Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
02 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-3882/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Притули К.М.
при секретарі: Юренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом прокурора Петрівського району до Петрівської районної державної адміністрації за участю третьої особи ОСОБА_1 про визнання незаконним розпорядження № 168-р від 24.03.10 р. ,-
Прокурор Петрівського району Кіровоградської області звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 168-р від 24.03.2010 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства».
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор зазначив, що розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 168-р від 24.03.2010 р. «Про затвердження технічної документації землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства»ОСОБА_1 безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 2,0028 га для ведення особистого селянського господарства на території Малиновської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту. На підставі вказаного розпорядження у вересні 2010 року ОСОБА_1 отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯН № 817746, на земельну ділянку площею 2,0028 га для ведення особистого селянського господарства. Чим було порушено вимоги Земельного кодексу України, а саме те, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства -не більше 2,0 гектара.
На незаконне розпорядження голови райдержадміністрації прокурором району 31.08.2011 р. принесено протест, який головою Кіровоградської обласної державної адміністрації відхилено. Прокурор зазначає, що розпорядження голови Петрівської районної державної адміністрації № 168-р від 24.03.2010 р. « Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства»суперечить вимогам чинного законодавства, а тому просить задовольнити дані позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився до суду надав заяву про розгляд справи без його участі та письмові заперечення, де зазначив, що відповідно до заяви громадянки ОСОБА_1 від 25 лютого 2010 року № 41-з, яка просить затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж та складання державного акту на право власності на земельну ділянку на території Малиновської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, та передати у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0028 гектара. Відділом Держкомзему у Петрівському районі від 17 березня 2010 року № 07-15/1087 виданий висновок, відповідно до вказаного звернення громадянки ОСОБА_1 від 25 лютого 2010 року № 41-з, вважати за доцільне затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж та складання державного акту на право власності на земельну ділянку на території Малиновської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та передати у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Відповідач зазначає, що визнання незаконним даного розпорядження призведе до порушення прав та свобод громадян. Тому вважає, що дане розпорядження відповідає вимогам чинного законодавства і скасуванню не підлягає.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про місце, день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду. Причина неявки суду невідома.
Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. б) ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах - для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Вказана норма кореспондується з ст. 5 Закону України "Про особисте селянське господарство", якою передбачено, що для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому законом.
Позивачем при здійсненні нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності відповідача встановлено, що розпорядженням відповідача від 24.03.2010р. №168-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства" передано у приватну власність третій особі земельну ділянку площею 2,0028 га для ведення особистого селянського господарства.
Зважаючи на те, що розмір земельної ділянки перевищує максимальний розмір визначений ст. 121 Земельного кодексу, на вказане розпорядження 31.08.2011р. до голови Кіровоградської обласної державної адміністрації було внесено протест про скасування розпорядження.
Листом від 22.09.2011р. позивача було повідомлено про відхилення протесту, у зв'язку з тим, що на підставі оскаржуваного розпорядження третій особі вже видано державний акт про право власності на землю, а тому питання щодо скасування розпорядження має вирішуватись судом.
В ході розгляду справи судом встановлено, що розпорядженням відповідача від 24.03.2010р. №168-р "Про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки громадянам для ведення особистого селянського господарства" третій особі затверджено технічну документацію із землеустрою та передачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства земельну ділянку площею 2,0028 га.
Зміст технічної документації вказує на те, що третьою особою під час її виготовлення виконано всі вимоги передбачені ст.ст. 128, 186 Земельного кодексу України.
На підставі оскаржуваного розпорядження третьою особою одержано державний акт на право власності на земельну ділянку.
Відповідно ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Відповідно до ст. 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. Ці акти доводяться до їх виконавців, а при потребі - оприлюднюються.
Нормативно-правові акти місцевих державних адміністрацій, які стосуються прав та обов'язків громадян або мають загальний характер, підлягають оприлюдненню і набирають чинності з моменту їх оприлюднення, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що місцеві державні адміністрації здійснюючи повноваження визначені ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" мають право приймати як нормативно-правові акти, так і акти ненормативного характеру.
До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
В даному випадку відповідачем було прийнято акт ненормативного характеру, оскільки останній містив конкретний припис, який стосувався лише прав третьої особи на одержання у власність земельної ділянки.
Оскаржуване розпорядження відповідача вичерпало свою дію фактом затвердження технічної документації та одержанням в подальшому третьою особою державного акту на право власності на землю, а тому вказане розпорядження не може бути скасоване зважаючи на те, що воно вичерпало свою дію, а правовідносини, які виникли на підставі нього перемістились у площину права власності на земельну ділянку.
Конституційний Суд України у рішенні №1-9/2009 від 16.04.2009р. у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив наступне (п. 5) - Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Крім того, перевіряючи законність оскаржуваного розпорядження, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 2 КАС України виходячи з принципу розсудливості, зазначає, що перевищення розміру земельної ділянки на двадцять вісім десятитисячних не може вважатись порушенням вимог ст. 121 Земельного кодексу України, оскільки вказаний показник не є критичним та за арифметичними правилами підлягає округленню.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст., ст.162,163 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог прокурора Петрівського району -відмовити.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду К.М. Притула
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі 07 лютого 2012 року.