13 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4117/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
за участю:
представника позивача - Козирь Т.О.
представника відповідача - Вербицька І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норд - Траст - Україна" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
21 червня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд - Траст - Україна" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем безпідставно зроблено висновки про нікчемність договорів поставки, договору транспортно-експедиторського обслуговування та завищення від'ємного значення за серпень 2011 року на суму 9136,00 грн., оскільки вказані взаємовідносини мають реальний характер, факт виконання яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях просив в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що за результатами перевірки ТОВ "Норд - Транс - України" встановлено порушення п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого платником податків завищено від'ємне значення з ПДВ у сумі 9136,00 грн. Крім того позивачем на перевірку не надано докази передачі придбаного товару та його перевезення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд - Траст - Україна" зареєстровано 09.01.2007 Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100329071 від 23.03.2011.
В період з 15.05.2012 по 18.05.2012 працівниками ДПІ у м. Полтава проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Норд - Транс - України" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за квітень 2010 року, травень 2010 року, липень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 року та серпень 2011 року по взаємовідносинах з ПП "Мілена-транш ЛТД", ПП "Ганеша-Люкс", ТОВ "Андор", ПП "Юг зерно-трейд".
За результатами перевірки складено акт від 18.05.2012 № 1093/22-6/34825415, яким зафіксовано зокрема порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого платником завищено від'ємне значення з податку на додану вартість в сумі 9 136,00 грн. за серпень 2011 року.
За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава винесено податкове повідомлення-рішення № 0000552308 від 08.06.2012 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за 8 міс. 2011 року в розмірі 9 136,00 грн.
З вимогою про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд виходить із наступного.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.
Судом встановлено, що 23.04.2010 між позивачем (покупець) та ПП "Мілена-Транш ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки с/г продукції № 23-04/10-5-3-56. За умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження.
Згідно специфікації № 1 від 23.04.2010 до вказаного договору постачальником здійснено поставку ячменю на загальну суму 207 000,00 грн. у томи числі ПДВ 34 500,00 грн.
23.03.2010 між позивачем (покупець) та ПП "Ганеша - Люкс" (постачальник) укладено договір поставки с/г продукції № 23-03/10-2-3-34. За умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження.
Згідно специфікацій № 1 від 23.03.2010, № 3 від 22.04.2010, № 4 від 26.04.2010, № 5 від 07.07.2010, № 6 від 23.03.210, № 7 від 23.03.2010, № 8 від 23.03.2010 та № 9 від 23.07.2010 до вказаного договору постачальником здійснено поставки соняшника, ячменю та ріпака.
29.07.2010 між ТОВ "Норд - Транс - України" (покупець) та ТОВ "Андор" (постачальник) укладено договір поставки с/г продукції № 29-07/10-1-з-100. За умов якого постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію українського походження.
Згідно специфікацій № 1 від 29.07.2010 та № 2 від 06.08.2010 до вказаного договору постачальником здійснено поставки сої на загальну суму 3 650 344,00 грн. в тому числі ПДВ 210 890,67 грн.
01.08.2011 між ТОВ "Норд - Транс - України" (замовник) та ПП "Юг Зерно-Трейд" (перевізник) укладено договір перевезення № 01-08/11. За умов якого перевізник бере на себе зобов'язання за рахунок замовника здійснити перевезення вантажів, зазначених в замовленні, а замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.
Слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.
Як вбачається із матеріалів справи, за результатами здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Мілена-Транш ЛТД", ПП "Ганеша - Люкс", ТОВ "Андор" з поставки сільськогосподарської продукції останніми виписані наступні первинні бухгалтерські документи: видаткові накладні № РН-00023 від 30.04.2010, № РН-0032 від 11.05.2010, № РН-0000008 від 26.04.2010, № РН-0000084 від 08.04.2010, № РН-0000083 від 03.04.2010, № РН-0000111 від 11.0-5.2010 року, № РН-0000156 від 08.07.2010, № РН-0190 від 18.08.2010; податкові накладні № 23 від 30.04.2010, № 32 від 11.05.2010 року, № 9 від 26.04.2010, № 83 від 08.04.2010, № 81 від 03.04.2010, № 87 від 08.07.2010, № 190 від 18.08.2010, рахунок-фактури № СФ-0190 від 18.08.2010.
За результатами здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Юг Зерно-Трейд" з перевезення останнім виписані наступні первинні документи рахунок-фактури № СФ-0000524 від 06.08.2011, № СФ-0000525 від 06.08.2011, № СФ-0000523 від 08.02.2011, № СФ-0000526 від 09.08.2011; податкові накладні № 48 від 06.08.2011, № 49 від 06.08.2011, № 47 від 08.08.2011, № 50 від 09.08.2011.
На підтвердження реальності отримання послуг перевезення позивачем суду надано товарно-транспортні накладні без № від 05.08.2011, від 09.08.2011 та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000183, № ОУ-0000184, № ОУ-0000182, № ОУ-0000185.
Крім того, в судовому засіданні 30.08.2012 відповідача було зобов'язано надати до суду розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 08.06.2012 № 000552308. Однак вказану вимогу суду відповідачем не виконано розрахунок суду не надано.
Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів того, що на час укладання та виконання умов договорів поставки та перевезення ПП "Мілена-Транш ЛТД", ПП "Ганеша - Люкс", ТОВ "Андор" та ПП "Юг Зерно-Трейд" були відсутні за місцезнаходженням.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, обов'язок щодо доказування правомірності спірного податкового повідомлення-рішення покладено на відповідача у справі.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтава від 08.06.2012 № 0000552308.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства обмеженою відповідальністю "Норд - Траст - Україна" витрати зі сплати судового збору в сумі 107 грн. 00 копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 вересня 2012 року.
Суддя С.С. Бойко