01010, м. Київ, вул. Московська, 8
Іменем України
03 серпня 2006 р. Справа № 10/126 «НА»
к/с № 13431/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Нечитайла О.М.,
суддів: Усенко Є.А.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.
Маринчак Н.Є.
при секретарі Буряк І.В.
за участю представників:
позивача- Мінченко О.І. дов. від 02.08.2006р. № 208
Гермаковську О.С. дов. від 02.08.2006р. № 207
відповідача - не з'явились
розглянувши касаційну скаргуЖитомирської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.01.2006р.
у справі № 10/126 “НА»
за позовомДочірнього підприємства “Фаворит - Транс» акціонерного товариства закритого типу “Фаворит»
доЖитомирської об'єднаної державної податкової інспекції
проВизнання недійсним податкового повідомлення - рішення
Дочірнє підприємство “Фаворит - Транс» акціонерного товариства закритого типу “Фаворит» (далі по тексту - позивач, ДП “Фаворит - Транс») звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Житомирська ОДПІ) про визнання недійсними рішень ДПА України у Житомирської області від 19.08.2005р. №8084/О-С/25-009, Житомирської ОДПІ №57470/10/25 та податкових повідомлень - рішень №4386/15-1/48625-4101501 і №4386/15-1/48625-4101501/1.
ДП “Фаворит - Транс» уточнило позовні вимоги та просило суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Житомирської ОДПІ від 29.07.2005р. №4386/15-1/48625-4101501/1.
Постановою господарського суду Житомирської області від 26.10.2005р. позов ДП “Фаворит - Транс» задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення - рішення Житомирської ОДПІ від 29.07.2005р. №4386/15-1/48625-4101501/1.
Ухвалою від 26 січня 2006р. Житомирський апеляційний господарський суд постанову господарського суду Житомирської області від 26 жовтня 2005 року у справі №10/126 “НА» залишив без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що результатом діяльності підприємства за 2002 рік є збитки, об'єкт оподаткування податком на прибуток відсутній, а тому до підприємства безпідставно застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання на підставі п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Житомирська ОДПІ, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, подала касаційну скаргу, в якій просить Вищий адміністративний суд України ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26.01.2006р. скасувати та відмовити ДВ “Фаворит - Транс» в задоволенні позову.
В обґрунтування заявленого прохання відповідач в касаційній скарзі стверджує, що декларація з податку на прибуток за 2002 рік була подана до податкового органу 10.02.2003р., в якій позивачем було задекларовано податок на прибуток в сумі 34 700 грн.. Узгоджене податкове зобов'язання 19.02.2003р. сплачено не було, отже на 20.01.2003р. підприємство мало податковий борг в сумі 34 700 грн. Уточнена декларація по податку на прибуток була подана 01.04.2003р. Штрафні санкції за період з 19.02.2003р. по 01.04.2003р. нараховані правомірно, оскільки узгоджене податкове зобов'язання сплачено не було.
Позивачем подано письмові пояснення по справі та заявлено прохання відмовити відповідачу у задоволенні касаційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання суду касаційної інстанції не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.49 КАС України не скористався, про причини не явки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, заперечень позивача, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає через наступне.
Статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено наступне.
Житомирською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання несвоєчасності розрахунків із бюджетом за 2002 рік, за результатами якої було складено акт перевірки №15-1/655 від 04.07.2005р.
Перевіркою позивача встановлено, що:
- податкове зобов'язання по податку на прибуток ДП “Фаворит - Транс» визначено самостійно відповідно до поданої декларації з податку на прибуток за 2002 рік за №749160 від 10.02.2003 року в сумі 34 700 грн. вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації відповідно до п. п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
- узгоджену суму до бюджету погашено в наступні терміни: 13.05.2003р. - 170 грн. - сплачено по платіжному дорученню №45 від 13.05.2003р. на загальну суму 170 грн.; 29.05.2003р. - 34 530 грн. - зменшено згідно розрахунку №2 від 29.05.2003р. на загальну суму 34 700 грн.;
- затримка в розрахунках з бюджетом допущена в межах від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання в сумі 170 грн. з 20.02.2003р. по 13.05.2003р. (83 дні) та більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати в сумі 34 530 грн. з 20.02.2003 року по 29.05.2003 року (99 днів), чим порушено вимоги п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
29.07.2005р. Житомирською ОДПІ прийняте податкове повідомлення - рішення №4386/15-1/48625-4101501/1, яким позивачу, за затримку на 72 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 34 700 грн. визначено суму штрафу за платежем “податок на прибуток» у розмірі 6 940 грн.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що за 2002 рік у позивача відсутні податкові зобов'язання з податку на прибуток, що підтверджується актом перевірки від 30.04.2003р. №269/23-01/6728/31600195-0110 та не заперечується відповідачем.
Враховуючи, що місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено той факт, що за 2002 рік у позивача були відсутні податкові зобов'язання з податку на прибуток, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком Житомирського апеляційного господарського суду про те, що нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату неіснуючого податкового зобов'язання не передбачено чинним законодавством.
Доводи касаційної скарги відповідача не спростовують відсутності у позивача податкового зобов'язання у відповідному періоді.
Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що апеляційний господарський суд повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятих у справі судових рішень, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України ,-
ухвалив :
Касаційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26 січня 2006 року у справі №10/126 “НА» залишити без задоволення.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 26 січня 2006 року та постанову господарського суду Житомирського області у справі № 10\126 "НА" залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена , крім випадків , встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України .
Головуючий суддя: Нечитайло О.М.,
Судді: Усенко Є.А.,
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.
Маринчак Н.Є.
З оригіналом вірно
Суддя Нечитайло О.М.,