01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"20" серпня 2012 р. Справа № 8/085-12
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина», ідентифікаційний код: 13994640, місцезнаходження: 34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Варшавська, 9-А,
до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВАЛСАН-ТРАНС», ідентифікаційний код: 24879008, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Короленка, 33,
про стягнення заборгованості,
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Жученя Ю.Ю., який діє на підставі довіреності від 03.01.2012 року за №1;
від відповідача: не з'явився, -
Обставини справи:
товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина»(далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВАЛСАН-ТРАНС»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, їхніх складових частин, автомобільних та великогабаритних шин, а також продаж запасних частин, розхідних матеріалів, автомобільних та великогабаритних шин від 14.12.2011 року за №134/11 (далі за текстом: Договір) у сумі 19 471,81 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 81 коп.).
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує своїх зобов'язань за Договором, у зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість, яка станом на 16.07.2012 року становить 19 471,81 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 81 коп.), що складається з основного боргу у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.), 50% річних за прострочення платежу у сумі 2 460,92 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 92 коп.), 15% штрафу у сумі 2 080,73 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень 73 коп.) та пені у сумі 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.).
Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2012 року порушено провадження у справі №8/085-12, розгляд якої призначено на 20.08.2012 року.
20.08.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 23.07.2012 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 20.08.2012 року.
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
Встановив:
згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
14.12.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Журавлина»та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВАЛСАН-ТРАНС»було укладено договір на технічне обслуговування і ремонт транспортних засобів, їхніх складових частин, автомобільних та великогабаритних шин, а також продаж запасних частин, розхідних матеріалів, автомобільних та великогабаритних шин від 14.12.2011 року за №134/11.
Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Виконавець зобов'язується, за замовленням Замовника, виконувати роботи по технічному обслуговуванню і ремонту транспортних засобів, складових частин транспортних засобів відповідно до вимог заводу-виробника SCANIA CV AB. Виконавець, за замовленням Замовника, виконує роботи з ремонту автомобільних та великогабаритних шин.
Згідно з п. 1.3. Договору, Замовник зобов'язується приймати транспортні засоби, складові частини транспортних засобів, автомобільні та великогабаритні шини з технічного обслуговування чи ремонту та відповідно до даного договору проводити оплату Виконавцеві за надані послуги.
Пунктами 2.2., 2.3. Договору визначено, що представником Замовника під час проведення технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, складових частин транспортних засобів, автомобільних та великогабаритних шин є водій або інший представник Замовника, який підписує акт виконаних робіт. З боку Виконавця акт виконаних робіт підписує менеджер з сервісу СТО. Після виконання технічного обслуговування, ремонту оформлюється акт виконаних робіт.
Договором у п. 4.3. передбачено, що Виконавець зобов'язаний передати Замовнику після закінчення робіт транспортні засоби, складові частини транспортних засобів, автомобільні та великогабаритні шини і підписати акт виконаних робіт.
Згідно з п. 5.3. Договору, Замовник зобов'язаний провести повний розрахунок з Виконавцем відповідно до актів виконаних робіт, накладних на відпущені запасні частини і розхідні матеріали у строки, передбачені цим договором.
Відповідно до п. п. 6.1., 6.2., 6.4. Договору, Замовник оплачує вартість робіт по технічному обслуговуванню, ремонту, а також вартість запасних частин і розхідних матеріалах на умовах попередньої оплати. У випадку, якщо за усною домовленістю Замовнику спочатку було надано технічне обслуговування і ремонт, запасні частини, розхідні матеріали, автомобільні та великогабаритні шини, то оплата проводиться з відстрочкою на протязі 5 календарних днів з дати оформлення акту виконаних робіт або накладної. У випадку неможливості виконання пункту 6.2. Договору, замовник зобов'язаний за два дні до закінчення визначеного у п. 6.2. терміну письмово повідомити про це Виконавця.
Пунктами 7.1., 7.3., 7.4. Договору передбачено, що у випадку невиконання умов оплати визначених даним Договором Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Виконавець матиме право крім стягнення передбачених п. 7.1. суми боргу та пені, стягувати з Замовника 50 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення. У випадку невиконання п. 6.4. умов цього договору Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.
Договором у п. 10.1. визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 року, а в частині невиконаних зобов'язань сторін до їх повного виконання.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
03.03.2012 року з дотриманням вимог п. п. 2.3., 4.3 Договору, Позивачем та Відповідачем підписано акти виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту від 03.03.2012 року за №1208437 та від 03.03.2012 року за №1208439, згідно яких Позивач передав, а Відповідач прийняв роботи, запасні частини, розхідні матеріали, відповідно до вказаних актів виконаних робіт на загальну суму 24 848,70 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок вісім гривень 70 коп.).
Вказані акти виконаних робіт підписані Відповідачем на виконання вимог п. п. 2.3., 4.3. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких заперечень з приводу строків, обсягу та якості наданих послуг з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем наданих послуг у обсягах та вартістю, визначених у актах виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту від 03.03.2012 року за №1208437 та від 03.03.2012 року за №1208439, достовірність яких Відповідач не заперечує.
Як вказує Позивач у позовній заяві, Відповідачем 18.05.2012 року було частково оплачено надані Позивачем послуги за Договором у сумі 10 977,17 грн. (десять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 17 коп.), що підтверджується платіжним дорученням від 18.05.2012 року за №66, в зв'язку з чим, у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.).
Поясненнями Позивача, які він надав в судовому засіданні 20.08.2012 року під час розгляду справи №8/085-12, актами виконаних робіт на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту від 03.03.2012 року за №1208437 та від 03.03.2012 року за №1208439 підтверджується, що Відповідач в порушення вимог ст. ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та п. п. 1.3., 5.3., 6.2. Договору частково оплатив надані Позивачем послуги, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем за Договором утворилась заборгованість у вигляді основного боргу у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.).
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що факт належного виконання Позивачем умов Договору є встановленим та доведеним. Відповідачем факти своєчасного та належного здійснення Позивачем надання послуг, передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотного суду не надано.
В ході розгляду справи №8/085-12 судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.) в якості основного боргу Відповідача перед Позивачем, за наслідками чого суд погоджується з позицією Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача перед Позивачем.
Судом береться до уваги те, що Відповідачем не надано суду належних доказів, заяв та пояснень щодо порушення Позивачем строків надання послуг або щодо їх якості чи повної оплати Відповідачем останніх.
Отже, судом встановлено, що станом на 16.07.2012 року основна заборгованість за Договором у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.) Відповідачем не погашена.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у Позивача будь-які порушення фінансової дисципліни при укладенні та виконанні Договору від 14.12.2011 року за №134/11 відсутні та у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за вказаним договором у вигляді основного боргу у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.).
Крім того, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача 50% річних у сумі 2 460,92 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 92 коп.).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з п. 7.3. Договору, у випадку, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Виконавець матиме право крім стягнення передбачених п. 7.1. суми боргу та пені, стягувати з Замовника 50 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Перевіркою правильності визначення Позивачем вказаної суми 50% річних, судом встановлено, що остання визначена Позивачем вірно і обґрунтовано.
На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми 50% річних.
Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню, передбачену п. 7.1. Договору, за прострочення Відповідачем оплати за надані Позивачем послуги за Договором за період з 09.03.2012 року по 16.07.2012 року у сумі 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Цивільний кодекс України у ст. 611 передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 10.01.2002 року за №2921-III у ст. 1 встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України та п. 7.1. Договору, Позивачем нараховано Відповідачу пеню за прострочення строків виконання грошового зобовязання за Договором за період з 09.03.2012 року по 16.07.2012 року на загальну суму 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.).
Дослідженням правильності визначення Позивачем розміру пені суд встановив, що пеня у сумі 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.) визначена обґрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені перед Позивачем в добровільному порядку не надано.
Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф у розмірі 15% за порушення п. 6.2. Договору у сумі 2 080,73 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень 73 коп.).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Перевіркою правильності визначення Позивачем вказаної суми штрафу у розмірі 15% від суми заборгованості, судом встановлено, що остання визначена Позивачем вірно і обґрунтовано.
На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми штрафу у розмірі 15% від суми заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 16.07.2012 року заборгованість за Договором на загальну суму 19 471,81 грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят одна гривня 81 коп.), що складається з основного боргу у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.), 50% річних за прострочення платежу у сумі 2 460,92 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 92 коп.), 15% штрафу у сумі 2 080,73 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень 73 коп.) та пені у сумі 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.).
За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, їхніх складових частин, автомобільних та великогабаритних шин, а також продаж запасних частин, розхідних матеріалів, автомобільних та великогабаритних шин від 14.12.2011 року за №134/11 у вигляді основного боргу у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.), 50% річних за прострочення платежу у сумі 2 460,92 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 92 коп.), 15% штрафу у сумі 2 080,73 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень 73 коп.) та пені у сумі 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Поряд з цим, Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина» до товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВАЛСАН-ТРАНС» про стягнення заборгованості, -задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВАЛСАН-ТРАНС», ідентифікаційний код: 24879008, місцезнаходження: 08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Короленка, 33, на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Журавлина», ідентифікаційний код: 13994640, місцезнаходження: 34500, Рівненська обл., м. Сарни, вул. Варшавська, 9-А, заборгованість за договором на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, їхніх складових частин, автомобільних та великогабаритних шин, а також продаж запасних частин, розхідних матеріалів, автомобільних та великогабаритних шин від 14.12.2011 року за №134/11 у вигляді основного боргу у сумі 13 871,53 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 53 коп.), 50% річних за прострочення платежу у сумі 2 460,92 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят гривень 92 коп.), 15% штрафу у сумі 2 080,73 грн. (дві тисячі вісімдесят гривень 73 коп.), пеню у сумі 1 058,63 грн. (одна тисяча п'ятдесят вісім гривень 63 коп.) та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф. Скутельник
Рішення підписано 20 серпня 2012 року.