Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 320
Іменем України
24.10.2006
Справа №2-24/12036-2006А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі
судді Господарського суду Автономної Республіки Крим Колосової Г.Г.,
секретаря судового засідання Кузьміної О.В., розглянувши за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1.
від відповідача - ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність НОМЕР_1
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом - Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи (СПД) ОСОБА_1, м. Сімферополь
до відповідача - Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК, м. Сімферополь
про визнання недійсною постанови
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправною постанови НОМЕР_2 та її скасування.
Відповідач просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у відзиві на позов, доповненні до відзиву та у судових засіданнях.
18.09.2006р. в порядку ст. 150 КАС України по справі оголошено перерву до 02.10.2006р., 02.10.2006р. було оголошено перерву до 16.10.2006р., 16.10.2006р. було оголошено перерву до 24.10.2006р.
Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України» № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.
Вказаних вимог від сторін не надходило.
Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд -
11.04.2006р. до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК звернулась ОСОБА_3 зі скаргою на СПД ОСОБА_1 (а.с. 38).
10.05.2006р. спеціалістами Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК була проведена перевірка дотримання законодавства про захист прав споживачів СПД ОСОБА_1, за результатами якої складений акт НОМЕР_3 (а.с. 7-8).
При проведенні перевірки встановлено, що відсутня проектна документація, узгоджена з замовником, відсутні посилання на нормативно-правові акти, яким повинний відповідати виріб, ескізи, комерційна пропозиція, специфікація елементів не затверджені та не завірені замовником. Також не були отримані вищевказані документи і в офісі СПД ОСОБА_1 Інформація для споживача про відповідність виробу нормативно-правовим актам не було надано у будь-якій наглядній формі з підписом замовника, чим порушена ст. 15 п. 1 Закону України “Про захист прав споживачів» - відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації (2-найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати продукція).
Вказаний акт підписаний СПД ОСОБА_1 із запереченнями.
На підставі акту НОМЕР_3 - була винесена постанова НОМЕР_2, яким до СПД ОСОБА_1 застосований штраф у розмірі 6637,50 грн. за порушення ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів» - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати якісна продукція (а.с. 6).
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та відміні постанови НОМЕР_2, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що постанова відповідає вимогам Закону України “Про захист прав споживачів».
Також відповідач у своїх запереченнях посилається на поняття “нормативний документ», яке передбачене Законом України “Про стандартизацію», та на п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996р., згідно з яким у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону ( 1023-12 ) продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.
Доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги у зв'язку з наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, між СПД ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір підряду НОМЕР_4, відповідно до якого Підрядник - СПД ОСОБА_1 зобов'язався виготовити та встановити сходи спіральні (а.с. 10-12).
Відповідно до п. 4.1.1 договору підряду Підрядник зобов'язаний своїми силами та засобами виконати усі роботи в обсязі та строки, які передбачені даним договором та здати роботи Замовнику у стані, який відповідає проектній документації, яка узгоджена з Замовником.
До матеріалів справи залучені комерційна пропозиція, у якій вказані, зокрема, матеріали, з яких повинні бути виготовлені сходи, з визначенням їх технічних характеристик; специфікація елементів, ескізи (а.с. 30-35).
З матеріалів справи вбачається, що споживач був ознайомлений з вказаною технічною документацію, яка є частиною договору з врахуванням п. 4.1.1 договору, заперечень у цій частині ОСОБА_3 не мала.
У скарзі до Головного управління у справах захисту прав споживачів в АРК посилання на відсутність інформації щодо найменування нормативних актів теж відсутні.
Це також підтверджується листом ОСОБА_3 до СПД ОСОБА_1, сплатою нею передоплати та інших грошових коштів позивачу (а.с. 13, 44).
Відповідач також не заперечує проти вказаних фактів.
Статтею 15 Закону України “Про захист прав споживачів» № 1023-ХІІ від 12.05.1991р. із змінами та доповненнями (Закон № 1023) передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити, зокрема найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція.
Згідно з п. 16 ст. 1 Закону № 1023 термін нормативний документ застосовується у значенні, визначеному Законом України “Про стандартизацію».
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про стандартизацію» № 2408-ІІІ від 17.05.2001р. із змінами та доповненнями, нормативний документ - документ, який установлює правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Цей термін охоплює такі поняття як "стандарт", "кодекс усталеної практики" та "технічні умови";
стандарт - документ, розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом, що встановлює призначені для загального і багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, включаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов'язковим. Стандарт може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи послуги;
кодекс усталеної практики (звід правил) - документ, що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом;
технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.
Ні в акті перевірки, ні в постанові, ні у запереченнях на позов відповідач не вказав, інформація про найменування яких саме нормативних документів повинна була бути надана споживачу.
У судових засіданнях відповідач також не надав пояснення щодо того, яким саме нормативним документам має відповідати продукція позивача, як їх найменування, про яке мав би бути повідомлений споживач.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування постанови НОМЕР_2 підлягають задоволенню.
У судовому засіданні оголошені вступна і резолютивна частини постанови.
Постанова складена у повному обсязі 27.10.2006р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.94, 98, 158-161, ч. 2 ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову Головного управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим НОМЕР_2 про застосування штрафу у розмірі 6637,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31118095600002, в банку одержувачі: Управління Держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 22301854) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити в матеріалах справи відсутні) 3, 40грн. державного мита.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.