ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/478 12.09.12
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», с.Петропавлівська Борщагівка, ЄДРПОУ 32498133
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем», м.Київ, ЄДРПОУ 14308121
за участю: Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ, ЄДРПОУ 37471975
про розгляд скарги на дії Державної виконавчої служби України
Суддя Любченко М.О.
Представники:
від позивача: Гаєвський С.Ю. -по дов.
від відповідача: Калініченко А.О. -по дов., Черепанов К.В. -по дов.
від ВДВС: не з'явився
Згідно із ст.77 ГПК України
в засіданні суду оголошувалась перерва
з 13:08 12.09.2012р. до 17:10 12.09.2012р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.06.2011р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»задоволено частково: визнано відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»права на вчинення будь-яких дій щодо володіння, користування, розпорядження нежитловим приміщенням, яке розташоване у м.Києві по вул.Велика Окружна, 4, площею 10220,8 кв.м; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»23 459 476,45 грн. - безпідставно одержаних коштів, 3 768 262,13 грн. -індексу інфляції, 1 044 976,16 грн. - 3% річних, 25 500 грн. - державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановами Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2011р. та Вищого господарського суду України від 08.11.2011р. вказане судове рішення залишено без змін.
23.09.2011р. на виконання рішення від 16.06.2011р. видано наказ про примусове виконання рішення.
14.02.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Боедем»звернулося до господарського суду міста Києва з заявою без номеру та дати про перегляд рішення від 16.06.2011р. за нововиявленими обставинами.
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2012р. вказану вище заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011р. за нововиявленими обставинами задоволено та скасовано рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011р. в частині задоволення позовних вимог про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»права на вчинення будь-яких дій щодо володіння, користування, розпорядження нежитловим приміщенням, яке розташоване у м.Києві по вул.Велика Окружна, 4 площею 10220,8 кв.м, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1» 23 459 476,45 грн. - безпідставно одержаних коштів, 3 768 262,13 грн. -індексу інфляції, 1 044 976,16 грн. - 3% річних, 25 500 грн. - державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»права на вчинення будь-яких дій щодо володіння, користування, розпорядження нежитловим приміщенням, яке розташоване у м.Києві по вул.Велика Окружна, 4 площею 10220,8 кв.м, та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»23 459 476,45 грн. - безпідставно одержаних коштів, 3 768 262,13 грн. -індексу інфляції, 1 044 976,16 грн. - 3% річних; в решті рішення господарського суду міста Києва від 16.06.2011р. залишено без змін; стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»судовий збір в сумі 32190 грн.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги на рішення від 29.02.2012р., у відповідності до вимог ст.91 Господарського процесуального кодексу України супровідним листом №06-10/2015 від 14.03.2012р. господарського суду міста Києва справу №7/478 направлено до Київського апеляційного господарського суду.
25.05.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Боедем»звернулося до господарського суду зі скаргою б/н від 24.05.2012р. на дії державного виконавця, відповідно до якої просило визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я., що полягають у вчиненні виконавчих дій 17.05.2012р. щодо винесення постанови про поновлення виконавчого провадження №28869091 та постанови про закінчення виконавчого провадження №28869091.
Ухвалою від 28.05.2012р. вирішення питання про прийняття вказаної скарги відкладено до повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.
Як свідчать матеріали справи, постановами Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. та Вищого господарського суду України від 07.08.2012р. рішення від 29.02.2012р. про перегляд рішення від 16.06.2011р. за нововиявленими обставинами залишено без змін.
Супровідним листом №7/478/386/2012 від 09.08.2012р. суду касаційної інстанції справу №7/478 повернуто до господарського суду міста Києва.
За таких обставин, ухвалою від 20.08.2012р. місцевого суду розгляд скарги б/н від 24.05.2012р. на дії державного виконавця призначено на 12.09.2012р.
В обґрунтування скарги б/н від 24.05.2012р. заявник посилався на те, що заяву про поновлення та закінчення виконавчого провадження було подано особою, яка не мала на це належних повноважень. Крім того, за твердженням заявника, на момент прийняття оскаржуваних постанов державного виконавця дію судових рішень, якими постановлено припинити Товариство з обмеженою відповідальністю «Боедем»шляхом його ліквідації було зупинено ухвалою від 20.04.2012р. Вищого адміністративного суду України.
Позивач письмових пояснень по суті скарги б/н від 24.05.2012р. не представив, у судовому засіданні 12.09.2012р. проти задоволення скарги відповідача заперечив, посилаючись на те, що на його думку, постанови державного виконавця від 17.05.2012р. були прийняті у повній відповідності до діючого законодавства.
Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на вимогу суду надав матеріали виконавчого провадження №28869091 та зазначив, що підстави, з існуванням яких діюче законодавство пов'язує можливість визнання незаконними дій державного виконавця -відсутні.
Виходячи з принципу повного всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що скарга б/н від 24.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну виконавчу службу» та ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.
Статтею 121-1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Пунктом 13 постанови №14 від 26.12.2003р. Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.
Виходячи зі змісту Закону України «Про виконавче провадження» юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду, є постанова державного виконавця.
Акт державного органу це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Тобто, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця, оформлені відповідною постановою.
Як свідчать матеріали справи, постановою державного виконавця від 23.09.2011р. було відкрито виконавче провадження №28869091 за наказом господарського суду №7/478 від 23.09.2012р.
Ухвалою від 15.12.2011р. задоволено частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»та відстрочено виконання рішення по справі №7/478 від 16.06.2011р. строком до 31.12.2013р.
За приписами п.13 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
За таких обставин, постановою державного виконавця від 20.12.2011р. виконавче провадження №28869091 зупинено.
Тобто, підставою для зупинення виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду №7/478 від 16.06.2011р. слугувала ухвала від 15.12.2011р. щодо відстрочення виконання рішення до 31.12.2013р.
15.05.2012р. до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було подано заяву голови ліквідаційної комісії Буличова С.О. Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з ліквідацією боржника та передачею виконавчого документа ліквідаційній комісії.
Вказана заява була обґрунтована тим, що 11.10.2011р. Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято постанову по справі №2а-12370/11/2670 за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем», за участю третіх осіб: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс-1», Дочірнього підприємства «Терра-Трейд»про припинення юридичної особи, відповідно до якої: адміністративний позов задоволено повністю; визнано незаконною реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»правонаступником всіх прав та обов'язків Українсько-Німецького спільного підприємства «Боедем», зареєстрованого Міністерством фінансів України 14.01.1992р., реєстраційний номер 440, та перереєстрованого Ленінградською районною державною адміністрацією м.Києва 29.12.1993р. за реєстраційним номером №0096-1628СП; визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»; припинено юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Боедем»шляхом її ліквідації; призначено ліквідаційну комісію з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2012р. постанову від 11.10.2011р. місцевого суду адміністративної юрисдикції залишено без змін.
З огляду на заяву Буличова С.О., 17.05.2012р. Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанови про поновлення виконавчого провадження та його закінчення.
Проте, дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», виходячи з наступного:
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження», згідно із ст.1 якого виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ст.7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності до Закону.
За імперативними приписами ч.5 ст.39 зазначеного нормативно-правового акту після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.
Як було зазначено судом вище, виконавче провадження №28869091 зупинено на підставі ухвали від 15.12.2011р. щодо відстрочення виконання рішення від 16.06.2011р. до 31.12.2013р. Проте, будь-яких відомостей щодо скасування вказаної ухвали у визначеному законом порядку матеріали виконавчого провадження №28869091 не містять.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що строк відстрочки виконання судового рішення не закінчився на момент прийняття постанови від 17.05.2012р. про поновлення виконавчого провадження обставин, які стали підставою для його зупинення не відпали.
Крім того, як свідчать матеріали справи, постанови від 17.05.2012р. державного виконавця були прийняті на підставі заяви представника боржника Буличова С.О., яка обґрунтована постановою від 11.10.2011р. Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою від 11.04.2012р. Київського апеляційного адміністративного суду.
Наразі, ухвалою від 20.04.2012р. Вищого адміністративного суду України виконання вказаних судових рішень було зупинено до закінчення касаційного розгляду справи.
Тобто, на момент прийняття постанов від 17.05.2012р. про поновлення виконавчого провадження №28869091 та його закінчення дія постанови від 11.10.2011р. Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвали від 11.04.2012р. Київського апеляційного адміністративного суду була зупинена, внаслідок чого вказані судові рішення не підлягали застосуванню.
Також, судом враховано, що постановою від 24.05.2012р. Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»задоволено; постанову від 11.10.2011р. Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалу від 11.04.2012р. Київського апеляційного адміністративного суду скасовано; у задоволенні позову відмовлено.
Одночасно, за приписами ч.ч.1, 4, 5 ст.89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості, зокрема, про органи управління. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.
За змістом ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №28869091 на підтвердження повноважень Буличова С.О. державному виконавцю було надано ухвалу від 14.05.2012р. Окружного адміністративного суду міста Києва про призначення ліквідаційної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем» в особі: Буличова Сергія Олександровича - голова ліквідаційної комісії, Гунька Анатолія Нригоровича, Шалева Антона Валерійовича, Писаренка Максима Олександровича.
У зазначеному процесуальному документі судом адміністративної юрисдикції вказано, що ухвала від 14.05.2012р. набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.ч.1, 2, 4 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Частиною 3 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
За таких обставин, на момент прийняття постанов державного виконавця від 17.05.2012р. ухвала від 14.05.2012р. Окружного адміністративного суду міста Києва не набрала законної сили.
Одночасно, за змістом витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.04.2012р., 16.05.2012р., 23.05.2012р. єдиним керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем»було визначено Черепанова Віктора Олександровича.
Виходячи з того, що на момент прийняття постанов від 17.05.2012р. ухвала від 14.05.2012р. Окружного адміністративного суду міста Києва не набрала законної сили, враховуючи, що за приписами ст.89 Цивільного кодексу України, ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»відомості Єдиного державного реєстру є відкритими для загального ознайомлення та достовірними, за висновками суду, державний виконавець мав право та можливість пересвідчитись у наявності у Буличова С.О. належних повноважень на підписання заяви про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з ліквідацією боржника та передачею виконавчого документа ліквідаційній комісії.
Абзац 7 п.8 Роз'яснень № 04-5/365 від 28.03.2002р. Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»вказує, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Відповідно до п.32 Інформаційного листа №01-08/369 від 29.06.2010р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним. Господарський же суд, приймаючи судове рішення по суті скарги, має в будь-якому разі враховувати положення, викладене в названому роз'ясненні президії Вищого господарського суду України.
Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, за висновками суду, прийняття Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України постанови від 17.05.2012р. про поновлення виконавчого провадження №28869091 було передчасним, внаслідок чого остання підлягає скасуванню.
Виходячи з того, що суд дійшов висновку про недійсність постанови від 17.05.2012р. про поновлення виконавчого провадження №28869091, постанова від 17.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження №28869091 з підстав, визначених державним виконавцем, також підлягає скасуванню.
При цьому, скасування за нововиявленими обставинами рішенням від 29.02.2012р. рішення від 16.06.2011р. по справі №7/478 у даному випадку не має значення, приймаючи до уваги те, що, як свідчать матеріали виконавчого провадження №28869091, на момент прийняття оскаржуваних постанов державному виконавцю не було відомо про зазначені обставини, а відповідні постанови приймались згідно із заявою особи (Буличова С.О.), яка не мала належних повноважень на її подання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити скаргу на дії державного виконавця б/н від 24.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Боедем».
Визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я., що полягають у вчиненні виконавчих дій 17.05.2012р. щодо винесення постанови про поновлення виконавчого провадження №28869091 та постанови про закінчення виконавчого провадження №28869091.
Скасувати постанову від 17.05.2012р. про поновлення виконавчого провадження №28869091 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я.
Скасувати постанову від 17.05.2012р. про закінчення виконавчого провадження №28869091 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречуха О.Я.
Суддя Любченко М.О.