Кіровоградської області
"11" вересня 2012 р.Справа № 5013/955/12
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Колодій С.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/955/12
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тефія-СК", м. Київ
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-ОЙЛ", м.Кіровоград
про стягнення 633 742,03 грн.
Представники сторін:
від позивача - Юзвенко В.Г., довіреність № б/н від 26.06.2012 р.;
від відповідача - участі не брали.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тефія-СК" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № б/н від 26.06.2012 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-ОЙЛ" на користь позивача суму основного боргу у розмірі 576 000,00 грн., пені в сумі 39 136,44 грн., 3% річних від простроченої суми за користування грошовими коштами в сумі 18 605,59 грн., штрафних санкцій в сумі 446 534,14 грн., всього 1 080 276,17 грн., з покладенням на відповідача судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем договірних зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару.
В відзиві на позовну заяву від 30.07.2012 року № 80 відповідач частково визнав позовні вимоги, за змістом якого просить суд зменшити розмір штрафних санкцій (пені), що підлягають стягненню до 1%, тобто до 4 465,34 грн., в задоволенні позову в частині стягнення штрафної санкції в сумі 442 068,80 грн. відмовити.
Заявою від 11.09.2012 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 576 000,00 грн. суми основного боргу, 39 136,44 грн. пені, 18 605,59 грн. 3% річних, а всього 633 742,03 грн.
З огляду на права позивача, визначені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, право на зменшення розміру позовних вимог, господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви позивача від 11.09.2012 р.
Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 11.09.2012 р. не забезпечив, хоча був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку № 3658284 від 02.09.2012 р. (а.с. 67). Клопотання відповідача про неможливість з'явлення в судове засідання та подання витребуваних документів, до господарського суду не надходило.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України участь в судовому засіданні сторін та подання ними доказів є правом сторін, якими останні зобов'язані користуватися добросовісно.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи наведені норми, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду по даній справі, відсутність будь-яких клопотань щодо відкладення розгляду справи, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документи.
Розглянувши наявні у справи матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, наведенні в обґрунтування підстав позову та оцінивши подані докази, господарський суд
За укладеним генеральним договором № 01/05 від 05.01.2011 р. між сторонами виникли зобов'язання, в силу яких позивач, як Постачальник, зобов'язався передати у власність відповідача, як Покупця, а останній - прийняти й оплатити нафтопродукти (Товар) відповідно до умов цього договору і додаткових угод до нього (а.с. 11-14).
Згідно з пунктом 1.2. Договору постачання товару здійснюється окремими партіями. Об"єм, асортимент, терміни постачання і умови транспортування визначаються відповідними додатковими угодами до цього Договору, погодженими сторонами і після їх підписання є невід"ємними частинами цього Договору.
Сторонами в розділі 6 Договору визначено ціну та порядок розрахунків. Так, згідно п. 6.1 Договору покупець здійснює 100% передоплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, якщо інше не передбачене в додатковій угоді до цього Договору, і є його невід"ємною частиною. Оплата здійснюється на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури або за умовами, передбаченими в додатковій угоді до цього Договору (п. 6.2 Договору).
26.05.2011 року сторонами укладено Додаткову угоду № 9 до Генерального договору постачання нафтопродуктів № 01/05 про наступне: Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця, а покупець прийняти й оплатити на умовах даної Додаткової угоди нафтопродукти (Товар) у кількості та по ціні, зазначеним у таблиці (Специфікації).
Погоджена сторонами Специфікація передбачає найменування товару - дизельне паливо ТБД (EN-950), його кількість - 56,949 т., ціну - 585 264,88 грн.
За умовами п. 4 Додаткової угоди № 9 покупець здійснює 100% оплату товару шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 2 календарних днів з дати переадресації Товару.
Стаття 264 Господарського кодексу України встановлює, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вбачається з матеріалів справи, товарно - транспортною накладною № 33200379 від 28.05.2011 року позивачем поставлено відповідачеві Товар - дизельне паливо в кількості 56,949 т. по ціні 10 277,0 грн. за т. на загальну суму разом з ПДВ 585264,88 грн. (а.с.62).
Вказаний товар отримано відповідачем, про що складено акт приймання-передачі нафтопродуктів від 28.05.2011 року, який підписано сторонами (а.с. 16).
Відповідно до статей 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач поставив відповідачу товар відповідно до товарно - транспортної накладної № 33200379 від 28.05.2011 року.
Відповідач виконав свої зобов'язання за Договором невчасно і частково, а саме сплатив лише 9 264,88 грн.
Гарантійними листами від 13.07.2011 р., від 27.10.2011 р., від 30.11.2011 р., від 28.02.2012 р. відповідач гарантував погашення заборгованості за дизельне пальне.
Станом на 26.06.2012 р. борг відповідача перед позивачем становить 576 000,00 грн.
З огляду на зазначене, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 576 000,00 грн. основного боргу та наявність підстав для їх задоволення.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 39 136,44 грн. пені, у зв"язку з порушенням відповідачем строку щодо оплати товару.
Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно з пунктом 8.4. Договору у разі неоплати, або несвоєчасної оплати вартості отриманих нафтопродуктів, Покупець сплачує Постачальникові пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від вартості неоплачених або несвоєчасно сплачених нафтопродуктів. Оплата пені не звільняє від виконання узятих на себе зобов"язань за даною угодою.
Відповідно до розрахунку позивача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) сума пені становить 39 136,44 грн. за період з 23.06.2011 по 29.11.2011.
Суд не може погодитись з визначення періоду, за який підлягає нарахуванню пеня.
Тому, судом здійснено перерахування пені, при цьому судом взято належний період з 26.06.2011 (дата підписання позовної заяви) по 29.11.2011 (дата визначена позивачем при здійсненні розрахунку).
Таким чином, розмір пені за період з 26.06.2011 по 29.11.2011 складає 38 402,63 грн.
Отже, в частині стягнення пені в сумі 733,81 грн. господарський суд відмовляє.
Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача сума 3% річних (за період з 31.05.2011р. по 26.06.2012р.) складає 18 605,59 грн.
Слід зазначити, що за підрахунками суду розмір річних за період з 03.06.2011р. по 26.06.2012 р. становить 18 463,56 грн. В сумі 142,03 грн. суд відмовляє як заявленій безпідставно.
Враховуючи зазначене, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги в сумі 632 866,19 грн., з яких 576 000,00 грн. основного боргу, 38 402,63 грн. пені, 18 463,56 грн. 3% річних.
Судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-ОЙЛ" (25002, м. Кіровоград, вул. Орджонікідзе, буд. 7, кім. 328, п/р 2600230626 в АТ "Райффайзен банк "АВАЛЬ" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 32617189) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕФІЯ - СК" (03110, м. Київ, вул. Солом"янська, буд. 16, п/р 26006011093301 в ПАТ "Альфа-Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 36853643) заборгованість в сумі 576 000,00 грн. основного боргу, 18 463,56 грн. 3% річних, 38 402,63 грн. пені, а також судовий збір в сумі 12 657,32 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 17.09.2012 р.
Суддя С. Б. Колодій