донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
11.09.2012 р. справа №9/5009/3339/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівЛомовцевої Н.В., Принцевської Н.М., Колядко Т.М.
за участю представників сторін:
від позивача:не з»явився
від відповідача:Городзінська М.М. -за довіреністю №2 від 24.01.2011р. Кірш М.О. -за довіреністю №8 від 12.06.2012 р.
від третьої особи -1:не з»явився
від третьої особи -2:не з»явився
від прокурора:Русланова Г.М. -за посвідченням №3258
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промто Плюс»м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від18.06.2012 року
по справі№9/5009/3339/11 (суддя Боєва О.С.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»м. Запоріжжя
до Приватного підприємства «Промто Плюс»м. Запоріжжя
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Охороно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-Центр»м. Запоріжжя
за участю прокурораОрджонікідзевського району міста Запоріжжя
простягнення суми 213 278, 40 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит»м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Промто Плюс»м. Запоріжжя про стягнення основного боргу в розмірі 213 278, 40 грн.
Господарський суд Запорізької області (суддя Боєва О.С.) рішенням від 18.06.2012 року задовольнив позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»м. Запоріжжя та стягнув з Приватного підприємства «Промто Плюс»м. Запоріжжя основний борг в сумі 213 278,40грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 2132,78грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., посилаючись на обґрунтованість позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 року у справі №9/5009/3339/11 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків, викладених у рішенні господарського суду, обставинам справи.
Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не застосовані норми ст. 203 Господарського кодексу України та ст. 601 Цивільного кодексу України. Заявник також вважає, що акти № 3 від 30.11.2010 р., №4 від 30.11.2010р., № 5 від 30.11.2010 р. і є заявою про нарахування зустрічних вимог, який підписаний однією стороною - ПП "Промто Плюс" та який відповідає вимогам п. 3 ст. 203 Господарського кодексу України і ст. 601 Цивільного кодексу України. Крім того, відповідач вважає, що у нього не настав обов»язок платити, а у позивача - вимагати стягнення спірної суми.
Водночас із апеляційною скаргою відповідач подав клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Ухвалою від 27.07.2012 р. строк для подачі апеляційної скарги в порядку ст.ст. 53, 93 Господарського процесуального кодексу України відновлено.
Позивач через канцелярію суду надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 року по справі №9/5009/3339/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
В судовому засіданні 11.09.2012р. прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Представник позивача та представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Представники відповідача у судовому засіданні 11.09.12 р. підтримали вимоги скарги, наполягали на скасуванні рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 р. по справі № 9/5009/3339/11 та прийнятті нового рішення, яким просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача та представників третіх осіб не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2010 р. відповідач на адресу позивача направив лист № 63, в якому просив провести зборку та доукомплектацію теплових вузлів до печі УВНК-8П у кількості 4 шт.
19 травня 2010 р. ВАТ "Вуглецевий композит" було виставлено рахунок ПП "Промто Плюс" № 20 на суму 213278,40 грн., в т.ч. ПДВ 35546,40 грн.
01 червня 2010 р. Відкрите акціонерне товариство "Вуглецевий композит" за накладною № 15, яка підписана обома сторонами без розбіжностей і зауважень, здійснило поставку Приватному підприємству "Промто Плюс" товару на загальну суму 213278,40 грн., в т.ч. ПДВ - 35546,40 грн., що також підтверджується довіреністю №62/2 на отримання товару. Відповідач не заперечував проти факту отримання зазначених товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Сторони, дійсно, шляхом направлення листа-замовлення (№ 63 від 28.04.2010р.), його виконання, що відображало в накладній №15 від 01.06.2010р., уклали господарський договір у спрощений спосіб, як це передбачено ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України. Зазначений договір за правовою природою є договором купівлі-продажу, як про те вірно визначено господарським судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Проте, поставлений товар відповідачем оплачено не було.
Приватне підприємство «Промто Плюс»листом № 205 від 13.12.2010р., направило позивачу акти зарахування взаємних вимог, який було отримано останнім 16.12.2010 р., що підтверджується матеріалами справи (а.с.71), серед яких, зокрема: акт № 3 від 30.11.10р. містить в собі взаємне зарахування на суму 89280 грн., борг по накладній № 15 від 01.06.10р. запропоновано погасити боргом за векселем серії АА № 2030087 на таку саме суму; акт № 4 від 30.11.10р. містить в собі взаємне зарахування на суму 84960 грн., борг по накладній № 15 від 01.06.10р. запропоновано погасити боргом за векселем серії АА № 2030089 на таку саме суму; акт № 5 від 30.11.10р. містить в собі взаємне зарахування на суму 39038,40 грн., борг по накладній № 15 від 01.06.10р. запропоновано погасити частиною боргу за векселем серії АА № 2030090 на таку саме суму. Відповідач вважає, що грошове зобов'язання ПП "Промто Плюс" перед ВАТ "Вуглецевий композит" припиняється зарахуванням зустрічних однорідних грошових зобов'язань ВАТ "Вуглецевий композит" перед ПП "Промто Плюс".
Господарський суд Запорізької області з посиланням на виставлення відповідачу рахунку № 20 від 19.05.2010р. на суму 213 278,40 грн. задовольнив позовні вимоги.
При цьому, судом першої інстанції не прийняті до уваги заперечення відповідача про відсутність заборгованості в зв"язку із зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що висновок господарського суду про задоволення позову ґрунтується на матеріалах справи та вимогах законодавства, а апеляційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Суд не приймає заперечення відповідача щодо відсутності у нього вимоги на оплату, оскільки в матеріалах справи міститься рахунок на оплату отриманого товару від 19.05.2010 р. №20, на який, як на підставу поставки, здійснено посилання в накладній №15. Посилання на цей рахунок зроблено і в довіреності №62/2 на отримання від позивача спірної продукції повноважною особою відповідача.
Також, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність зарахування зустрічних однорідних вимог, як на тому наполягає відповідач.
Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Отже, зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання.
Зарахування можливе за наявності таких умов:
- зустрічність вимог;
- однорідність вимог (гроші, однорідні речі). При цьому слід мати на увазі, що допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав;
- строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був вказаний взагалі, тобто виконання можна було вимагати в будь-який момент;
- ясність вимог. Припускається, що між сторонами немає спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання і т. ін. Якщо одна сторона звернулася із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку спір підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.
Також, слід зазначити, що можливість зарахування за заявою однієї зі сторін разом з тим означає неприпустимість заперечування зарахування з мотивів незгоди іншої сторони.
Отже, для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Тобто, для зарахування вказаних грошових вимог позивача на суму 213 278, 40 грн. на актах зарахування взаємних вимог та звірки взаємних розрахунків не потрібен підпис позивача, а достатньо лише пропозиції про те ПП «Промто Плюс».
Звертає увагу той факт, що зробивши вірний висновок щодо відсутності зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, господарський суд помилково зробив висновок щодо невідповідності форми актів №3,№4,№5 вимогам односторонніх правочинів.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції визначає наступне.
Згідно ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, здійснивши зарахування вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, ПП «Промто-Плюс»повинно було відобразити це в бухгалтерському обліку та звітності підприємства, тобто здійснити дії, які б свідчили про фактичне припинення зобов»язання.
Із змісту ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі -Закон)( слідує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону).
Частиною 1 ст. 11 Закону встановлено, що на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не визнає зустрічне грошове зобов'язання перед відповідачем, у тому числі посилаючись на те, що в межах справи №12/5009/1801/11 про банкрутство ВАТ "Вуглецевий композит" відповідачем було заявлено вимоги, що витікають, зокрема, з векселю серії АА №2030087, АА№2030089, АА№2030090. Саме вимога відповідача до позивача по сплаті зазначених векселів ПП «Промто Плюс»вважав зустрічними вимогами, зарахування яких на його ствердження не відбулось.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2012 р. у справі №12/5009/1801/11 дані вимоги визнані та включені до реєстру вимог кредиторів. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.07.2012 р. у даній справі ухвалу господарського суд Запорізької області від 10.04.2012 р. в частині вимог конкурсного кредитора ПП "Промто Плюс", м. Запоріжжя у сумі 333789,19 грн. залишено без змін.
Відповідно до вимог ч.2 ст.15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
При цьому, Закон не надає господарському суду повноваження вносити зміни до реєстру вимог кредиторів у випадку зменшення обсягу грошових вимог окремого кредитора.
Виходячи з вимог ст.32 цього Закону, до звіту ліквідатора додається затверджений господарським судом за результатами попереднього засідання реєстр вимог кредиторів в якому містяться додатково відомості про розміри погашених в процедурах банкрутства боржника вимог кредиторів, незважаючи на те, що грошові вимоги кредиторів оплачені частково чи повністю банкрутом, останні залишаються кредиторами банкрута мають повноваження членів комітету кредиторів та беруть участь у розгляді звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом до припинення провадження у справі.
При таких обставинах, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Промто Плюс»м. Запоріжжя залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 18.06.2012 року по справі №9/5009/3339/11- залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді Н.М. Принцевська
Т.М.Колядко