) та ВАТ «Азіатський Універсальний Банк» (права та обов'язки якого по кореспондентському рахунку перейшли до - ВАТ «Залкар Банк») (далі - кореспондент) був укладений договір на відкриття та ведення кореспондентських рахунків в іноземній валюті №505-В (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору передбачено, що сторони встановлюють кореспондентські відносини з метою здійснення банківських операцій, що передбачені законодавством України.
Згідно із п. 1.2. договору банк відкрив кореспонденту мільтивалютні кореспондентські рахунки: №160069505 в доларах США, №160069505 в російських рублях та №160069505 в Євро.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням апеляційної інстанції Бішкекського міського суду від 27.10.2010 року ВАТ «АзіяУніверсалБанк» було визнано банкрутом, спеціальним адміністратором якого було призначено Агентство з реорганізації банків та реструктуризації боргів при Національному банку Киргизької Республіки.
Згідно із ч. 1 ст. 14-1 Закону Киргизької Республіки «Про консервацію, ліквідацію та банкрутство банків» реструктуризація - це метод процедури спеціального адміністрування, який передбачає створення одного нового або декількох нових юридичних осіб на базі активів банку для подальшого продажу в інтересах кредиторів та ліквідацію банку.
Ухвалою Міжрайонного суду міста Бішкек від 14.12.2010 року заяву Національного банку Киргизької Республіки про визначення методу спеціального адміністрування ВАТ «АзіяУніверсалБанк» шляхом створення нового банку було задоволено. Встановлено в якості методу спеціального адміністрування ВАТ «АзіяУніверсалБанк» метод реструктуризації на умовах заснування юридичної особи - нового банку у формі відкритого акціонерного товариства. Наділено спеціального адміністратора ВАТ «АзіяУніверсалБанк» всіма повноваженнями, необхідними для заснування нового банку, передачі всіх або частини активів та зобов'язань ВАТ «АзіяУніверсалБанк» новому банку.
Так, рішенням №1 від 15.12.2010 року про заснування та створення ВАТ «Залкар Банк» було вирішено створити новий банк - Відкрите акціонерне товариство «Залкар Банк».
Відповідно до ч. 4. п. 3.2. вказаного рішення новий банк не є правонаступником ВАТ «АзіяУніверсалБанк» по боргам і активам останнього, включно по боргам по обов'язковим платежам в бюджет та в позабюджетні фонди, крім тих боргів та активів, які були передані спеціальним адміністратором ВАТ «АзіяУніверсалБанк» до нового банку від ВАТ «АзіяУніверсалБанк».
Як вбачається з виписки із розподільчого балансу, який було складено у відповідності із ухвалою Міжрайонного суду міста Бішкек від 14.12.2010 року «Про передачу частини активів і зобов'язань ВАТ «АзіяУніверсалБанк», було передано права та обов'язки ВАТ «АзіяУніверсалБанк» до ВАТ «Залкар Банк», зокрема по кореспондентським рахункам, відкритим в ПАТ «Український професійний банк» на грошові кошти в розмірі 321 589,41 доларів США, а саме: рахунок №160069505 - 312 515,00 доларів США; рахунок №1600495051 - 9 074,41 доларів США.
24.12.2010 року Спеціальний адміністратор ВАТ «АзіяУніверсалБанк» своїм свіфт повідомленням та листом №24-5/2170 від 29.12.2010 року звернувся до ПАТ «Український професійний банк» з вимогою про закриття належних ВАТ «АзіяУніверсалБанк» кореспондентських рахунків у зв'язку із початком процедури банкрутства ВАТ «АзіяУніверсалБанк» та просив перерахувати залишки грошових коштів у розмірі 321 589,41 доларів США на реквізити, зазначені у свіфт повідомленні та листі.
20.01.2011 року ПАТ «Український професійний банк» переказав на рахунки Спеціального адміністратора у ВАТ «РСК Банк» грошові кошти в сумі 63 997,11 доларів США.
Також, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Український професійний банк» у своєму листі від 24.01.2011 року №27-09/260 вказав, що грошові кошти в сумі 256 000,00 доларів США були в безакцептному порядку списані з рахунку ВАТ «АзіяУніверсалБанк» на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного між ВАТ «Український професійний банк» та Корпорацією «Міддлмарч Корп.» від 25.03.2010 року.
Разом з тим, листом від 25.01.2011 №27-03/285 року ПАТ «Український професійний банк» зазначив, що 21.01.2011 року на ім'я ВАТ «АзіяУніверсалБанк» був закритий мультивалютний кореспондентський рахунок №160069505 в доларах США, Євро, рублях РФ і українських гривнях. А також було повідомлено, що станом на 21.01.2011 року залишки на рахунку по всім позиціям були нульові.
Однак, вказані дії відповідача щодо безакцептного списання коштів з кореспондентських рахунків позивача суперечать умовам договору та нормам чинного законодавства, що вбачається з наступного.
Відповідно до п. 3.1. договору банк здійснює операції по кореспондентському рахунку за дорученнями кореспондента в межах кредитового залишку.
Згідно з п. 3.4. договору списання грошових коштів з кореспондентського рахунку здійснюється банком на підставі закодованих розпоряджень кореспондента, оформлених згідно із міжнародними банківськими правилами та встановленим порядком, та переданих банку по системі Sprintmail S.W.I.F.T., телексом або системою «Клієнт-Банк» ВАТ «УПБ».
Пунктом 4.2. договору встановлено, що списання коштів з кореспондентського рахунку здійснюється в день отримання належним чином оформленого платіжного доручення кореспондента, якщо воно отримано банком до 14:30 за київським часом або на наступний робочий день, якщо воно отримано банком після 14:30 за київським часом.
Відповідно до п. 5.1. договору списання грошових коштів банком з кореспондентського рахунку кореспондента в безакцептному порядку здійснюється тільки у випадку оплати комісійної винагороди, яка належить банку за проведені операції по рахунку.
Відповідно до ч. 6 ст. 342 Господарського кодексу України форми розрахунків та порядок їх здійснення визначаються законом про банки та банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.
Згідно з ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Згідно із п. 1.7 Постанови Національного банку України № 22 від 21.01.2004 року кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно із главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.
Однак, всупереч п. 3.4., 5.1. договору та ст. 1071 Цивільного кодексу України, відповідач списав без погодження та за відсутності відповідних платіжних доручень власника рахунку, будь-яких судових рішень кошти у розмірі 256 000,00 доларів США з кореспондентських рахунків, які належать позивачу.
Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки ВАТ «АзіяУніверсалБанк» перебував в процесі ліквідаційної процедури, то індивідуальне погашення задоволення вимог окремого кредитора позачергово, зокрема шляхом проведення зарахування зустрічних вимог неможливе.
Нормами глави 16 (Ліквідація банків) Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлений певний порядок погашення вимог кредиторів, а залік зустрічних однорідних вимог між кредитором та боржником в період здійснення ліквідаційної процедури банка не може бути проведений, оскільки це фактично є погашенням вимог кредитора в порушення порядку, встановленого ст. ст. 93, 96 даного закону та поза межами встановленої ліквідаційної процедури.
Також, судом відхиляються доводи скаржника щодо договору про відступлення прав вимоги від 25.03.2010 року у зв'язку з наступним.
25.03.2010 року між корпорацією «Міддлмарч корп.» (далі - первісним кредитором) та ВАТ «Український Професійний Банк» (далі - новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги, яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв належне первісному кредитору на підставі договору про відкриття та ведення клієнтських рахунків в національній та іноземній валюті №R-оо1866 від 24.09.2008 року, укладеного між первісним кредитором та ВАТ «АзіяУніверсалБанк», право вимоги грошових коштів в межах суми 256 000,00 доларів США, які знаходяться на рахунку №1230370004060784 в ВАТ «АзіяУніверсалБанк».
Як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного договору ВАТ «Український Професійний Банк» списав в безакцептному порядку з рахунку ВАТ «АзіяУніверсалБанк» грошові кошти в сумі 256 000,00 доларів США, що підтверджується листом від 24.01.2011 року №27-09/260.
Однак, як вже зазначалось, згідно з п. 3.4. договору на відкриття та ведення кореспондентських рахунків в іноземній валюті від 14.02.2002 року №505-В, списання грошових коштів з кореспондентського рахунку здійснюється банком виключно на підставі закодованих розпоряджень кореспондента, оформлених згідно із міжнародними банківськими правилами та встановленим порядком, та переданих банку по системі Sprintmail S.W.I.F.T., телексом або системою «Клієнт-Банк» ВАТ «УПБ».
Також, відповідно до п. 5.1. договору від 14.02.2002 року №505-В, списання грошових коштів банком з кореспондентського рахунку кореспондента в безакцептному порядку здійснюється тільки у випадку оплати комісійної винагороди, яка належить банку за проведені операції по рахунку.
Тобто, списання відповідачем в безакцептному порядку з рахунку ВАТ «АзіяУніверсалБанк» грошових коштів в сумі 256 000,00 доларів США без погодження та за відсутності відповідних платіжних доручень власника рахунку, будь-яких судових рішень на підставі договору про відступлення прав вимоги від 25.03.2010 року є неправомірним.
Крім того, слід відзначити, що, в момент списання вказаних грошових коштів, а саме 24.01.2011 року, ВАТ «АзіяУніверсалБанк» не існувало, оскільки рішенням апеляційної інстанції Бішкекського міського суду від 27.10.2010 року ВАТ «АзіяУніверсалБанк» було визнано банкрутом та вирішено створити новий банк шляхом реструктуризації боргів ВАТ «АзіяУніверсалБанк».
А рішенням №1 від 15.12.2010 року було створено ВАТ «Залкар Банк» шляхом реструктуризації боргів ВАТ «АзіяУніверсалБанк».
Тобто, ВАТ «Залкар Банк» не є правонаступником по активам та боргам ВАТ «АзіяУніверсалБанк», крім тих боргів та активів, які були передані спеціальним адміністратором ВАТ «АзіяУніверсалБанк» до нового банку, що підтверджується ч. 4 п. 3.2. рішенням №1 від 15.12.2010 року про заснування та створення ВАТ «Залкар Банк».
Таким чином, оскільки ВАТ «Залкар Банк» не є правонаступником по боргам ВАТ «АзіяУніверсалБанк», то він не несе відповідальність за договором про відступлення прав вимоги від 25.03.2010 року.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 5933,60 доларів США відсотків за користування коштами та 128,30 доларів США пені.
Згідно із п. 7.1. договору за несвоєчасне чи неправильне списання коштів банком з рахунку кореспондента, а також несвоєчасне чи неправильне зарахування банком коштів кореспондента, банк сплачує кореспонденту неустойку в розмірі 0,1% від суми за кожний день прострочення списання та/або несвоєчасного зарахування коштів кореспондента.
Відповідно до ч. 1 ст. 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Місцевим господарським судом вірно встановлено факт порушено умов договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, враховуючи наведені норми чинного законодавства та п. 7.1. договору, колегія суддів дійшла висновку про правомірність стягнення судом першої інстанції з відповідача на користь позивача 5933,60 доларів США відсотків за користування коштами та 128,30 доларів США пені.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, представником скаржника не обгрунтовано належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційної скарги.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судових засіданнях.
Зважаючи на те, що доводи скаржника законних та обгрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі №5011-64/1736-2012 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» без задоволення.
Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
постановив:
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» на рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі №5011-64/1736-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.05.2012 року у справі
№5011-64/1736-2012 залишити без змін.
3. Справу №5011-64/1736-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Федорчук Р.В.
Судді Ткаченко Б.О.
Лобань О.І.