12.09.2012 року Справа № 5013/579/12
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді -Тищик І.В. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.
при секретарі: Мацекос І.М.
за участю представників
позивача Григоренко В.В.
відповідача не з'явився
треті особи не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, смт. Олександрівна Кіровоградської області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2012р. у справі № 5013/579/12
за позовом: публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград в особі Олександрівського району електричних мереж
до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації, смт. Олександрівна Кіровоградської області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Головне управління Державної казначейської служби України в Кіровоградській області та Головне управління праці та соціального захисту населення Кіровоградської ОДА
про стягнення 57 490,03 грн.
У червні 2012 року ПАТ "Кіровоградобленерго" в особі Олександрівського району електричних мереж звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації заборгованості по відшкодуванню пільг з оплати за спожиту в вересні-грудні 2011 року пільговими категоріями споживачів електричну енергію в розмірі 57 490,03 грн. ( з урахуванням поданих уточнень).
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.07.12р. у справі № 5013/579/12 (суддя Цобенко Р.О.) позов задоволено повністю; з відповідача на користь позивача стягнуто 57 490,03 грн.
Рішення мотивоване тим, що відповідачем не в повному обсязі здійснено відшкодування пільг за спожиту пільговими категоріями електроенергію за період вересень-грудень 2011 року; наявність заборгованості доведено наданими сторонами документами та розрахунками.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати зазначене рішення та постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставини, що мають значення для справи.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що управління праці та соціального захисту населення повинно компенсувати Олександрівському РЕМ надані послуги, які співпадають з даними про пільги, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги. З аналізу відповідної інформації убачається, що заборгованість за період січень 2011р. -лютий 2012р. становить 7 578,11 грн., яка не є суттєвою і виплачується в звичайному робочому режимі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Головне управління Державної казначейської служби повідомило, що управління не являється прямим учасником спірних правовідносин та приймає участь у даній справі тільки як державна фінансова установа, на яку покладені функції розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів.
Головним управлінням праці та соціального захисту населення Кіровоградської ОДА відзив на апеляційну скаргу наданий не був.
Скаржник та треті особи у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Як убачається з матеріалів справи, позивачем протягом 20011 року на підставі укладених договорів здійснювалося постачання електричної енергії пільговим категоріям споживачів, визначених Законами України "Про міліцію", „Про пожежну безпеку", "Основи законодавства України про охорону здоров"я", "Про освіту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про охорону дитинства", "Про соціальний захист дітей війни","Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Відповідно до статті 17 Закону України "Про електроенергетику" збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.
Згідно статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
Відповідно до статті 102 зазначеного Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі -Порядок), зокрема, пунктами 2 та 3 якого передбачено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджетів Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.
Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) (п. 5 Порядку).
Як підставно дійшов висновку місцевий суд, саме відповідач є розпорядником коштів місцевого бюджету, що веде персоніфікований облік отримувачів за видами пільг та здійснює розрахунки з постачальниками послуг.
Позивачем було дотримано вимоги правил, встановлених Порядком, зокрема, щодо подання до уповноваженого органу розрахунків вартості послуг наданих пільговикам згідно з формою "2-пільга", однак, згідно існуючих актів звірки, відшкодування за поставлену електроенергію громадянам - пільговим категоріям споживачів, відбувались не в повному обсязі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі: 57 490,03 грн.
Факт наявності заборгованості та визнання останньої відповідачем посвідчується таблицею даних про проведення звірки та фінансування розрахунків за надані послуги (т.2, а.с.96), актом звіряння розрахунків станом на 01.02.2012р. (т.2, а.с. 91) та розрахунком скаржника, прилученим до апеляційної скарги (т. 2, а.с.145). Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять, не надані останні і до суду апеляційної інстанції.
За вказаних обставин господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, внаслідок чого не можуть бути прийняті до уваги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 31.07.2012р. у справі № 5013/579/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.В. Тищик
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька