04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
11.09.2012 № 5011-58/9614-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників: Від прокуратури: Лесько Г.Є., посвідчення № 882 від 09.08.2011 року,
Позивача 1: Пенчарський А.Я., довіреність № 220/459/д від 01.06.2012 року,
Позивача 2: Горбовський Ю.В., довіреність № 716 від 17.04.2012 року,
Відповідача: Косань В.Л., довіреність № 387 від 22.06.2012 року,
Третьої особи: Легендзевич О.Ю., довіреність № 387 від 09.11.2011 року.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп"
на ухвалу господарського суду міста Києва від 10.08.2012 р.
у справі № 5011-58/9614-2012 (суддя Блажівська О.Є.)
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Концерну "Військторгсервіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп"
третя особа Фонд державного майна України
про розірвання договору № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003р., витребування майна та стягнення 3000334,26 грн.
Заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Концерну "Військторгсервіс" звернувся до Господарського суду міста з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" про розірвання договору № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 р., витребовування майна та стягнення заборгованості у розмірі 3000334,26 грн. по договору оренди № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 за вищевказаним позовом порушено провадження у справі № 5011-58/9614-2012.
Крім того Заступник військового прокурора Центрального регіону України та концерн "Військторгсервіс" просили суд вжити заходів до забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.08.2012 року у даній справі заяви про вжиття заходів забезпечення позову було задоволено, з метою забезпечення позову суд ухвалив накласти арешт на державне нерухоме майно, балансоутримувачем якого є Концерн "Військторгсервіс", яке є об'єктом оренди за договором № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року, згідно переліку.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, TOB "Інтерінвестгруп" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 10.08.2012 р. скасувати повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 66 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт стверджує, що суд не мав правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу у яких просили суд ухвалу залишити без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи, як правило - позивача у справі. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Предметом позову у даній справі є вимоги про витребовування з чужого незаконного володіння ТОВ "Інтерінвестгруп" предмету оренди за договором №140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року.
Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає, що з боку ТОВ "Інтерінвестгруп" постійно вичиняються перешкоди щодо доступу до предмету оренди - цілісного майнового комплексу, з метою його огляду та здійснення перевірки його цільового використання.
Також заявник стверджує, що майно використовується не за призначенням у зв'язку передачею його в суборенду, що призводить до його погіршення. На претензії щодо сплати заборгованості по договору оренди не надано жодної відповіді по суті. Згідно актів звірки взаєморозрахунків між Концерном "Військторгсервіс" та ТОВ "Інтерінвестгруп" по договору оренди цілісного майнового комплексу № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року сума заборгованості постійно збільшується, в подальшому такі дії відповідача можуть ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.
До заяви про забезпечення позову, концерном "Військторгсервіс" додано договір оренди № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року та додаткові угоди до договору оренди № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року з актами приймання-передачі, відомості про нерухоме майно балансоутримувачем якого є "Військторгсервіс" (форма № 2б(д), акт інвентаризації каб.№ 38 від 23.03.2012 року, копії претензії з вимогою сплатити заборгованість адресованої ТОВ "ІНТЕРІНВЕСТРУП" від 03.05.2012 року за вих. №801, від 08.05.2012 року за вих. № 852, від 13.06.2012 року за вих.№1087, від 09.07.2012 року вих. № 1253,1254, копії актів не допуску до обстеження нерухомого майна переданного в оренду згідно умов договору № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року від 29.05.2012 року, 06.06.2012 року.
Відповідно акту проведення інвентаризації каб. № 38 згідно наказу Генерального директора концерну "Військторгсервіс" №24 від 23 березня 2012 року при перевірці кабінету №38 виявлено ряд недоліків по наявній документації.
Колегія суддів відзначає, що відомості викладені в акті проведення інвентаризації каб. № 38 згідно наказу Генерального директора концерну "Військторгсервіс"№24 від 23 березня 2012 року, пункт 3, пункт 4 вказують на достатньо обґрунтоване припущення позивача, що майно, яке є у відповідача за договором оренди № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, судова колегія бере до уваги те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги;
- імовірності настання обставин, зазначених у статті 66 ГПК;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Судова колегія вважає, що обрані місцевим господарським судом заходи забезпечення позову співвідносяться з заявленими позовними вимогами Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Концерну "Військторгсервіс".
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що з метою запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі, судом першої інстанції обґрунтовано вжито заходи забезпечення позову, визначені в ухвалі від року.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 10.08.2012 року про забезпечення позову є обґрунтованою, а отже підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи зазначене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 10.08.2012 року у справі № 5011-58/9614-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Буравльов С.І.
Шапран В.В.