79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.09.12 Справа№ 5015/3064/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-С", м.Дубляни Львівська область
до відповідача Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий", м.Стрий Львівська область
про стягнення 16 870,69 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Мелещенко В.В. -представник (довіреність №278 від 28.08.2012р.); Филипчак Т.А. -представник (довіреність №277 від 28.08.2012р.);
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд-С" до Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" про стягнення 16 870,69 грн., з яких 14 999,81 грн. основний борг та 1 870,88 грн. пеня.
Ухвалою суду від 27.07.2012р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 29.08.2012р. Ухвалою суду від 29.08.2012р. розгляд справи відкладено на 12.09.2012р.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 27.07.2012р. та 29.08.2012р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №82400 0314728 2 від 30.07.2012р. - вручено 01.08.2012р. та №82400 0322934 3 від 31.08.2012р. - вручено 04.09.2012р.
Станом на 12.09.2012р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд,-
встановив:
20.04.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бренд-С" (постачальник) та Приватним підприємством "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" (покупець) було укладено договір поставки №Д-15 (далі по тексту -договір поставки), відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити (продати), а покупець зобов'язувався прийняти (купити) продовольчі товари.
Відповідно до п.1.2. договору поставки найменування, асортимент, кількість, ціна та сума кожної поставки передбачається в накладних та являється невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.3.2. відпуск продукції здійснюється без попередньої оплати при наступному порядку розрахунків -«покупець»зобов'язується забезпечити поступлення коштів на розрахунковий рахунок «постачальника»протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати отримання продукції.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 27 275,91 грн. згідно видаткової накладної №Д-000052520 від 24.11.2011р.
Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму за поставлений товар, а саме 12 376,10 грн., відтак основний борг складає 14 999,81 грн.
Позивач керуючись умовами п.4.2. договору, у зв'язку із порушенням терміну оплати за поставлений товар, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 1 870,88 грн.
Отже, загальна сума заборгованості становить 16 870,69 грн., з яких 14 999,81 грн. основний борг та 1 870,88 грн. пеня.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату юридичних послуг в сумі 3000,00 грн.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Факт поставки підтверджується видатковою накладною №Д-000052520 від 24.11.2011р. на суму 27 275,91 грн. (оригінал оглянутий в судовому засіданні, копія знаходиться в матеріалах справи).
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п.3.2. договору поставки сторони погодили строк для оплати -14 календарних днів від дати отримання продукції.
Між сторонами існували тривалі відносини, відповідач сплачував кошти як передоплату, відтак із сплачених ним 10 000,00 грн. позивач частину зарахував як оплату по накладній №Д-000052520 від 24.11.2011р.
Часткова оплата по накладній підтверджується також виписками банку від 25.04.2012р. на суму 6 877,62 грн. від 11.07.2012р. на суму 5 000,00 грн.
Відповідачем було сплачено 12 376,10 грн., відтак борг становить 14 999,81 грн. Ця ж сума відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011 по 31.08.2012р.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 14 999,81 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п.4.2. договору поставки сторони погодили, що у випадку порушення терміну оплати покупець відповідно до ст.ст.549-551 ЦК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»зобов'язаний сплатити постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення, а також пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включно по день оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку, позивач нарахував пеню за період з 02.12.2011р. по 19.07.2012р., тобто з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України щодо шестимісячного строку.
Враховуючи, що товар був поставлений відповідачу 24.11.2011р., оплата за умовами п.3.2. договору повинна бути проведена протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів від дати отримання продукції, відтак першим днем прострочення є 09.12.2011р. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 09.12.2011р. борг відповідача становив 19 999,81 грн. Відтак, згідно здійсненого судом розрахунку, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 1 539,31 грн. нарахована за період з 09.12.2011р. по 09.06.2012р.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3 000,00 грн. витрат на юридичні послуги слід зазначити наступне:
Згідно ст.44 ГПК України, судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката. Відшкодування цих витрат здійснюється за умови надання таких послуг саме адвокатом чи адвокатським об'єднанням, за наявності документального підтвердження витрат, пов»язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів та платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Як вбачається із довіреностей від 28.08.2012р. № 278, виданої Мелещенко В.В. та від 28.08.2012р. № 277, виданої Филипчаку Т.А. в них не вказано, що дані представники є адвокатами. Ними не подано свідоцтв про право на заняття адвокатською діяльністю, договору про надання правової допомоги, доказу оплати коштів в сумі 3000,00 грн. Отже не підтверджено жодними належними та допустимими доказами наявність підстав для стягнення 3 000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3000,00 грн. витрат на юридичні послуги.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Слід зазначити, що при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в сумі 2 150,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1745 від 19.07.2012р.
Згідно вимог п.п.1) п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
При цьому, згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відтак позивач повинен був сплатити при поданні позову судовий збір в сумі 1609,50 грн.
Отже, згідно вимог п.1) ч.1 ст.7 "Про судовий збір" позивачу слід повернути 540,50 грн. зайво сплаченого судового збору.
Судовий збір, згідно ст.49 ГПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній сумі позову.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "СЦ-Сервіс-Центр Стрий" (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шашкевича, 21; р/р 26008202301903 в «ОТП Банк»у м.Стрий; МФО 385402; код ЄДРПОУ 32053949) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-С" (юридична адреса: 830381, м.Дубляни, вул.Вокзальна, 11, Жовківський район, Львівська область; фактична адреса: 79035, м.Львів, вул.Бузкова, 2; р/р 2600100648001 в ЛФ ПАТ "Банк "Київська Русь"; МФО 385543; код ЄДРПОУ 336220713234) основний борг в сумі 14 999,81 грн., пеню в сумі 1 539,31 грн. та 1 577,86 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. У задоволенні позову про стягнення 331,57 грн. пені та 3 000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг відмовити.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Бренд-С" (юридична адреса: 830381, м.Дубляни, вул.Вокзальна, 11, Жовківський район, Львівська область; фактична адреса: 79035, м.Львів, вул.Бузкова, 2; р/р 2600100648001 в ЛФ ПАТ "Банк "Київська Русь"; МФО 385543; код ЄДРПОУ 336220713234) 540,50 грн. зайво сплаченого судового збору.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 17.09.2012р.
Суддя Сухович Ю.О.