ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/8645-2012 11.09.12
За позовомПриватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арма"
ДоПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
Провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9 615,06 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача не з'явився
від відповідача Лисенко В.А.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Арма" до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9 615,06 грн.
Ухвалою від 04.07.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Ухвалою суду від 19.07.2012р. судом було відкладено розгляд справи на 28.08.2012р.
Від позивача 03.08.2012р. через відділ діловодства суду надійшла частина документів на виконання вимог ухвали від 04.07.2012р.
Представники відповідача в призначене судове засідання не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, вимоги ухвали суду від 04.07.2012р. відповідачем не виконані.
Крім того, представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору у відповідності до ст. 69 ГПК України.
Відповідно до ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено.
В призначене судове засідання представник позивача не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.
Через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва 30.08.12р. надійшов відзив на позов, в якому останній просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
За таких обставин справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
При розгляді матеріалів справи встановлено, що:
19.02.09р. між позивачем (колишня назва ЗАТ «Арма») та Долгополовою Н.М. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 022-850000012.
Предметом даного договору є страхування майнових інтересів потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -автомобіля «Мазда 3»д.р.н. ВТ 0510 АМ.
12.02.09р. в місті Херсон по вул. Покрищева сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Деу», д.р.н. ВТ 8722 АК під керуванням Щура М.П.
Відповідно до Постанови Комсомольського районного суду м. Херсон від 06.03.09р., ДТП сталася в результаті порушення Щуром М.П. Правил дорожнього руху України та останнього було визнано винним у вчиненні правопорушення за статтею 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність Щура М.П. на момент вказаної ДТП була застрахована у ПАТ «СК «Універсальна»за полісом № ВВ/9553254.
Позивач, виконуючи свої договірні зобов'язання перед страхувальником, виплатив суму страхового відшкодування в розмірі 9615,06 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 1041 від 18.05.09р.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною першою статті 119-1 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регрес ними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Отже, відповідно до вищенаведених вимог закону позивач після виплати страхового відшкодування отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Виконання основного зобов'язання відбулося 18.05.09р.
За таких обставин позовна давність спливає 18.05.12р.
З позовною заявою до суду позивач звернувся 03.07.12р., тобто після спливу строку позовної давності, що згідно зі статтею 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 14.09.12р.
Суддя І.О. Домнічева