79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.09.12 Справа№ 5015/2821/12
За позовом: Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів
про: стягнення 73577,80 грн.
За зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів
до відповідача: Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», м. Київ
про: визнання припиненим зобов'язання по кредитному договору № 038-К08 від 23.07.2008 року
Суддя Деркач Ю.Б.
Представники:
від позивача Басик А.М. - представник (довіреність № Л-82 від 04.01.2012 р.)
від відповідача ОСОБА_4 - представник (довіреність б/н від 15.08.2011 р.)
Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 03.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку», м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Львів про стягнення 73 577,80 грн., з яких: 50 124,18 грн. -заборгованість за кредитом, 16 902,28 грн. -заборгованість по відсотках, 3 240,27 грн. -пеня за несвоєчасну сплату тіла кредиту, 896,48 грн. -пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 2 211,68 грн. -три відсотки річних, 202,91 грн. -інфляційні втрати та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 23.07.2008 р. між сторонами було укладено Кредитний договір № 038-К08 (далі по тексту -Кредитний договір) відповідно до умов якого АБ «Банк регіонального розвитку»відкрив відповідачу кредитну лінію з лімітом в розмірі 300 000,00 грн., в межах якої надав останньому кредит в сумі 300 000,00 грн. із сплатою 25% річних за користування кредитом, строком користування -до 22.07.2010 р. При цьому відповідач зобов'язувався повернути отримані в кредит кошти та сплачувати відсотки за користування кредитом у встановленому розмірі.
До умов кредитного договору сторонами вносились зміни, зокрема: Додатковим договором № 2 від 20.10.2008 р. відсоткова ставка була встановлена у розмірі 28% річних; Додатковим договором № 4 від 16.02.2010 р. відсоткова ставка встановлена в розмірі 24% річних; Додатковим договором № 5 від 16.04.2010 р. ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 101 062,78 грн. та встановлено кінцевий термін повернення кредиту до 21.07.2011 р.; Додатковим договором № 6 від 30.11.2010 р. були змінені засоби забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором. Позивач зазначає, що відповідач умови Кредитного договору не виконав та не повернув кредит та проценти у розмірі і на умовах зазначених у Кредитному договорі. Заборгованість відповідача перед АБ «Банк регіонального розвитку»по Кредитному договору складає: 50 124,18 грн. -заборгованість за кредитом, 16 902,28 грн. -заборгованість по відсотках. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Кредитному договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків позивачем нараховано йому штрафні санкції у вигляді пені, а саме пеню за несвоєчасну сплату тіла кредиту у розмірі 3 240,27 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 896,48 грн., а також інфляційні втрати у розмірі 202,91 грн. та три відсотки річних у розмірі 2 211,68 грн.
Ухвалою суду від 11.07.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 07.08.2012 р.
Відповідач проти задоволення первісного позову заперечив з підстав зазначених у зустрічному позові, поданому на розгляд господарського суду 07.08.2012 р., за яким просить: визнати припиненими з 01.07.2011 р. у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Банком по Кредитному договору № 038-К08 від 23.07.2008 р. в частині заборгованості по сплаті кредиту в сумі 50 124,18 грн., відсотків в сумі 6 271,91 грн., пені за прострочення сплати кредиту та відсотків в сумі 50,79 грн., а всього на загальну суму 56 446,88 грн.; визнати припиненим з 01.07.2011 р., у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, Кредитний договір зі змінами внесеними на підставі Додаткових договорів до нього; визнати відсутнім з 01.07.2011 р. у Банку права на стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором.
Ухвалою суду від 10.08.2012 р. зустрічний позов визнано взаємно пов'язаним з первісним, об'єднано в одне провадження по справі та його розгляд призначено в судовому засіданні на 21.08.2012 р.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 22.11.2010 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_6 було укладеного Договір про відступлення права вимоги, на підставі якого ОСОБА_6 відступив, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв на себе право вимоги до Банку за Договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., укладеним між ОСОБА_6 та Банком, а саме: право вимоги грошових коштів -частини депозитного вкладу в розмірі 6 806,66 доларів США та 263,34 долари США процентів, що станом на 07.12.2009 р. еквівалентно 56 446,88 грн. -за Договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. укладеним між ОСОБА_6 та АБ «Банк Регіонального розвитку».
Таким чином, на підставі вказаного вище Договору про відступлення права вимоги позивач за зустрічним позовом вважає себе кредитором Банку в частині вимоги депозитного вкладу і відсотків в загальному розмірі 56 446,88 грн. за Договором строкового банківського вкладу № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р.
Разом з тим, як зазначає позивач за зустрічним позовом, 23.07.2008 р. між ним та Банком було укладено Кредитний договір № 038-К08, відповідно до умов якого ЛВ ЗРУ АБ «Банк Регіонального розвитку»відкрило для нього (як позичальника) відновлювану кредитну лінію щодо надання грошових коштів в сумі 300 000,00 грн. За умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути Банку всі кредити в межах кредитної лінії не пізніше 22.07.2010 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом. За кредитним договором Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав від Банку 300 000,00 грн.
До Кредитного договору вносились зміни на підставі Додаткових договорів: № 1 від 23.07.2008 р., № 2 від 20.10.2008 р., № 3 від 29.12.2009 р., № 4 від 16.02.2010 р., № 5 від 16.04.2010 р., № 6 від 03.06.2010 р. Згідно Додаткового договору № 5 до Кредитного договору від 16.04.2010 р., ліміт кредитної лінії встановлено у розмірі 101 062,78 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту до 21.07.2011 р. Станом на 30.06.2011 р. у позивача за зустрічним позовом існувала перед Банком заборгованість за зазначеним Кредитним договором в сумі 56 446,88 грн. Отже, позивач за зустрічним позовом був одночасно боржником Банку за Кредитним договором.
Як зазначає позивач за зустрічним позовом, розмір кредиторських вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Банку станом на 30.06.2011 р. дорівнював розміру заборгованості АБ «Банк Регіонального розвитку»до ФОП ОСОБА_2.
Вважаючи, що між позивачем та відповідачем існують однорідні зустрічні вимоги, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 30.06.2011 р. було надіслано на адресу Банку лист в якому повідомлялось про зарахування зустрічних однорідних вимог які виникли з кредитного договору № 038-К08 від 23.07.2008 р. на суму 56 446,88 грн. та вимог ФОП ОСОБА_2 за Депозитним договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. в сумі 56 446,88 грн. (еквівалент 7 070,00 доларів США станом на 07.12.2009 р.), набутих на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р. Тим же листом Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було повідомлено Банк про те що ФОП ОСОБА_2 став кредитором Банку по Договору банківського вкладу № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_6 та АБ «Банк Регіонального розвитку»на суму 56 446,88 грн., а Банк є кредитором ФОП ОСОБА_2 на суму 56 446,88 грн. за Кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р., а також повідомив про припинення зобов'язань за Кредитним договором.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. у справі № 5015/4380/11 односторонній правочин ФОП ОСОБА_2 щодо зарахування однорідних зустрічних вимог від 30.06.2011 р. визнано недійсним з причин неможливості зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку.
У зв'язку з цим, та оскільки ФОП ОСОБА_2 є одночасно кредитором Банку в грошовому зобов'язанні за Договором строкового банківського вкладу № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. та боржником Банку в грошовому зобов'язанні за Кредитним договором, а розмір заборгованості Банку перед ФОП ОСОБА_2 станом на 30.06.2011 р. дорівнював розміру кредиторських вимог ФОП ОСОБА_2 до Банку та складав 56 446,88 грн., позивач за зустрічним позовом вважає, що в правовідносинах між ним та АБ «Банк Регіонального розвитку»відбулося поєднання боржника і кредитора в грошовому зобов'язанні відповідно до ст. 606 ЦК України. А відтак, Кредитний договір слід вважати припиненим у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
21.08.2012 р. позивачем за первісним позовом подано заперечення на зустрічну позовну заяву, в якому просив у задоволенні зустрічного позову відмовити з підстав наведених у запереченні.
В судовому засіданні 21.08.2012 р. оголошувалась перерва до 03.09.2012 р.
30.08.2012 р. позивачем за зустрічним позовом подано клопотання та долучено копії процесуальних документів Вищого господарського суду України в обґрунтування правової позиції по зустрічному позову.
Представник позивача за первісним позовом в судове засідання з'явився, позовні вимоги за первісним позовом підтримав, просив первісний позов задоволити повністю, проти зустрічних позовних вимог заперечив з підстав наведених у запереченні на зустрічний позов від 21.08.2012 р.
Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання з'явився, проти первісних позовних вимог заперечив, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив зустрічний позов задоволити з підстав наведених у зустрічній позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу приписів ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
23.07.2008 р. між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (позичальник за договором) укладено Кредитний договір № 038-К08, відповідно до умов якого Банк відкрив позичальнику відновлювану кредитну лінію щодо надання грошових коштів з лімітом в розмірі 300 000,00 грн., в межах якої надав останньому кредит в сумі 300 000,00 грн. із сплатою 25% річних за користування кредитом, строком користування -до 22.07.2009 р.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В подальшому умови Кредитного договору сторонами неоднаразово змінювались, зокрема: Додатковим договором № 2 від 20.10.2008 р. було збільшено процентну ставку до 28% річних; Додатковим договором № 3 від 29.12.2009 р. було змінено реквізити та порядок сплати кредиту, процентів, комісії та можливих штрафних санкцій; Додатковим договором № 4 від 16.02.2010 р. було зменшено процентну ставку до 24% річних; Додатковим договором № 5 від 16.04.2010 р. було зменшено ліміт кредитної лінії до 101 062,78 грн., продовжено строк користування кредитом до 21.07.2011 р., встановлено графік погашення заборгованості за кредитною лінією; Додатковим договором № 6 від 30.11.2010 р. були змінені засоби забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором.
Згідно постанови Правління Національного банку України №713 від 02.12.2009 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»відкрито ліквідаційну процедуру позивача. Інформація про відкриття ліквідаційної процедури позивача в зв'язку з відкликанням банківської ліцензії була опублікована 09.12.2009 р. в газеті Голос України № 233 (4733).
Відповідно до положень статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність», з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 2 статті); строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається такими, що настав (п. 3 ч. 1 статті).
За умовами депозитного договору № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. Банк залучив на депозитний рахунок від громадянина ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 29 000,00 доларів США із сплатою процентів по депозиту в розмірі 11,75% річних, на строк до 29.06.2009 р.
Як встановлено судом, на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р., укладеного між громадянином ОСОБА_6 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, право вимоги до Банку щодо повернення грошових коштів - частини депозитного вкладу в розмірі 6 806,66 доларів США та нарахованих процентів у розмірі 263,34 доларів США, гривневий еквівалент згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07.12.2009 р. становить 56 446,88 грн., за договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., що укладений між банком і громадянином ОСОБА_6, перейшло до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Право вимоги до відповідача, що відступлене ОСОБА_6 за договором про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р., підтверджене, зокрема, такими документами:
- рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03.08.2009 р. у справі № 2-2242 2009 р., яким вирішено стягнути з Банку на користь ОСОБА_6 суму депозитного вкладу в розмірі 29 000 доларів США та нарахованих процентів в розмірі 860,57 доларів США, що еквівалентно 227 295,67 грн. відповідно до договору № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р.;
- листом вих. № 741-60/7 від 08.11.2010 р. на адресу ОСОБА_6, яким Львівське відділення Західного регіонального відділення Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»повідомило останнього про залишки коштів на депозитних рахунках станом на 07.12.2009 р. (дата початку ліквідації Банку);
- листом Банку вих. № 11/1574 від 12.08.2010 р. на адресу ОСОБА_6, яким повідомлено що його вимоги, у тому числі за депозитним договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., були визнані в гривневому еквіваленті та включені до 4-ої черги в реєстрі кредиторів.
Цінними листами з описом вкладення від 23.11.2010 р. та від 24.11.2010 р. надісланих ОСОБА_6, АБ «Банк регіонального розвитку»був повідомлений про укладення договору про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р. та про зміну кредитора за депозитним договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. Вказані листи були отримані відповідачем, що підтверджено представником Банку в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); кредитор у зобовязанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом; кредитор у зобовязанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Окрім цього, суд бере до уваги, що укладений договір про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р. на момент розгляду справи недійсним у встановленому порядку визнаний не був, а тому породив для сторін відповідні правові наслідки.
Отже, вищевикладене свідчить про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 набув право вимоги до АБ «Банк регіонального розвитку»грошових коштів -частини депозитного вкладу в розмірі 6 806,66 доларів США та нарахованих процентів у розмірі 263,34 доларів США за договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., що укладений між банком і громадянином ОСОБА_6, гривневий еквівалент яких згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07.12.2009 р. становить 56 446,88 грн.
Статтею 192 ЦК України визначено поняття гроші (грошові кошти) як об'єкт цивільних прав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня; іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Таким чином, вказаними правовими нормами і національну валюту (гривню), і іноземну валюту (в тому числі, і долари США) віднесено до одного обєкту цивільних прав грошей (грошових коштів).
Отже, зобов'язання як в іноземній валюті, так і у валюті України, є грошовими зобов'язаннями.
Таким чином, відповідно до договору про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р., укладеного між ОСОБА_6 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 останній набув право вимоги до АБ «Банк регіонального розвитку» саме за грошовим зобов'язанням.
Відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 30.06.2011 р., який був отриманий Банком 30.06.2011 р. наручно та 05.07.2011 р. рекомендованим листом, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було повідомлено Банк про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: вимог Банку за кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р. на суму 56 446,88 грн. та вимог ФОП ОСОБА_2 щодо повернення грошових коштів -депозиту та відсотків за Договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. в сумі 56 446,88 грн., набутих ним на підставі договору про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р., укладеного з ОСОБА_6
Тим же листом Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було повідомлено Банк про те, що він став кредитором Банку по Договору банківського вкладу № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., укладеного між ОСОБА_6 та АБ «Банк Регіонального розвитку»на суму 56 446,88 грн., а Банк є кредитором ФОП ОСОБА_2 на суму 56 446,88 грн. за Кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р., а також повідомив про припинення зобов'язань за Кредитним договором.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2012 р. по справі № 5015/4380/11 задоволено позов АБ «Банк Регіонального розвитку»до ФОП ОСОБА_2 та визнано недійсним односторонній правочин щодо зарахування однорідних зустрічних вимог, а саме: вимог Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»за кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р. в сумі 56 446,88 грн. з одного боку та вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р. з іншого боку, в тому числі у вигляді поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 заяви від 30.06.2011 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Вказана постанова суду апеляційної інстанції від 14.02.2012 р. була прийнята з врахуванням позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 03.10.2011 р. по справі № 27/292-10 та № 27/291-10, за якими встановлено неможливість зарахування зустрічних вимог у процедурі ліквідації банку, оскільки це призвело б до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність».
При цьому суд бере до уваги, що вказаною постановою апеляційного суду визнано недійсним лише односторонній правочин щодо зарахування однорідних зустрічних вимог, у вигляді поданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 заяви від 30.06.2011 р., а не факт отримання Банком листа про набуття ФОП ОСОБА_2 кредиторських вимог та про припинення зобов'язання.
Згідно довідки Львівського відділення -Західного регіонального управління АБ «Банк Регіонального розвитку»вих. № 400-60/12 від 09.09.2011 р., станом на 30.06.2011 р. (дата подання листа з повідомленням про припинення зобов'язань) заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Банком за Кредитним договором становила 50 124,18 грн. -заборгованість по кредиту та 4 353,51грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом, що в сумі становить 54 477,69 грн.
Вищевказана сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 станом на 30.06.2011 р. підтверджується і розрахунком заборгованості перед Банком за Кредитним договором, доданим до первісного позову Банку від 05.07.2012 р.
Разом з тим, в матеріалах справи наявні копія квитанції № 2 від 30.06.2011 р. згідно якої ФОП ОСОБА_2 сплачено через ЛВФ ПАТ «Банк «Київська Русь»на користь Банку відсотки за користування кредитом згідно Кредитного договору № 038-К08 від 23.07.2008 р. в сумі 1 065,03 грн., а також квитанція № 3 від 30.06.2011 р. згідно якої ФОП ОСОБА_2 сплачено Банку пеню за несвоєчасну сплату кредиту і відсотків по Кредитному договору в сумі 1 917,73 грн. Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості ФОП ОСОБА_2 за Кредитним договором, обидва платежі в розмірі 1 065,03 грн. та 1 917,73 грн. від 30.06.2011 р. були зараховані в рахунок заборгованості по відсотках.
Як пояснив представник ФОП ОСОБА_2 сума в розмірі 1 065,03 грн. сплачена 30.06.2011 р. в рахунок заборгованості по відсотках була сплачена останнім за період з 25.05.2011 р. по 25.06.2011 р., тобто за один місяць користування кредитом, а сума в розмірі 1 917,73 грн. сплачена в рахунок пені за прострочення сплати кредиту і відсотків була зарахована Банком в рахунок відсотків за користування кредитом помилково.
Суд вважає обґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом щодо визначення станом на 30.06.2011 р. суми заборгованості останнього по відсотках за Кредитним договором не в розмірі 4 353,51 грн., як визначено Банком, а в розмірі 6 271,91 грн. (4 353,51 грн. + 1 917,73 грн.). Сума заборгованості ФОП ОСОБА_2 за тілом кредиту в розмірі 50 124,18 грн. сторонами не заперечується. Сума заборгованості по сплаті пені за прострочення сплати відсотків і кредиту в розмірі 50,79 грн. за кредитним договором, нарахована Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 самостійно і Банком не заперчується.
Таким чином, суд приходить до висновку, що за договором про відступлення права вимоги від 22.11.2010 р., укладеним між громадянином ОСОБА_6 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 останній набув право вимоги до АБ «Банк регіонального розвитку»грошових коштів -частини депозиту у розмірі 6 806,66 доларів США та нарахованих процентів у розмірі 263,34 доларів США за договором № 291-КЛ1 «Класичний»від 24.06.2008 р., укладеного між Банком і ОСОБА_6, гривневий еквівалент яких згідно з офіційним курсом НБУ станом на 07.12.2009 р. становить 56 446,88 грн.
При цьому, ФОП ОСОБА_2 є одночасно і боржником Банку за Кредитним договором на загальну суму 56 446,88 грн.
Дана обставина відповідачем за зустрічним позовом не спростована.
Разом з тим, розмір кредиторських вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до АБ «Банк регіонального розвитку»дорівнює розміру заборгованості Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 перед Банком за Кредитним договором.
Таким чином, в правовідносинах, що виникли між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та АБ «Банк регіонального розвитку»відбулося поєднання (в особі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.) боржника і кредитора Банку в грошовому зобов'язанні.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: належно проведеним виконанням, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
На підставі ст. 606 ЦК України зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Судом не приймаються до уваги твердження Банку викладені у відзиві на зустрічну позовну заяву, відповідно до наступного.
Чинне законодавство України не ототожнює поняття правочин та зобов'язання, зокрема, один правочин може містити в собі декілька зобов'язань. А в розумінні ст. 606 ЦК України припиняється саме зобов'язання, а не правочин внаслідок поєднання боржника і кредитора в одній особі.
Вказана позиція також підтверджується практикою Вищого господарського суду України, зокрема викладеній у постанові від 22.02.2012 р. у справі № 33/206 та у постанові від 22.02.2012 р. у справі № 33/207.
Виходячи з викладеного, враховуючи встановлені фактичні обставини, суд приходить до висновку, що оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є по відношенню до АБ «Банк регіонального розвитку»як боржником (за кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р.), так і кредитором (за договором відступлення права вимоги від 22.11.1010 р.), тому кредитний договір № 038-К08 від 23.07.2008 р. є припиненим у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання припиненим зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»по Кредитному договору в частині заборгованості по кредиту, відсотках та пені за прострочення сплати кредиту і відсотків, а всього на загальну суму 56 446,88 грн. у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, припиненими з 01.07.2011 р. (тобто наступного дня після подання листа про припинення зобов'язання).
Також, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача за зустрічним позовом щодо визнання припиненим Кредитного договору № 038-К08 від 23.07.2008 р., укладеного між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 із змінами, внесеними на підставі додаткових договорів до нього, а саме: № 1 від 23.07.2008 р., № 2 від 20.10.2008 р., № 3 від 29.12.2009 р., № 4 від 16.02.2010 р., № 5 від 16.04.2010 р., № 6 від 03.06.2010 р., у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, та визнання відсутнім у Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»права на стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р. зі змінами, внесеними на підставі додаткових договорів до нього, а саме: № 1 від 23.07.2008 р., № 2 від 20.10.2008 р., № 3 від 29.12.2009 р., № 4 від 16.02.2010 р., № 5 від 16.04.2010 р., № 6 від 03.06.2010 р., у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, з 01.07.2011 р. (тобто наступного дня після подання листа про припинення зобов'язання).
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом є необгрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають, а позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Таким чином, відповідно до ГПК України, судові витрати за первісним позовом слід покласти на позивача за первісним позовом. Судові витрати за зустрічним позовом слід покласти на відповідача за зустрічним позовом.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 192, 202, 203, 509, 512, 513, 514, 606, 626, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 174, 202, 203, 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача за первісним позовом.
3. Зустрічний позов задоволити повністю.
4. Визнати припиненими з 01.07.2011 р., у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Акціонерним банком «Банк Регіонального розвитку»по Кредитному договору № 038-К08 від 23 липня 2008 року в частині заборгованості по кредиту в сумі 50 124,18 грн., відсотків в сумі 6 271,91 грн., пені за прострочення сплати кредиту і відсотків в сумі 50,79 грн., а всього на загальну суму 56 446,88 грн.
5. Визнати припиненим з 01.07.2011 р., у зв'язку з поєднанням боржника і кредитора в одній особі, Кредитний договір № 038-К08 від 23.07.2008 р., укладений між Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8А, код ЄДРПОУ 19338316) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (79012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) зі змінами, внесеними на підставі додаткових договорів до нього, а саме: № 1 від 23.07.2008 р., № 2 від 20.10.2008 р., № 3 від 29.12.2009 р., № 4 від 16.02.2010 р., № 5 від 16.04.2010 р., № 6 від 03.06.2010 р.
6. Визнати відсутнім з 01.07.2011 р. у Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8А, код ЄДРПОУ 19338316) права на стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (79012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) заборгованості за Кредитним договором № 038-К08 від 23.07.2008 р. зі змінами, внесеними на підставі Додаткових договорів до нього, а саме: № 1 від 23.07.2008 р., № 2 від 20.10.2008 р., № 3 від 29.12.2009 р., № 4 від 16.02.2010 р., № 5 від 16.04.2010 р., № 6 від 03.06.2010 р., з 01.07.2011 р.
7. Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8А, код ЄДРПОУ 19338316) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (79012, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) 1 073 грн. 00 коп. судового збору.
8. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.09.2012 р.
Суддя Деркач Ю.Б.