ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-18/8052-2012 06.09.12
За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Яблуневий сад»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»;
про стягнення 615 343,18 грн.
Суддя Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Анастас'єва Л. В., представник, довіреність № б/н від 21.09.2011 р.;
Потапенко С. В., представник, довіреність № б/н від 21.09.2011 р.;
Від відповідача: Максимченко І. В., представник, довіреність № б/н від 21.12.2011 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/8052-2012; розгляд справи призначено на 10.07.2012 р.
Суддя оголосив перерву в судовому засіданні до 16.08.2012 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва справу №5011-18/8052-2012 передано для розгляду судді Коткову О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва призначено слухання справи на 28.08.2012 року.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва справу №5011-18/8052-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва продовжено термін вирішення спору; відкладено розгляд справи до 06.09.2012 року.
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 615 343,18 грн. заборгованості, а також 12 306,87 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль», у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з викладеним нижче:
- ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»предмети лізингу не реалізовано, грошові кошти за реалізацію предмета лізингу не отримано;
- обставини, які могли б бути підставою для виникнення зобов'язання у лізингодавця перед лізингоодержувачем щодо перерахування лізингодавцем лізингоодержувачу грошових коштів, відсутні, з чого випливає, що відсутні підстави застосування п. 6.5. договору;
- згідно частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, тобто зобов'язання ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль», що можуть випливати з пункту 6.5. договору є припиненими з моменту розірвання (припинення) договору, тобто з 31.07.2009 року, а отже відсутні підстави для стягнення з ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»на користь ПСП «Яблуневий сад»заборгованості;
- позивачем обґрунтовується заявлена до стягнення сума в розмірі 615 343,18 грн. тим, що вказана сума коштів була оплачена ним в рахунок погашення частини вартості предмета лізингу по договору, але щодо задоволення такої вимоги позивачу вже було відмовлено рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року.
Від представника позивача надійшло клопотанян про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору СТОВ «Україна».
Господарським судом відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання, адже заявником не доведено факту того, що прийняте судом у даній справі рішення може вплинути на права або обов'язки даного товариства.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
13.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(лізингодавець) та Приватним підприємством «Приватне сільськогосподарське підприємство «Яблуневий сад» (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №L2449-05/08, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Відповідно до п. 3.1. договору, вартість предмета лізингу становить 2 203 590,00 грн.
Згідно з п. 3.2. договору, після проведення фактичної передачі предмета лізингу лізингоодержувачу вартість предмета лізингу може бути збільшена, якщо на момент проведення повного розрахунку лізингодавця з продавцем за придбання предмета лізингу лізингодавець оплатив йому суму, яка перевищує загальну вартість предмета лізингу на момент укладення договору. В цьому випадку лізингодавець складає новий графік з розрахунку на перший робочий день першого лізингового періоду та направляє його лізингоодержувачу. Змінений за правилами цього пункту графік приймається до виконання лізингоодержувачем у безспірному порядку.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що викупна вартість предмета лізингу становить 1% від визначеної в пункті 3.1. та з урахуванням п. 3.2. цього договору вартості та підлягає зміні за наведеними в цьому договорі та додатках до нього правилами.
У п. 4.1. договору зазначено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця.
Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 4.5. договору, комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6. цього договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу.
Згідно з п. 4.6. договору, до складу комісії в повному обсязі включається винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього договору та пов'язані з ним.
Лізингоодержувач щомісячно сплачує відсотки за фінансування придбання предмета лізингу за договором купівлі-продажу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховуються такі відсотки від фактичної суми фінансування. Нарахування зазначених в цьому пункті договору відсотків здійснюється за період з дня виконання лізингодавцем дій по фінансуванню придбання предмета лізингу до настання першого періоду лізингу, визначеного згідно п. 5.4. загальних умов.
Пунктом 4.8. договору передбачено, що лізингоодержувач одночасно зі сплатою авансових платежів сплачує адміністративну комісію за організацію правочину у визначеному в графіку розмірі. Адміністративна комісія не входить до складу лізингових платежів та в будь-якому випадку не підлягає поверненню лізингоодержувачу.
У п. 6.3. договору зазначено, що у випадку одностороннього розірвання (дострокового припинення) лізингодавцем цього договору раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають.
У разі припинення або розірвання цього договору всі витрати, пов'язані з вилученням предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок лізингоодержувача або відшкодовуються лізингодавцю лізингоодержувачем в повному обсязі (п. 6.4. договору).
Відповідно до п. 6.5. договору, після вилучення та реалізації предмета лізингу лізингодавець у 30 денний строк перераховує лізингоодержувачу грошові кошти, отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених п. 6.4. договору.
Згідно з п. 8.1. договору, він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
Додатком №1 до договору служить графік платежів, відповідно до якого передбачено 54 лізингових платежі.
Згідно з додатком №2 в лізинг було передано комбайн Case AFX 8010, 2008 року випуску, вартістю 255 000,00 грн. без ПДВ; жатку CASE 1020 Flexi, 2008 року випуску, вартістю 30 833,33 грн.; кукурудзяна жатка Olimac Drago, 2008 року випуску, вартістю 33 333,33 грн.; приставка для прибирання рапса Biso CX100, 2008 року випуску, вартістю 12 500,00 грн.
Додатком №4 до договору -загальні умови фінансового лізингу -передбачено, що приймання та передача предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі (п. 1.2.).
Відповідно до п. 5.1 загальних умов, лізингоодержувач зобов'язується сплачувати лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця.
Згідно з п. 5.2. загальних умов, лізингоодержувач сплачує авансовий лізинговий платіж на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансового лізингового платежу надається лізингодавцем при укладенні договору.
Пунктом 5.3. загальних умов передбачено, що лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. цього договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку.
У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 10.6. загальних умов, раніше сплачені лізингоодержувачем платежі за цим договором не підлягають поверненню при достроковому припиненні цього договору.
Угодами про внесення змін до договору лізингу було погоджено, що вартість предмета лізингу становить 2 084 370,00 грн.; в лізинг передається комбайн Case AFX 8010, жатку CASE 2030, кукурудзяна жатка Olimac Drago.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Згідно акту вилучення предмета лізингу від 08.08.2009 року, представниками відповідача вищевказану сільськогосподарську техніку було вилучено у позивача. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 року у справі №14/2184 встановлено, що спосіб вилучення предмета лізингу позивачем 08.08.2009 року суд вважає незаконним. Дане рішення залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2010 року та постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року.
Рішеннями Господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 № 14/2184 визнано недійсним договір фінансового лізингу № L2449-05/08 від 13.05.2008, укладений між сторонами спору, «в частині його слів «та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку»пункту 6.1. цього договору, в частині пункту 8.4.5 та другого речення пункту 10.3.1. додатку № 4 до цього договору (загальні умови фінансового лізингу), тобто в тій частині, якою лізингодавцю надається право вилучити у лізингоодержавача предмет лізингу у безспірному порядку».
Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процессуального кодексу України, факти встановлені у вказаних судових рішеннях не потребують доведення знову та є преюдиціальними.
Відповідно до Договору купівлі-продажу №PR2449-08/10 від 13.08.2010 відповідач продав один з вилучених предметів лізингу, а саме кукурудзяну жатку CASE 2208, серійний номер CBJ031127, 2008 року випуску Фермерському господарству «Гармонія Плюс».
Вказаний факт підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 11.10.2010 року у справі №45/165.
Відповідно до статті 33 Господарського процессуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Також в позовній заяві зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу №PR2449-11/10-1 від 22 листопада 2010 року, укладеного СТОВ «Україна»та відповідачем, останнім сільськогосподарську техніку: кукурудзяну жатку CASE 2030, нову, 2007-2008 року випуску, серійний №CBJ041203 та комбайн зернозбиральний Case AFX 8010, заводський номер HAJ 202644, двигун №3АЕ904-114585 було реалізовано за 1 780 000,00 грн. (з врахуванням ПДВ 20% в розмірі 296 666,67 грн.).
Відповідно до договору купівлі-продажу №PR2449-08/10 від 13 серпня 2010 року, укладеного між Фермерським господарством «Гармонія Плюс»та відповідачем, останнім сільськогосподарську техніку: кукурудзяну жатку CASE 2208, серійний номер CBJ031127, 2008 року випуску було реалізовано за 300 000,00 грн. (з врахуванням ПДВ 50 000,00 грн.).
Загальна сума, отримана відповідачем від реалізації вилученої у позивача сільськогосподарської техніки з врахуванням ПДВ становить -2 080 000,00 грн.
В матеріалах справи містяться вказані вище договору купівлі-продажу.
Відповідно до п. 6.5. договору, після вилучення та реалізації предмета лізингу лізингодавець у 30 денний строк перераховує лізингоодержувачу грошові кошти, отримані від реалізації такого предмета лізингу за вирахуванням заборгованості лізингоодержувача, якщо така є, та витрат, визначених п. 6.4. договору.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 року по справі №14/1284 стягнуто з позивача на користь відповідача 393 657,43 грн. заборгованості. Дане рішення позивачем не виконано. Тобто, заборгованість позивача перед відповідачем за договором становить 393 657,43 грн.
Позивач направив відповідачеві вимогу згідно з якою просив на виконання вимог п. 6.5. договору перерахувати позивачеві кошти в розмірі отриманої відповідачем суми від реалізації техніки за винятком заборгованості позивача перед відповідачем, тобто в розмірі 1 686 342,57 грн.
В аналогічній справі №2/85 рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 року, яке було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2012 року, позовні вимоги було задоволено повністю.
З врахуванням того, що відповідно до п. 4.1. договору, лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця, позивач просить стягнути з відповідача 615 343,18 грн., які було сплачено відповідачеві в рахунок погашення вартості предмета лізингу (згідно платіжного доручення №199 від 29.05.2008 року -150 897,50 грн.; згідно платіжного доручення №26 від 05.06.2008 року - 200 000,00 грн.; згідно платіжного доручення №210 від 09.06.2008 року -200 000,00 грн.; згідно платіжного доручення №31 від 27.01.2009 року -64 445,00 грн.).
Вказані обставини підтверджуються відповідними платіжними дорученнями та виставленими відповідачем рахунками, а також висновком експертного дослідження від 20.05.2010 року №27-Б, виконаними Приватним підприємством «Експертна установа»з метою визначення фактично сплачених останнім відповідачу сум в рахунок погашення вартості предмета лізингу за договором.
Враховуючи той факт, що позивач не просить повернути усі сплачені ним на користь відповідача кошти, а лише ті, які йшли в рахунок погашення вартості предмета лізингу, саме майно повернуто відповідачеві, сплачені комісійні лізингодавцеві залишаються у нього, право власності у позивача на майно не виникло, господарський суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що пунктом 6.2. договору фінансового лізингу передбачено, що у випадку настання, зокрема обставин прострочення сплати лізингового платежу більше 30 днів лізингодавець письмово повідомляє про це лізингоодержувача з зазначенням строку для усунення таких порушень. Якщо лізингоодержувач у встановлений лізингодавцем строк не усуває вчинені порушення, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір.
Як вже зазначалося, об'єкт лізингу було вилучено у позивача у зв'язку з розірванням договору. На підставі цього відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.02.2010 року у справі №14/2184 встановлено, що спосіб вилучення предмета лізингу позивачем 08.08.2009 року суд вважає незаконним.
Однак, припинення чи закінчення строку дії договору не припиняє виконання взятих на себе за договором обов'язків.
Відповідно до п. 8.1. договору, він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що лізингоодержувач вже звертався з аналогічними вимогами до господарського суду під час розгляду справи №4/202.
Однак, господарський суд, виходячи із матеріалів справи, а саме із позовної заяви, яка раніше подавалася до Господарського суду міста Києва, прийшов до висновку, що в даному випадку наявні різні підстави позову, адже в позовній заяві від 13.04.2011 року зазначалося, що наслідком протиправної поведінки відповідача по унеможливленню виконання рішення в частині зобов'язання останнього передати позивачу присуджений для передачі предмет лізингу стало те, що останньому було нанесено збитки у вигляді понесених позивачем витрат на оплату присудженого для передачі предмету лізингу.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(інд. 04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Яблуневий сад»(інд. 19032, Черкаська обл., Канівський р-н, с. Яблунів, вул. Колгоспна, 1, код ЄДРПОУ 32342775) 615 343 (шістсот п'ятнадцять тисяч триста сорок три) грн. 18 коп. заборгованості, 12 306 (дванадцять тисяч триста шість) грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяО.В. Мандриченко
Дата складання рішення 13.09.2012 р.