ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/10245-2012 05.09.12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»
До: Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
Про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16 182,95 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: Бондаренко С.В. -дов. № 193/-29/2 від 29.08.12 р.
від відповідача: Богдан Н.О. -дов. № 324-1-4/37 від 23.12.11 р.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 182,95 грн., у зв'язку зі сплатою позивачем суми страхового відшкодування в результаті настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.04.2010 р. на 676 км автодороги Київ-Довжанське за участю транспортних засобів «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, та «Chevrolet», державний номер АА 9928 ВМ.
Ухвалою суду від 01.08.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/10245-2012 та призначено її розгляд на 05.09.12 року; зобов'язано сторін надати певні документи; ухвалено направити запит до МТСБУ щодо відомостей про страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля, водій якої винен у ДТП.
14.08.12 р. через службу діловодства господарського суду надійшла відповідь МТСБУ на запит суду, яку було залучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 05.09.12 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 01.08.12 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви та витребувані документи, які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги визнав частково в сумі 16 099,00 грн.; надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 01.08.12 р., які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
03.04.10 р. на 676 км автодороги Київ-Довжанське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, яким керував Імнадзе Ж.Т., та «Chevrolet», державний номер АА 9928 ВМ, під керуванням Григоренка І.А., що належить Представництву «Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ».
Григоренко І.А., керуючи транспортним засобом «Chevrolet», державний номер АА 9928 ВМ, здійснив розворот з крайнього правого положення та не надав дорогу автомобілю, який рухався у попутному напрямку по лівій смузі, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, яким керував Імнадзе Ж.Т., чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Про наведене свідчить довідка ДАІ № 111 від 20.04.10 р. та постанова Московського районного суду м. Харкова від 11.05.10 року в адміністративній справі № 3-2566/10, відповідно до якої Григоренка І.А. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.
Факти, які встановлені постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.10 року в адміністративній справі № 3-2566/10, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.
Вищезазначеною постановою Григоренка І.А. визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.
Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, яким керував Імнадзе Ж.Т, що належить Хижняк О.П.
Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 - IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування -це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.
В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування -це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(страховик) та Хижняк О.П. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 17-02-5641133 від 03.06.2009 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА.
Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).
Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.
На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, замовив у СПД-ФО Бодака В.С. проведення експертного автотоварознавчого дослідження з визначення матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного автомобіля.
09.04.10 р. було складено протокол огляду транспортного засобу «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА.
22.04.10 р. було надано висновок № 464/04 щодо автотоварознавчого дослідження автомобіля «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, складений експертом Бодак В.Ю. ( вища технічна освіта, кваліфікація судовго експерта за спеціальністю 12.2 «Визначення вартості автотранспорту, розміру нанесеного збитку власнику транспортного засобу», свідоцтво МЮУ № 875, дійсне до 06.09.10 р.), який складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фондом державного майна України від 24.11.03 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440, згідно з яким визначено, що вартість матеріального збитку нанесеного в результаті пошкодження в ДТП автомобілю «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА становить 21 720,54 грн.
На підставі повідомлення страхувальника про настання події, що має ознаки страхового випадку від 06.04.10 р., заяви про виплату страхового відшкодування від 26.05.10 р. Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»було виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 02-7073-10 від 28.07.10 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 16 182,95 грн.
Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 17-02-5641133 від 03.06.2009 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з платіжними дорученнями № 23663 від 28.07.2010 р. та № 22900 від 14.07.10 р. суму страхового відшкодування в розмірі 16 182,95 грн. власнику автомобіля «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА -Хижняк О.П.
Враховуючи те, що постановою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2010 року в адміністративній справі № 3-2566/10 Григоренка І.А., який керував автомобілем «Chevrolet», державний номер АА 9928ВМ, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА.
Відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер АА 9928ВМ, яким керував Григоренко І.А., якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВС/1094988.
З огляду на те, що Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»в на підставі договору добровільного страхування наземного № 17-02-5641133 від 03.06.2009 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.04.10 р. на 676 км автодороги Київ-Довжанське, виплачено страхове відшкодування Хижняк О.П. -власнику автомобіля «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер АА 9928ВМ, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто».
За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 16 182,95 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповід альності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу «Chevrolet», державний номер АА 9928ВМ, зокрема до відповідача у даній справі -Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).
Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.
У відповідності до п.п. 36.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/1094988 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -125 000,00 грн. та франшиза -0,00 грн.
Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»претензію (вих. № 748/10-1397 від 18.11.11 р.) на виплату страхового відшкодування за полісом № ВС/1094988 в порядку регресу у розмірі 16 182,95 грн.
Проте Публічним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.
Представник відповідача у судовому засіданні 05.09.12 р. визнав заборгованість в розмірі 16 099,00 грн.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»щодо стягнення 16 099,95 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 03.04.10 р. на 676 км автодороги Київ-Довжанське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Hyunday Santa Fe», державний номер АН 5709 ЕА, яким керував Імнадзе Ж.Т., та «Chevrolet», державний номер АА 9928 ВМ, під керуванням Григоренка І.А., що належить Представництву «Нікомед Остойропа Маркетинг Сервіс ГМБХ», оскільки позивач в розрахунку суми страхового відшкодування за страховим актом № 02-7073-10 від 28.07.10 р. врахував витрати страхувальника на транспортування пошкодженого транспортного засобу (до 50 км), сплату вартості експертизи, сплату вартості телеграми винній особі та інші витрати (при належному документальному підтвердженні) в розмірі 83,00 грн., які не є фактичними витратами в розумінні ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування».
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»в частині стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 83,00 грн.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 116, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(провулок Новопечерський, 19/3, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 16467237) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(вулиця Набережна, 7, м. Вишгород, Київська область, 07300, ідентифікаційний код 31704186) 16 099 (шістнадцять тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп. суми страхового відшкодування в порядку регресу та 1 601 (одна тисяча шістсот одну) грн. 25 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 10.09.2012 р.
Суддя Гавриловська І.О.