ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/9417-2012 13.09.12
За позовомКомунального підприємства «Чоколівське»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації
До ПроТовариства з обмеженою відповідальністю «Кондвироби-500» зобов'язання вчинити дії
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача Новікова В.В.
від відповідача Рибін В.В.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Чоколівське»Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кондвироби-500»про зобов'язання відповідача привести мережу централізованого опалення нежилого приміщення житлового будинку № 50/2 на проспекті Повітрофлотський у місті Києві до попереднього стану, а саме: відновити централізоване опалення шляхом приєднання радіаторів опалення до стояків централізованої системи опалення.
Ухвалою від 16.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Від відповідача 28.08.2012р. через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов та клопотання про фіксування судового процесу технічними засобами.
Представником позивача в судовому засіданні 30.08.2012р. надано суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні 30.08.2012р. судом було оголошено перерву на 06.09.2012р.
Представником відповідача в судовому засіданні 06.09.2012р. подано додаткові пояснення на позов; представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю подати нові докази.
Ухвалою від 06.09.2012р. суд відклав розгляд справи на 13.09.2012р. та зобов'язав позивача надати суду пояснення по суті спору, з врахуванням відзиву відповідача на позовну заяву.
Представником відповідача в судовому засіданні 13.09.2012р. подано суду додаткові докази для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 13.09.2012р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондвироби-500»(Відповідач) створене внаслідок приватизації орендного підприємства «Кондвироби-500», та на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 22 березня 2005 року № 147 є власником комплексу нежитлових приміщень, розташованих за адресою м. Київ, проспект Повітрофлотський, 50/2.
01.04.2008 року між Комунальним підприємством «Чоколівське»Солом'янської районної у м. Києві ради (Позивач, Виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кондвироби-500»(Відповідач, Орендар (власник) за договором) укладено договір № 3198 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (Договір).
У відповідності до положень п 1.1. Договору, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення (будівлю) загальною площею 398,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 50/2 (Приміщення), та участь орендаря (власника) в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.
Положеннями п. 1.2. Договору встановлено, що договір укладено сторонами на підставі Законів України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», «Про електроенергетику», «Про питне водопостачання», «Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України», затвердженими Наказом голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.94 р. № 65, «Тимчасових правил обліку і відпускання теплової енергії», затвердженими Міненерго України, 1996 року,
«Інструкцією по розрахункам субабонентів (орендарів) з дільницею по утриманню житла на відпустку питної води і приймання стічних вод».
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Основні засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що до житлово-комунальних послуг віднесені зокрема: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
Згідно із ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Відповідно до п. 4.6 Договору, Орендар (власник) не має права переобладнувати інженерні мережі, установлювати додаткові крани та опалювальні прилади та/або зменшувати їх кількість, а також відмовитись від користування комунальними послугами без відповідного погодження з Виконавцем, ДКО «Київводоканал»та ПАТ «Київенерго».
В поданому позові Позивач зазначає, що Відповідач всупереч забороні, встановленій п. 4.6 Договору, без дозволу теплопостачальної організації від'єднав опалювальні прилади від загальнобудинкової системи опалення, що на думку Позивача підтверджується Актом №1-02/520 складеним АЕК «Київенерго»та Позивачем (вказано, що опалювальна площа складає 187,9 квадратних метрів, а підвальне приміщення площею 168 квадратних метрів не опалюється), Актом повторного обстеження № 1-10/155 від 24 жовтня 2011 року, складеним АЕК «Київенерго»та Позивачем (вказано, що Відповідачем в Приміщенні без дозволу енергопостачальної організації від'єднанні опалювальні прилади від загальнобудинкової системи опалення) і Актом від 19 квітня 2012 року № 1-04/120, також складеним АЕК «Київенерго»та Позивачем (вказано, що опалювальні прилади відсутні, в приміщенні виконані декоративно-оздоблювальні роботи, візуального доступу до транзитних стояків загальнобудинкової системи опалення не надано - зашито гіпсокартоном).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Частина 1 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлює, що істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг, порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, тощо.
Разом з тим, як судом встановлено з умов Договору, та як встановлено в рішенні Господарського суду міста Києва від 22.05.2012р. №5011-33/3289-2012 яке є чинним та у відповідності до ст. 35 ГПК України має враховуватись судом при вирішенні даного спору, Договором не передбачено надання та оплата послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Зокрема, у відповідних абзацах п. 2.2. Договору, «опалення»та «гаряче водопостачання», сторонами було проставлено прочерки, тобто між сторонами не досягнуто домовленостей щодо надання послуг з опалення та гарячого водопостачання, та їх відповідної плати.
Позивачем також не надано суду доказів, що в Приміщенні взагалі були в наявності або були встановлені до укладення Договору певні опалювальні прилади, оскільки, як зазначалося вище, Договором не передбачено надання та оплата послуг з опалення та гарячого водопостачання, а отже укладення та наявність даного Договору не доводить наявність опалювальних приладів в Приміщенні.
Щодо відомостей, зазначених в вищеописаних Актах, то судом ці відомості не приймаються як належні докази здійснення Відповідачем від'єднання опалювальних приладів від загальнобудинкової системи опалення в Приміщенні, оскільки, по-перше, дані акти складалися без участі представників Відповідача як власника Приміщення та як споживача по Договору, а складалися між Позивачем та АЕК «Київенерго»на підставі укладеного між ними Договору № 154-0019 від 01.10.2008р., про що зазначено в самих актах, а отже стосуються правовідносин Позивачем та АЕК «Київенерго»по Договору № 154-0019 від 01.10.2008р., а не правовідносин між Позивачем та Відповідачем по Договору від 01.04.2008 року № 3198.
Крім того, Позивачем не надано доказів, що він звертався до Відповідача в порядку п. 4.8 Договору від 01.04.2008 року № 3198 про надання доступу у Приміщення, і що Позивачем було складено певний акт за результатами такої перевірки, або що Відповідачем було йому відмовлено у доступі.
Згідно з ч. 1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Позивач не надав суду доказів того, які опалювальні прилади були в наявності в Приміщенні до укладення між сторонами Договору (оскільки самим Договором надання та оплата послуг з «опалення» та «гарячого водопостачання»не передбачена), і також Позивач не надав належних доказів, які опалювальні прилади в Приміщенні Відповідача були від'єднанні від загальнобудинкової системи опалення після укладення Договору, а отже та всупереч його умовам.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.09.12р.
Суддя І.О.Домнічева