ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1
м. Київ
27 липня 2012 року 10 год. 46 хв. № 2а-8897/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представника позивача Леочко Т.І., представника відповідача Харка Д.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом - КАС України) у судовому засіданні 27 липня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду міста Києва 02 липня 2012 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" (також далі за текстом - позивач) до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі за текстом - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30 грудня 2011 року № 0004642202 (також далі за текстом - оскаржуване рішення).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення відповідачем складено протиправно, оскільки позивач виконав усі умови контракту, вжив усіх залежних від нього заходів, направлених на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях.
Ухвалою суду від 09 липня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 19 липня 2012 року. Пояснив, що у ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (також далі за текстом - ЗЕД), у зв'язку з чим відповідачем складено оскаржуване рішення.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -
Відповідачем у період з 08 грудня 2011 року по 21 грудня 2011 року проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2011 року № 341/22-02/35761515 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України згідно з повідомленням публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (також далі за текстом - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") від 02 листопада 2011 року № 3-074200/10523 за контрактом від 22 грудня 2010 року № 19 (також далі за текстом - акт перевірки), відповідно до висновку якого, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (також далі за текстом - Закон) за контрактом від 22 грудня 2010 року № 19 (також далі за текстом - контракт), укладеним позивачем з фірмою "Pov Limited", Гонконг (також далі за текстом - фірма "Pov Limited").
Перевірку проведено на підставі виданих відповідачем наказу від 08 грудня 2011 року № 421, направлення від 08 грудня 2011 року № 539/22-02, згідно з п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (також далі за текстом - ПК України).
На підставі акту перевірки, 30 грудня 2011 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД" у розмірі 2927239,00 грн.
Вказане рішення позивачем оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення до Державної податкової служби у місті Києві (також далі за текстом - ДПС у місті Києві) скарги № 01/02/12-1 від 01 лютого 2012 року, за результатами розгляду якої ДПС у місті Києві прийнято рішення від 09 квітня 2012 року № 1977/10/12-114 про залишення оскаржуваного рішення без змін, а скарги - без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням ДПС у місті Києві, 23 травня 2012 року позивач подав скаргу № 23/05/12-1 до Державної податкової служби України (також далі за текстом - ДПС України), за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення від 11 червня 2012 року № 9672/6/10-2415 про залишення скарги без розгляду.
Суд не погоджується з викладеним в акті перевірки висновком позивача та правомірністю складання оскаржуваного рішення, виходячи з наступних обставин та аналізу наявних у матеріалах справи документів.
Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
В акті перевірки зазначено, що позивачем до перевірки надано контракт від 22 грудня 2010 року № 19, укладений між позивачем та фірмою "Pov Limited", за умовами якого фірма "Pov Limited" продає, а позивач купує товари в асортименті, на умовах, за цінами та у кількості, що встановлені у специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Загальна сума контракту складає 45000000,00 доларів США. Оплата за контрактом здійснюється наступним чином: загальна сума попередньої оплати складає 40500000,00 доларів США, остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 26 червня 2011 року. За необхідністю строк платежу може бути продовжено за згодою сторін.
У ході перевірки виявлено, що згідно з наданими до перевірки виписками банку, на виконання умов контракту позивач здійснив перерахування валютних коштів фірмі "Pov Limited" у якості передоплати за товар, що має бути поставлений позивачу, у розмірі 40500000,00 доларів США.
Вказана операція відображена у бухгалтерському обліку позивача.
Однак, товар за здійсненою передоплатою від фірми "Pov Limited" до позивача не надійшов.
Відповідно до додатку від 06 червня 2011 року до контракту, позивач та фірма "Pov Limited" домовились про повернення фірмою "Pov Limited" попередньої оплати товару, здійсненої позивачем.
З наданих до перевірки виписок банку вбачається, що фірмою "Pov Limited" повернуто валютні кошти на поточний рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", у загальному розмірі 40500000,00 доларів США (у тому числі комісія банку-кореспондента - 41,00 доларів США).
Вказана операція також відображена у бухгалтерському обліку позивача.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на продовження термінів розрахунків за контрактом та документ уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин за контрактом, у позивача відсутні.
На підставі викладеного, відповідач прийшов до висновку про порушення позивачем вимог ст. 2 Закону та, як наслідок, про необхідність застосування до позивача положень ст. 4 Закону.
Зокрема, згідно з абзацом 1 ст. 4 Закону, порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Так, прострочення позивачем встановленого ст. 2 Закону строку складає відносно суми: 1) 1920000,00 доларів США - із 17 жовтня 2011 року по 20 жовтня 2011 року, тобто 4 дні; 2) 1420000,00 доларів США - 21 жовтня 2010 року, тобто 1 день; 3) 420000,00 доларів США - із 22 жовтня 2011 року по 27 жовтня 2011 року, тобто 6 днів; 4) 4000000,00 доларів США - із 19 жовтня 2011 року по 27 жовтня 2011 року, тобто 9 днів; 5) 3920000,00 доларів США - 28 жовтня 2011 року, тобто 1 день; 6) 3420000,00 доларів США - із 29 жовтня 2011 року по 02 листопада 2011 року, тобто 5 днів; 7) 3120000,00 доларів США - із 03 листопада 2011 року по 07 листопада 2011 року, тобто 5 днів; 8) 2820000,00 доларів США - із 08 листопада 2011 року по 09 листопада 2011 року, тобто 2 дні; 9) 2280000,00 доларів США - 10 листопада 2011 року по 11 листопада 2011року, тобто 2 дні; 10) 2050000,00 доларів США - із 12 листопада 2011 року по 15 листопада 2011 року, тобто 4 дні; 11) 1090041,00 доларів США - із 16 листопада 2011 року по 17 листопада 2011 року, тобто 2 дні; 12) 130041,00 доларів США - 18 листопада 2011 року, тобто 1 день; 13) 1079959,00 доларів США - із 30 листопада 2011 року по 15 грудня 2011 року, тобто 16 днів; 14) 79959,00 доларів США - 16 грудня 2011 року, тобто 1 день.
При цьому, зазначено, що станом на 21 грудня 2011 року будь-яка дебіторська/кредиторська заборгованість у позивача відсутня. Порушень вимог п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" при виконанні контракту перевіркою не виявлено.
У ході судового розгляду справи з'ясовано, що висновок відповідача щодо порушення позивачем строків, передбачених ст. 2 Закону, є помилковим, оскільки згідно з абзацами 5, 6 ст. 6 Закону, якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
У матеріалах справи міститься копія листа фірми "Pov Limited" від 06 жовтня 2011 року № /285, яким підтверджується, що у результаті сильної повені провінції Аюттхая, Центральний Таїланд, викликаної тривалими дощами, вся територія промислового парку Nikon (Таїланд) CO, Ltd - виробника замовленої позивачем у фірми "Pov Limited" продукції, була затоплена, у зв'язку з чим завод Nikon (Таїланд) CO, Ltd змушений призупинити свою роботу із 06 жовтня 2011 року на невизначений строк.
Крім того, листом від 13 жовтня 2011 року № 338 фірма "Pov Limited" повідомила позивача про настання, згідно з п. 8.1 контракту, форс-мажору та просила розглянути питання максимально можливого перенесення строків поставки всього обсягу замовленої продукції.
Зокрема, п. 8.1 контракту, п. 8.1 додаткової угоди № 15 до контракту передбачено, що у випадку виникнення обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), що перешкоджають виконанню сторонами зобов'язань по контракту, сторони звільняються від відповідальності на строк дії цих обставин, або можуть відмовитись від виконання умов контракту частково або у повному обсязі без додаткової фінансової відповідальності. Потерпіла сторона повинна повідомити іншу сторону про настання форс-мажорних обставин протягом 7 робочих днів по факсу або замовним листом.
У випадку виникнення будь-яких обставин, що перешкоджають повному або частковому виконанню будь-якою зі сторін її обов'язків за контрактом, а саме пожежі, стихійних лих (ураганів, повеней, землетрусів тощо), війн, військових дій буд-якого характеру, блокади, заборон на експорт або імпорт, або інших обставин, що знаходяться поза межами контролю сторін, у тому числі обставин, що сталися на території заводів - виробників товарів Японії, Китаю, Кореї чи Таїланду, та тих, що відіграють вирішальну роль у виконанні сторонами контракту, час, обумовлений на виконання зобов'язань відсувається на період часу, який дорівнює тому періоду, протягом якого такі обставини залишаються в силі.
Керуючись викладеним, листами від 14 жовтня 2011 року № 14/10/11-1 та від 16 жовтня 2011 року № 16/10/11-1 позивач повідомив фірму "Pov Limited" про необхідність повернення усіх раніше перерахованих позивачем на рахунок вказаної фірми у якості передоплати грошових коштів, а також надання завіреної уповноваженим органом Таїланду довідки Торгово-промислової палати із зазначенням у ній строку дії форс-мажору (затоплення) на території Таїланду.
Листом від 17 жовтня 2011 року № 352 фірма "Pov Limited" повідомила позивача про повернення найближчим часом грошових коштів, перерахованих у якості передоплати за контрактом, а також про неможливість надання вказаної довідки Торгово-промислової палати Таїланду у зв'язку з тим, що затоплення ще тривають. У той же час зазначила, що довідку буде надано після того, як обставини непереборної сили припиняться.
Крім того, у ході судового розгляду справи з'ясовано, що підтвердженням дії форс-мажорних обставин, що мали місце у період з жовтня по грудень 2011 року на території Центрального Таїланду, у результаті чого повністю затоплено територію промислового парку Rojana у провінції Аюттхая, на якій розташований завод компанії Nikon CO, Ltd, є довідка від 28 березня 2012 року № 44010/150 (також далі за текстом - довідка № 44010/150), видана Посольством королівства Таїланд у Російській Федерації та легалізована у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії вказаної довідки, в силу дії форс-мажорних обставин, у період з 06 жовтня 201 року по 31 грудня 2011 року робота заводу компанії Nikon (Таїланд) CO, Ltd, розташованого в промисловому парку Rojana у провінції Аюттхая, була повністю призупинена. На заводі повністю закрито всю виробничу та логістичну базу, строки поставок виготовленої заводом продукції відстрочено на невизначений строк.
На початку січня 2012 року наслідки повені на заводі компанії Nikon CO, Ltd повністю ліквідовано, а роботу з виготовлення та постачання продукції відновлено.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (також далі за текстом - Конвенція), документи, що на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення.
Документи, що на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.
Відповідно до ст. 6 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року, ратифікованої Російською Федерацією 09 жовтня 1992 року, а Україною - 19 грудня 1992 року (також далі за текстом - Угода), документи, видані або засвідчені закладом або спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення.
Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав - учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.
Зважаючи, що Україна та Російська Федерація є учасницями Конвенції та Співдружності Незалежних Держав, довідка № 44010/150, за переконанням суду, є офіційним документом, який користується на території України доказовою силою офіційного документа та не потребує будь-якого додаткового спеціального засвідчення, отже, є належним доказом, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин за контрактом.
Таким чином, оскаржуване рішення відповідачем складно протиправно, оскільки позивачем вимоги ст. 2 Закону, як це зазначено в акті перевірки, жодним чином не порушено.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача надав достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Представник відповідача у ході судового розгляду справи, за переконанням суду, достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, не надав.
На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -
1. Задовольнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення відповідача.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 грудня 2011 року № 0004642202 державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" (ідентифікаційний код 35761515) нараховано суму грошового зобов'язання за платежем "Пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, код платежу 21081000" у розмірі 2927239,00 грн. (Два мільйони дев'ятсот двадцять сім тисяч двісті тридцять дев'ять гривень 00 копійок).
3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" (ідентифікаційний код 35761515) здійснений ним судовий збір у розмірі 2146,19 грн. (Дві тисячі сто сорок шість гривень дев'ятнадцять копійок) із Державного бюджету України.
4. Копії постанови у повному обсязі направити сторонам.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя В.М. Данилишин
Постанова у повному обсязі складена 31 липня 2012 року