02 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Курської А.Г.
судців Філатової Є.В., Горбань В.В. при секретарі Волкової О. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про реальний поділ домоволодіння і земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Алуштинського міського суду АРК від 03.04.2006 року
27 липня 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розділ жилого будинку, підсобних приміщень та земельної ділянки. Позовні вимоги мотивовані тим, що вони є спадкоємцями до майна матері ОСОБА_3, яка померла 08.09.2002 року. Як спадкоємці вони набули право власності у рівних частках, кожний на 47/100 часток жилого будинку, розташованого за адресою: м.Алушта, АДРЕСА_1, та відповідною часткою земельної ділянки і надвірних споруд.
Оскільки домовленості про поділ в натурі жилого будинку, споруд та земельної ділянки не досягли, позивач звернувся до суду з позовом про поділ цього майна між ними в натурі.
Рішенням Алуштинського міського суду АРК від 03 квітня 2006 року позов задоволено. Призведено поділ АДРЕСА_1 в м.Алушта між ОСОБА_1 і ОСОБА_2
У власність ОСОБА_2 виділено: приміщення 2-3 площею 8,3 кв.м. вартістю 18061 грн.; у жилому будинку літер ,А" приміщення 2-2 площею 11,2 кв.м. вартістю 27115 грн.; приміщення 2-1 площею 3,8 кв.м. вартістю 9200грн., а всього загальною вартістю 54376 грн., що на 9207 грн. більше ніж належить на 33/100 часток домоволодіння.
У власність ОСОБА_1. виділено: веранду літер «А" вартістю 5458 грн.; сарай літер «Б" вартістю 27821 грн.; незаконну будову літер «В-1" вартістю 11890 грн., а всього загальною вартістю 45169 грн., що на 9207 грн. менш ніж належить на 28/100 часток домоволодіння.
При встановленні порядку користування спірною часткою домоволодіння в розмірі 47/100 зобов'язано виконати переобладнання: закладку дверного отвору в приміщенні №2-1 літер «А", врізання в існуючу мережу і прокладка каналізації -11 м.п., врізання в існуючу мережу і прокладка трубопроводів газопроводу - 6 м.п., пристрій другого входу, а також обладнання квартири незалежними системами опалювання, електрозабезпечення. Всі переобладнання зобов'язано погодити з виконкомом міськради. Для заїзду на суміжну земельну ділянку передбачено окремі ворота.
Витрати по переобладнанню покладено на обидві сторони.
Справа №22-5170/2006
Право загальної часткової власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 в м.Алушта припинено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму різниці вартості часток та судові витрати в розмірі 9563 грн.
Виділено в користування ОСОБА_2 і ОСОБА_1. земельні ділянки площею 117,3 кв.м. кожному, включаючи площу зайняту під будовами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_1 відмовити. Апеляційні доводи зводяться до того, що суд першої інстанції поділив будинок, який розташований за іншою адресою, ніж той, про який мова йде у позові, крім того, суд поділив 61/100 часток будинку, хоча позивачу та відповідачу належить 47/100 часток у будинку. Зазначає також, що суд вийшов за межи позовних вимог та застосував матеріальний закон, який не підлягає застосуванню по даній справі.
Судова колегія, заслухавши судцю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача та його представника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими і такими, що піддягають частковому задоволенню за наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розділ в рівних частках 47/100 часток житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 у м. Алушта, та відповідної частки земельної ділянки і надвірних споруд. Судом першої інстанції перед експертом було поставлено питання про розділ АДРЕСА_1 за складеним порядком користуванням або в частках (а.с. 29). цим суд вийшов за межи позовних вимог, оскільки і суд, і експерт замінили предмет спору: досліджувалась можливість розділу будинку за НОМЕР_1, а не 47/100 частки будинку за НОМЕР_1. Крім того, експерт також вийшов за межи ухвали суду та одне питання самостійно зкорегував: «визначити розділ будинку НОМЕР_1 в рівних частках" (а.с. 32).
Хоча в матеріалах справи немає відомостей з БТІ про будинок за НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у м. Алушті та щодо його підсобних приміщень, але експерт у своєму дослідженні зазначає (а.с. 34), що домоволодіння АДРЕСА_1в м.Алушта складається з жилого будинку за літ А; прибудови за літ «а"; веранди літ «а-1"; тамбуру літ 2А-2", сараю літ «Б", підвалу літ «Б", сараю літ ,,Р', сараю літ. «Д", сараю літ «Е". Далі експертом зазначено, що відповідно наданим відомостям ( яким саме неясно) сараї під літ Г, Д, Е є самочинною будівлею.
Якщо виходити з того, що мова йде все ж таки про поділ АДРЕСА_1 у вигляді 47/100 його часток, а посилання на домоволодіння НОМЕР_1 є лише помилкою позивача, то суду слід було враховувати тільки ті приміщення, які входили до складу спадкової маси на день смерті спадкодавця. Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 6) у користуванні спадкодавця перебували приміщення: у літері «А" № 2-1, № 2-2; у літері «а" № 2 - 3, літер «Б"; підвал під літером «Б".
Експертом було зазначено, що підвал зруйновано ( а.с. 34), в зв'язку з чим для розділу приміщень до уваги приймається тільки те майно, яке є в наявності. Експерт, як це видно з матеріалів дослідження, взамін підвалу врахувала інші споруди, самочинні, які було збудовано не спадкодавцем, а після його смерті та включила їх в план розділу : літ. В-1, літ. «а-1" - веранда. При цьому експерт виходив з того, що можливе визначення варіанту розділу будинку за фактично складеним порядком користування приміщеннями, серед яких є самочинні і такі, що не відносяться до спадкової маси.
Судом першої інстанції також не враховано, що фактично складений порядок користування приміщеннями між співвласниками жилого будинку сам по собі не є підставою для збільшення частки учасника власності при поділі будинку в натурі. При розгляді справи суд не взяв до уваги, що поділ в натурі жилого будинку між учасниками спільної власності на нього може бути проведений в тому разі, коли кожній із сторін може бути виділено відокремлену його частину з самостійним виходом (квартиру).
Відповідно до ст.152 ЖК України для проведення переобладнання і перепланування в жилому будинку, потрібних для його поділу в натурі, необхідний дозвіл виконкому місцевої ради народних депутатів. При поділі не можуть враховуватися самочинно споруджені прибудови, господарські та побутові будівлі.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції до ухвалення судового рішення не одержав дозвіл виконкому місцевої ради народних депутатів на поділ будинку саме за таким варіантом, який було запропоновано експертом, і за власною ініціативою в порядку поділу будинку виділив одному із співвласників жилі приміщення і підсобні приміщення в будинку, а іншому тільки побутові будівлі на території двору, що не відповідає вимогам діючого законодавства і не є розподілом будинку у тому розумінні, як це вимагає закон.
Крім того, суд не взяв до уваги, що при поділі жилого будинку необхідно виходити з можливості виділу кожній стороні ізольованої частини будинку, що відповідає її ідеальній частці в праві спільної власності, а грошову компенсацію (якщо поділ будинку в натурі можливий лише з відхиленням від ідеальних часток) суд визначає, виходячи з дійсної вартості будинку на час розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, експерт запропонував поділ будинку з відхиленням від рівності часток, а саме в співвідношенні 33/100 ОСОБА_2 та 28/100 ОСОБА_1., що перевищує спадкове майно (47/100) і дорівнює 61/100 часток. •
При розгляді позовних вимог щодо земельної ділянки, суд зробив висновок про виділення в користування ОСОБА_2 і ОСОБА_1. по 117,3 кв.м. землі кожному, згідно дослідницької частини і додатку № 2 до будівельно-технічної експертизи.
Між тим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не розглянув спір про розділ земельної ділянки по суті. В матеріалах справи відсутні докази про надання земельної ділянки спадкоємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_1., відсутні будь-які данні про площу земельної ділянки до 47/100 часток будинку. Експерт до того ж виходив з аналізу земельної ділянки до будинку НОМЕР_1, суд же послався на земельну ділянку до АДРЕСА_1
По справі не залучено БТІ, землевпорядну організацію, виконком, не з'ясовано, з якого часу змінено нумерацію будинку, чи існує АДРЕСА_1 і будинок НОМЕР_1 і хто є їх власниками. Не проаналізовано кадастровий план земельної ділянки до кожного з цих будинків, не залучено по справі інших співвласників АДРЕСА_1 і НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 у м. Алушта.
Згідно з ч.З ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо при розгляді справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Такі порушення були допущені судом першої інстанції при розгляді цивільної справи.
Рішення суду не відповідає вимогам статей 213 ЦПК України, згідно з якою рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно п. 5 4.1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції не розглянув всі вимоги, не встановив предмет спору і не залучив по справі співвласників будинку та земельної ділянки, права яких зачіпає даний спір.
При новому розгляді справи суду належить уточнити позовні вимоги, з'ясувати коло осіб, права яких зачіпає цій спір щодо поділу земельної ділянки та поділу будинку, з'ясувати питання про необхідний дозвіл виконкому місцевої ради народних депутатів на виконання вимог ст.152 ЖК України, з'ясувати предмет спору та межі позовних вимог, дати належну оцінку висновкам експерта щодо можливості поділу будинку та земельної ділянки, обговорити питання про залучення по справі БТІ, виконкому місцевої ради та землевпорядної організації і в залежності від встановленого розглянути справу з додержанням вимог ЦПК України.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319, 325 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Алуштинського міського суду АРК від 03 квітня 2006 року скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.