Справа №1570/4594/2012
27 липня 2012 року м. Одеса
27 липня 2012 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання звільнення неправильним, визнання звільненою позивача у зв'язку з ліквідацією підприємства та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання звільнення ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.3 ст.40 КЗпП України неправильним; визнання ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 звільненою з 07.10.2010 року з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства; стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2010 року по день винесення судового рішення.
Згідно положень ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У відповідності до ч.2 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.
Суддя, розглянувши матеріали справи, вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання звільнення ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.3 ст.40 КЗпП України неправильним, виходячи з наступного.
Під час вирішення питання щодо відкриття провадження у справі судом з'ясовано, що позивач вже зверталась до Одеського окружного адміністративного суду, зокрема, з тотожною позовною вимогою про скасування наказу Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області від 07.10.2010 року № 59-ОС, яким позивача було звільнено з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області згідно п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України. Вказаній справі був присвоєний реєстраційний номер № 2а/1570/10066/2011.
09.02.2012 року суддею Одеського окружного адміністративного суду Левчук О.А. у справі № 2а/1570/10066/2011 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_1) до Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області про скасування наказу від 07.10.2010 року № 59-ОС; поновлення на посаді головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 08.10.2010 року по день поновлення на роботі; стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн., прийнято постанову, якою адміністративний позов задоволено частково; скасовано наказ Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області від 07.10.2010 року № 59-ОС про звільнення ОСОБА_1; поновлено ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_1) на посаді головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області; стягнуто з Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 жовтня 2010 року по день поновлення на посаді. Вказана постанова набрала законної сили 06.03.2012 року.
Таким чином, як вбачається з викладеного позивач вже зверталась до суду щодо скасування оскаржуваного рішення про її звільнення на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, тобто з того ж самого предмету спору та підстав.
Згідно положень п.2 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду, ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі, ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі).
З огляду на зазначене, беручи до уваги ту обставину, що позивач вдруге звернулась до адміністративного суду з тотожною позовною вимогою та у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже є постанова суду, що набрала законної сили, якою, зокрема, скасовано наказ Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області від 07.10.2010 року № 59-ОС про звільнення ОСОБА_1, суд вважає, що відповідно до п.2 ч. 1 ст.109 КАС України у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 звільненою з 07.10.2010 року з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства; стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2010 року по день винесення судового рішення, суд зазначає наступне.
Згідно з п.2 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я позивача та відповідача, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Проте, поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.
Відповідно до п. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Згідно з частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 звільненою з 07.10.2010 року з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства.
При цьому, звертаючись до суду з вищевказаною вимогою, позивач надає до суду копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців та повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи , з яких вбачається, що запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області здійснено 02.03.2012р.
Тобто, позивач просить визнати її звільненою на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства саме з 07.10.2010 року, натомість надає до матеріалів справи докази, які свідчать, що запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області здійснено 02.03.2012р.
Крім того, як вже зазначено судом, постановою суду від 09.02.2012 року по справі № 2а/1570/10066/2011 за позовом ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1), яка набрала законної сили, зокрема, скасовано наказ Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області від 07.10.2010 року № 59-ОС про звільнення ОСОБА_1 та поновлено ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_1) на посаді головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області. Жодних інших доказів на підтвердження того, що станом на 07.10.2010 року відносно Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, позивач до суду не надає.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись із позовними вимогами стосовно другої позовної вимоги, згідно наданих нею доказів та у відповідності до положень ст. 105 КАС України.
Разом з цим, позивач звертається до суду з вимогою про стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2010 року по день винесення судового рішення.
Згідно ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
При цьому, суд зазначає, що позивач, заявляючи вимогу щодо стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2010 року по день винесення судового рішення не ставить вимогу щодо поновлення її на роботі.
Разом з цим, як вже встановлено судом, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року по справі № 2а/1570/10066/2011 за позовом ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1), яка набрала законної сили, поновлено ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_1) на посаді головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області та стягнуто з Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище -ОСОБА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 жовтня 2010 року по день поновлення на посаді.
Таким чином, позивачу необхідно визначитись стосовно вказаної позовної вимоги, відповідно до положень чинного законодавства України.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що адміністративний позов подано з порушенням зазначених вимог.
Згідно ч. 1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
За таких обставин, позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 106,107,109 ч.1 ст.108, 160,165 КАС України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання звільнення ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.3 ст.40 КЗпП України неправильним - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 звільненою з 07.10.2010 року з посади головного спеціаліста відділу контролю послуг Управління у справах захисту прав споживачів в Одеській області на підставі п.1 ст.40 КЗпП України в зв'язку з ліквідацією підприємства; стягнення з Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на користь ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_1) ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 08.10.2010 року по день винесення судового рішення -залишити без руху.
Повідомити ОСОБА_1 про необхідність в строк до 14 серпня 2012 року усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Соколенко