2006 року вересня місяця «18" дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В.
Філатової Є.В.
При секретарі: Бахтагарєєвій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, КП «Житловик - 2" про усунення перешкод в користуванні домоволодінням і стягнення спричиненої шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням і стягнення матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Євпаторійського міського суду від 10 січня 2006 року,
03.12.2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням і стягнення спричиненої шкоди. Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 являється власником АДРЕСА_1 в м. Євпаторія. При бетонуванні свого двору вона призвела уклон до домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Євпаторія, також встановила телевізійну антену біля стіни його будинку, з приводу чого руйнується дах його будинку. В зв'язку з такими діями відповідачки при випадінні опадів в його будинку сиріють стіни і він вимушений за власні кошти їх ремонтувати. На неодноразові звернення до відповідачки вона відповідає грубістю, принижує його. Крім того, в позові зазначає, що 27.09.2004 року ОСОБА_3побив його, що також спричинило йому моральні страждання. Просить зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати йому в користуванні домоволодінням, стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн, оскільки в його будинку постійно сирість, що позначається на його здоров'ї, постійно випробовує незручності.
ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 не визнала та звернулася до суду з зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні домоволодінням та відшкодовування матеріальної та моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що біля вікна належного їй на праві власності будинку відповідач на відстані 15 см від стіни будинку встановив ящик з вугіллям і при випадінні опадів цей ящик не дозволяє своєчасно уходити воді, у зв'язку з чим накопичується сирість, стіна будинку приходить у непридатний стан, сиплеться штукатурка, деформується підлога. КП «Житловик-2" давало ОСОБА_1 припис надемонтування ящику, але він його не виконує, а навпаки під конами її квартири посадив овочі на відстані 30 см від стіни її будинку і постійно їх поливає, в результаті чого будівля приходить у непридатний стан. Вона за власні кошти проводить ремонт будинку.
Просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка буде визначена експертним висновком та моральну шкоду в розмірі 5000 грн, оскільки відповідач ігнорує її, ображає нецензурною лайкою в присутності працівників КП «Житловик-2", що відображається на її Настрої, крім того від сирості стін псуються носильні речі, білизна.
Справа № 22-4271/2006 р Головуючий в 1 інстанції Горюнова Л.І.
Доповідач Горбань В.В.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 10 січня 2006 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3 особа - Комунальне підприємство «Житловик-2" відмовлено. Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_1 прибрати ящик для вугілля, розташований напроти вікон у дома ОСОБА_2, прибрати город і стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування збитку 1494 грн, судові витрати в сумі 451 грн, а усього 1945 грн. В решті частини позову відмовлено.
На вказане рішення суду ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення його вимог і про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, які мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення зустрічного позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог в цій частині та їх доведеності.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені по недостатньо повно з'ясованим обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що у лютому 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди /а.с. 26-27/.
Згідно з частиною 2 статті 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову.
У разі зміни підстав або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог у процесі розгляду порушеної цивільної справи, вони вважаються новими вимогами і мають бути оформлені письмовою заявою згідно з правилами статті 119 ЦПК України.
Однак, як убачається зі змісту протоколу судового засідання, ОСОБА_2 у процесі розгляду справи, доповнила свої позовні вимоги і просила зобов'язати відповідача прибрати ящик для вугілля, розташований напроти вікон її будинку та прибрати город, не оформив належним чином, отже, розглянувши ці вимоги, суд першої інстанції вийшов за межі позову.
Вказане є підставою для скасування постановленого в цій частині рішення, тому що суд розглянув та вирішив незаявлені позовні вимоги.
При задоволенні позову в частині відшкодування матеріальних збитків у сумі 1494 грн, суд, посилаючись на висновки судової будівельно-технічної експертизи, визнав встановленим, що ушкодження в приміщеннях домоволодіння ОСОБА_2 з'явилися з вини ОСОБА_1, якій розташував город в безпосередній близькості від стіни даного будинку.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Посилаючись на висновок судової будівельно-технічної експертизи як на безспірний доказ, яким підтверджуються причини створення ушкоджень в приміщеннях домоволодіння ОСОБА_2, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що даний висновок не є остаточним, оскільки містить припущення щодо імовірності причини ушкоджень - розташування в безпосередній близькості города ОСОБА_1
З пояснень представника 3 особи - ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_1 має город, на якому ростуть дерева. Домоволодіння старе і у нього мокрі стіни. При цьому також підтвердила, що всі опади після дощу стікають в город.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що сам по собі факт розташування города ОСОБА_1 в безпосередній близькості від будинку позивачки без надання інших доказів, які б свідчили, що відповідач його обробляє і кожен день поливає, чим створює підвищену вологість, не може служити безспірним доказом причини створення ушкоджень в приміщеннях домоволодіння ОСОБА_2
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивачка не надала інших доказів, які б безспірно підтверджували вину відповідача щодо створення ушкоджень у її домоволодінні, тому її вимоги не можна визнати обґрунтованими.
За таких обставин, рішення суду в цій частині не можна визнати законними, оскільки не відповідає фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судців, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Згідно зі ст. 48 Закону України «Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права /хоча б вони й не були поєднані з позбавленням володінням майном/ і відшкодування завданих збитків.
Вимоги статті 60 ЦПК України зобов'язують кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не доказав своїх вимог відносно того, що в зв'язку з бетоновуванням ОСОБА_2 своєї частини двору, зроблений уклон убік стіни його будинку, внаслідок чого стіна будинку сиріє, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
При цьому суд обгрунтовано посилався на висновок експерта, яким встановлено, що бетонне покриття має незламний уклон від стін житлового будинку ОСОБА_1 у бік двору ОСОБА_2 і вода у стіни будинку не накопичується.
Довід скарги про те, що стіни у будинку ОСОБА_1 сиріють з вини відповідачки, яка неправильно забетонувала свій двір, що тягне при випаданні опадів накопичення біля стіни його будинку, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_4, яка підтвердила, що будинок старий, стіни вогкі із-за відсутності фундаменту в будинку.
Проти цих пояснень ОСОБА_4 в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції не заперечував ОСОБА_1
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що суд безпідставно відмовив йому в задоволені позову щодо зобов'язання відповідачки прибрати телевізійну антену від стіни його будинку, то колегія суддів вважає його необгрунтованим, оскільки воно спростується матеріалами справи. Дані обставини були предметом оцінки і дослідження суду першої інстанції згідно з вимогами ст. ст. 10, 60 ЦПК України.
Посилання в скарзі на те, що ОСОБА_3причинив йому тілесні ушкодження, що спричинило йому моральні страждання є безпідставним і спростовується матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення в цій частині.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 квітня 2006 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.