ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
16 серпня 2012 року 09 год. 38 хв. № 2а-9080/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Малярчука Ю.Б., представника відповідача Плахотничого Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 16 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 05 липня 2012 року надійшов позов дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (також далі за текстом - позивач) до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 13 березня 2012 року № 0000121500 та № 0000131500 (також далі за текстом - оскаржувані рішення).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно застосовано до нього штрафні (фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні.
Ухвалою суду від 09 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, які надійшли до суду 30 липня 2012 року. Пояснив, що оскаржувані рішення відповідачем складено правомірно, а саме на підставі встановленого у ході перевірки позивача факту несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ і газовий конденсат, що видобувається в Україні, самостійно визначених позивачем у податкових розрахунках із вказаних платежів.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період із 27 грудня 2011 року по 11 січня 2012 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складно акт від 12 січня 2012 року № 3/152/30019775 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету (також далі за текстом - акт перевірки), відповідно до висновків якого, встановлено несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні. По рентній платі за видобутий природний газ несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань визначена у загальному розмірі 4960626,95 грн. за жовтень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року та жовтень 2011 року, чим порушено підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (також далі за текстом - Закон), п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 256 "Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат" (також далі за текстом - Порядок № 256) за 2010 рік, п. 260.7 ст. 260 розділу Х Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України) за 2011 рік. По рентній платі за видобутий газовий конденсат несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань визначена у розмірі 5894829,42 грн. за грудень 2010 року, січень 2011 року, лютий 2011 року, березень 2011 року, квітень 2011 року, травень 2011 року, червень 2011 року, серпень 2011 року, вересень 2011 року та жовтень 2011 року, чим порушено підпункт 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, п. 7 Порядку № 256 за 2010 рік, п. 260.7 ст. 260 ПК України за 2011 рік.
На підставі акту перевірки, 13 березня 2012 року відповідачем складено оскаржувані рішення, а саме: № 0000121500, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 173623,78 грн. у зв'язку з порушенням ним граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку "Рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні"; № 0000131500, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 210209,20 грн. у зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з платежу "Рентна плата за газовий конденсат, що видобувається в Україні".
Із наявних у матеріалах справи документів вбачається, що оскаржувані рішення відповідачем прийнято на зменшену суму штрафних санкцій у зв'язку із частковим скасуванням податкових повідомлень-рішень від 31 січня 2012 року (також далі за текстом - рішення від 31 січня 2012 року) на підставі рішення Державної податкової служби у Полтавській області (також далі за текстом - ДПС у Полтавській області) від 06 березня 2012 року № 496/10/10-215.
Оскаржувані рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до ДПС у Полтавській області скарги від 28 березня 2012 року № 2/1-011/2-1937, за результатами розгляду якої ДПС у Полтавській області прийнято рішення від 12 квітня 2012 року № 944/10/10-215 про залишення оскаржуваних рішень без змін, а скарги - без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ДПС у Полтавській області, 24 квітня 2012 року направив скаргу № 2/1-011/2-2472 до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України), за результатами розгляду якої ДПС України листом від 22 червня 2012 року № 10706/6/10-2215 повідомила позивача, що рішенням ДПС України від 17 травня 2012 року № 8465/6/10-2215 вказане рішення відповідача залишено без змін, а тому, з урахуванням положень абзацу 2 п. 6 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України (також далі за текстом - ДПА України) від 23 грудня 2010 року № 1001, вказана скарга позивача не підлягає повторному розгляду.
Суд погоджується з викладеними в акті перевірки висновками відповідача щодо порушення позивачем граничних строків сплати сум узгоджених грошових зобов'язань, виходячи з наступних обставин та аналізу наявних у матеріалах справи документів.
Так, згідно з п. 75.1 ст. 75, п.п. 79.2, 79.3 ст. 79 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
В акті перевірки зазначено, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат, а саме:
1. за природний газ: 1.1) за жовтень 2010 року у розмірі 1720831,21 грн. по терміну сплати - 30 листопада 2010 року, з яких 1687270,51 грн. погашено за рахунок переплати. Сума грошового зобов'язання у розмірі 33560,70 грн. сплачена 06 грудня 2010 року (платіжне доручення № 3868), тобто із затримкою на 6 календарних днів; 1.2) за листопад 2010 року у розмірі 4109849,72 грн. по терміну сплати - 30 грудня 2010 року, з яких 4076237,67 грн. погашено за рахунок переплати. Сума грошового зобов'язання у розмірі 33612,05 грн. сплачена 10 січня 2011 року (платіжне доручення № 76), тобто із затримкою на 11 календарних днів; 1.3) за травень 2011 року у розмірі 1746793,26 грн. по терміну сплати - 30 червня 2011 року, з яких 1738134,85 грн. погашено за рахунок переплати. Сума грошового зобов'язання у розмірі 8658,41 грн. сплачена 25 липня 2011 року (платіжне доручення № 1314), тобто із затримкою на 25 календарних днів; 1.4) за вересень 2011 року у розмірі 1309399,67 грн. по терміну сплати - 30 жовтня 2011 року сплачено 28 листопада 2011 року (платіжне доручення 202180), тобто із затримкою на 29 календарних днів; 1.5) за жовтень 2011 року у розмірі 2638146,58 грн. по терміну сплати - 30 листопада 2011 року, з яких 2632031,11 грн. погашено за рахунок переплати. Сума грошового зобов'язання у розмірі 6115,47 грн. сплачена 28 грудня 2011 року, тобто із затримкою на 28 календарних днів (уточнюючий розрахунок від 28 грудня 2011 року № 9012993467 на суму -9296004,73 грн.).
2) за газовий конденсат: 2.1) за травень 2011 року у розмірі 2040911,57 грн. по терміну сплати - 30 червня 2011 року, з яких 2022758,34 грн. погашено за рахунок переплати. Сума грошового зобов'язання у розмірі 18153,23 грн. сплачена 25 липня 2011 року (платіжне доручення № 242), тобто із затримкою на 25 календарних днів; 2.2) за вересень 2011 року у розмірі 271142,34 грн. по терміну сплати - 30 жовтня 2011 року, з яких сума податкового зобов'язання у розмірі 32814,94 сплачена 28 листопада 2011 року (платіжне доручення № 202190), тобто із затримкою на 29 календарних днів, сума грошового зобов'язання у розмірі 238327,40 грн. сплачена 28 листопада 2011 року (платіжне доручення № 202193), тобто із затримкою на 29 календарних днів; 2.3) за вересень 2011 року у розмірі 1816653,69 грн. по терміну сплати - 30 жовтня 2011 року сплачено 28 листопада 2011 року (платіжне доручення № 202190), тобто із затримкою на 29 календарних днів; 2.4) за жовтень 2011 року у розмірі 2141936,93 грн. по терміну сплати - 30 листопада 2011 року, з яких 2127650,92 грн. погашено за рахунок переплати. Сума грошового зобов'язання у розмірі 14286,01 грн. сплачена 08 грудня 2011 року (платіжне доручення № 211139), тобто із затримкою на 8 календарних днів.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З аналізу викладеної норми вбачається, що порушення позивачем строків сплати сум грошових зобов'язань є підставою для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.
Зокрема, у зв'язку із встановленням у ході перевірки факту несвоєчасної сплати позивачем узгоджених грошових зобов'язань по рентній платі за природний газ та газовий конденсат, а саме із терміном затримки до 30 календарних днів, відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10 % від суми несвоєчасно сплачених узгоджених грошових зобов'язань, а саме: у розмірі 173623,78 грн. - за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по рентній платі за природний газ; у розмірі 210209,20 грн. - за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань по рентній платі за газовий конденсат.
Згідно з п. 46.1 ст. 46, п. 49.1 ст. 49, п. 57.1 ст. 57 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 260.1, 260.2, 260.3, 260.5 ст. 260 ПК України передбачено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.
Розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених ст. 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до ст. 259 цього Кодексу.
Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу.
Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Приймаючи до уваги, перевірка позивача проводилась за період із 2010 року, суд вважає за необхідне застосувати норми Закону у редакції, чинній на той період.
Так, згідно з підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Аналогічне положення міститься в абзаці 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, у якому зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 260.7 ст. 260, підпунктом 263.1.1, п. 263.1, підпунктом 263.11.1 п. 263.11, п. 263.12 ст. 263 ПК України, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.
Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 п. 263.1 ст. 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до ст. 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 п. 263.1 ст. 263 цього Кодексу, протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачують податкові зобов'язання у сумі, визначеній в розрахунку з плати, з урахуванням фактично сплачених авансових внесків, поданому ними органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Згідно з п.п. 5, 6, 7, 9 Порядку № 256 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати (далі - податковий розрахунок), у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.
У разі самостійного виявлення платником помилок у показниках поданого органу державної податкової служби податкового розрахунку сума податкового зобов'язання, визначена у такому податковому розрахунку, може бути уточненою платником самостійно у порядку, визначеному Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного місяця, що настає за місяцем, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631.
Платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність внесення до Державного бюджету України сум податкових зобов'язань з рентної плати та своєчасність подання податкового розрахунку органам державної податкової служби несуть платники відповідно до законодавства.
Згідно з абзацом 2 п. 1.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.
Тобто, погашення податкового боргу платника податків здійснюється послідовно за датою його виникнення.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З аналізу викладеної норми вбачається, що зобов'язання, які сплачує платник податків згідно з поданими ним розрахунками, повинні зараховуватися податковим органом у якості погашення наявного у платника податкового боргу. Крім того, платникам податків забороняється сплачувати задекларовані податкові зобов'язання попередньо не погасивши наявний податковий борг.
Таким чином, відповідач, склавши оскаржувані рішення, за переконанням суду, діяв відповідно до вимог податкового законодавства, а тому підстави для скасування вказаних рішень відсутні.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, не надав.
Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, надав достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.
На підставі викладених обставин, суд прийшов до висновку, що позов дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Відмовити повністю у задоволенні позову дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 13 березня 2012 року № 0000121500 та № 0000131500.
2. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам.
Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 21 серпня 2012 року